Судове рішення #13985607

   

                                                                                                                                                                                                                                                                     

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


02 березня 2011 р.  Справа № 2а-16449/10/0470



          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання                              Коваленко М.В.

за участю представника позивачів 1,2                    ОСОБА_1

за участю представника відповідача 1                    Цибульської Т.М.

за участю представника відповідача 3,4                    Бекірова Р.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до квартирно –експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, Південного територіального управління квартирно –експлуатаційного управління, Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, Військової прокуратури Південного регіону України, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Головне управління Державного казначейства України у Одеській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2010р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_1, в якому позивач просить, з урахуванням змін до позовних вимог від 20.12.2010р.:

1.Визнати протиправною бездіяльність квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, яка виразилась у ненаданні для ознайомлення матеріалів перевірок за наслідками розгляду звернень ОСОБА_1 від 10.06.2009р., 11.06.2009р, 25.08.2009р.; М.П. - від 06.07.2009р., 23.07.2009р., 02.10.2009р.; а також за запитом про надання письмової інформації ОСОБА_4 від 12.01.2010р.; інформаційним запитом М.П. від 26.01.2010р.

2. Визнати протиправною бездіяльність квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, яка виразилась у порушенні права ОСОБА_4, ОСОБА_1, гарантованого ст.32 Конституції України, ст.9 Закону України «Про інформацію» щодо права на інформацію стосовно них, а саме щодо можливості доступу до такої інформації та вільного її одержання.

3. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, яка виразилась у необґрунтованій відмові від надання інформації, яка запитувалась ОСОБА_4 у запиті про надання письмової інформації від 25.05.2010р., а також навмисному приховуванні такої інформації.

4. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_4 про надання письмової інформації від 25.05.2010р., запиту ОСОБА_4, ОСОБА_1 про надання письмової інформації від 02.07.2010р, які виразились у не роз’ясненні права на оскарження прийнятого рішення.

5. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_4, ОСОБА_1 про надання письмової інформації від 02.07.2010 р., які виразились у навмисному приховуванні інформації, наданні неповної та недостовірної інформації.

6. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_4, ОСОБА_1 про надання письмової інформації від 02.07.2010р., які виразились у необгаптованій відмові від надання інформації щодо звернень ОСОБА_4., ОСОБА_1, які надходили до квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська від інших установ та організацій, і на які ним надавались відповіді.

7. Визнати такими, що не відповідають вимогам п. 4.3.11 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.98р. №400, дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у реєстрації звернення ОСОБА_4 від 06.07.2009р. у книзі реєстрації вхідних документів лише 07.07.2009р.

8. Визнати протиправними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у відправленні тільки 19.07.2010р. на ім'я ОСОБА_1 відповіді від 14.07.2010р. № 748.

9. Визнати протиправною бездіяльність квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, яка виразилась у не наданні ОСОБА_4 відповіді на запит про надання письмової інформації від 02.07.2010р.

10. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська при розгляді запиту ОСОБА_4, ОСОБА_1 про надання письмової інформації від 10.06.2010р., яка виразилась у наданні у листі від 21.06.2010р. №634 інформації, що не відповідає дійсності.

11. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у необґрунтованій відмові ОСОБА_4 у наданні інформації, яка ним запитувалась у запиті про надання письмової іформації від 10.06.2010р.

12. Визнати незаконними дії та бездіяльність Південного територіального квартирно – експлуатаційного управління при розгляді скарги ОСОБА_1 від 27.07.2010р., які виразились у незабезпеченні кваліфікованого, неупередженого, об'єктивного і всебічного розгляду звернення, наданні необґрунтованої відповіді, наданні відповіді на звернення на підставі доповіді начальника квартирно - експлуатаціного відділу м.Дніпропетровська.

13. Визнати протиправними дії Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління, які виразились у відправленні 31.08.2010р. ОСОБА_1 відповіді від 25.08.2010р. №303/22/6/494.

14. Визнати протиправними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, які виразились у неналежному розгляді звернення ОСОБА_4 від 14.05.2010р., внаслідок чого не забезпечено повне, об'єктивне  та якісне вирішення кожного викладеного у зверненні доводу; та не надана юридично грамотна
обґрунтована та мотивована відповідь з посиланням на законодавчі акти.

15. Визнати протиправною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, яка виразилась у розгляді скарг ОСОБА_4 від 14.05.2010р.; ОСОБА_1 від 25.06.2010р. без їх участі, порушенні права бути присутніми при розгляді цих скарг, брати участь у їх перевірці та особисто викласти аргументи особі, що перевіряла ці скарги.

16. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у розголошенні та поширенні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_1, яка міститься у адресованому їй листі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

17. Визнати незаконними дії квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у збиранні, зберіганні, використанні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_1, яка міститься у адресованому їй листі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

18. Визнати незаконними дії військової прокуратури Південного регіону України, які виразились у збиранні, зберіганні, використанні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_1, яка міститься у адресованому їй листі відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

19. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України, квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у збиранні, збиранні, зберіганні, використанні, поширенні конфіденційної інформації щодо ОСОБА_1 без її згоди.

20. Визнати незаконною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України, квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, яка виразилась у неповідомленні ОСОБА_1 у період збирання інформації про неї, з якою метою які відомості про неї, з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються.

21. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, щодо надання доступу стороннім особам, а саме, посадовим особам квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська до відомостей, які містять конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_1, зібраною у зв’язку з розглядом цією прокуратурою звернення ОСОБА_4 від 05.06.2009р.

22. Визнати незаконними дії військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України, квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, які виразились у порушенні права власності ОСОБА_1 на одержаний від відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб лист щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

23. Визнати незаконним та необґрунтованим рішення військової прокуратури Південного регіону України від 27.05.2010р. №2042/2/8, згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відмовлено у доступі до інформації про них, а саме: у наданні права на ознайомлення із книгами реєстрації вихідної кореспонденції, реєстрами на її відправку цієї прокуратури, а також виписками із цих документів стосовно відправки кореспонденції на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_1

24. Визнати незаконними дії військової прокуратури Південного регіону України, які виразились у навмисному приховувані інформаці, яка стосується відправлення цією прокуратурою протягом 2009 - 2010рр. кореспонденції на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_1

25. Визнати незаконною бездіяльність військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, яка виразилась у неповерненні ОСОБА_4 додатків до його скарги від 14.05.2010р.

26. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська розглянути запит ОСОБА_4 про надання письмової інформації від 25.05.2010р., та надати усю запитувану інформацію та документи.

27. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська розглянути запит ОСОБА_1, ОСОБА_4 про надання письмової інформації від 02.07.2010р. та надати достовірну та повну інформацію, яка запитувалась.

28. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська надати ОСОБА_4 інформацію та документи, які ним запитувались у запиті про надання письмової інформації від 10.06.2010р.

29. Зобов'язати Південне територіальне квартирно – управління належним чином розглянути звернення ОСОБА_1 від 27.07.2010р. та надати на неї вичерпну, обґрунтовану відповідь.

30. Зобов'язати військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону провести належну перевірку за фактами, викладеними у зверненні ОСОБА_4, ОСОБА_1 від 14.05.2010р., та надати юридично грамотну, обґрунтовану та мотивовану відповідь з посиланням на законодавчі акти стосовно кожного доводу, викладеного у цьому зверненні.

31. Зобов'язати квартирно - експлуатаційний відділ м.Дніпропетровська, військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону, військову прокуратуру Південного регіону знищити у встановленому порядку усі примірники листа, адресованого відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ОСОБА_1, щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовця.

32. Зобов'язати військову прокуратуру Південного регіону України надати ОСОБА_4, ОСОБА_1 для ознайомлення книги реєстрації вихідної кореспонденції, реєстри на її відправку, які стосуються фактів відправлення цією прокуратурою на їх ім'я протягом 2009 - 2010рр. кореспонденції.

33. Зобов'язати Військову прокуратуру Південного регіону України надати ОСОБА_4, ОСОБА_1 виписки із книг реєстрації вихідної кореспонденції, реєстрів на її відправку цієї прокуратури в частині надання відповідей на звернення ОСОБА_4, ОСОБА_1 протягом 2009 - 2010рр.

34. Зобов'язати військову прокуратуру Дніпропетровського гарнізону повернути ОСОБА_4 усі документи, додані до його скарги до цієї прокуратури від 14.05.2010р.

35. Стягнути з військової прокуратури Південного регіону на користь ОСОБА_1 274грн. 78коп. - вартість залізничних квитків.

36. Стягнути з квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, Південного квартирно - експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону судові витрати у сумі 23 грн. 80 коп.

37. Стягнути понесені поштові витрати у сумі 43,10 грн.:

- з квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська – 14грн.70 коп.;

- з Південного квартирно - експлуатаційного управління – 7грн.40коп.;

- з військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону - 14 грн.;

- з військової прокуратури Південного регіону України - 7 грн.

38. Стягнути з квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону та військової прокуратури Південного регіону України відшкодування моральної шкоди у сумі 200000грн:

- з квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська – 50000грн., у такій пропорції:

на користь ОСОБА_4 – 25000грн., на користь ОСОБА_1 – 25000грн.;

- з Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління 50000грн., у такій пропорції: на користь ОСОБА_4 – 25000грн., на користь ОСОБА_1 – 25000грн.;

- з військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону – 50000гтн., у такій пропорції: на користь ОСОБА_4 – 25000грн., на користь ОСОБА_1 – 25000грн.;

- з військової прокуратури Південного регіону України 50000грн., у такій пропорції: на користь ОСОБА_4 – 25000грн., на користь ОСОБА_1 – 25000грн.

39. Враховуючи грубе порушення і нехтування чинним законодавством з боку керівника та посадових осіб квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська винести окрему ухвалу, яку надіслати на адресу Міністра оборони України.

40. Враховуючи грубі порушення і нехтування чинним законодавством з боку військових прокуратур Дніпропетровського гарнізону та Південного регіону України винести окрему ухвалу, яку надіслати на адресу Генерального прокурора України.

          Представник позивача №1 та позивач №2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити позов в повному обсязі з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача №1 заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача №3 та №4 заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач №2, треті особи у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачі №1,2 обґрунтовують свою позицію та підстави для подання адміністративного позову наступним.

14 травня 2010р. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська (надалі КЕВ м. Дніпропетровська) із заявою, у якій просили надати для ознайомлення з матеріалами перевірок за зверненням ОСОБА_1 від 10.06.2009 р., 11.06.2009 р., ОСОБА_4 від 06.07.2009р., 23.07.2009р., ОСОБА_1 від 25.08.2009р., ОСОБА_4 від 02.10.2009р., а також за запитом про надання письмової інформації ОСОБА_4 від 12.01.2010р. інформаційним запитом ОСОБА_4 від 26.01.2010р. Також просили надати для ознайомлення книги (журнали) вихідної кореспонденції КЕВ м.Дніпропетровська за червень 2009р. - січень 2010р. про реєстрацію відповідей на вищевказані звернення та запити, а також докази відправки таких відповідей.

В цей день вищевказані документи для ознайомлення надані не були зв'язку з їх відсутністю у КЕВ м.Дніпропетровська, внаслідок чого позивачі в цей же день звернулись із скаргою до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, якою

07.06.2010р. за №2187вих. їм була надана відповідь.

          На думку позивачів ця відповідь свідчить про те, що військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону скарга по суті не розглянута, не перевірено факти, викладені у зверненні, та не надано їм оцінку.

Так, військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону ніяким чином не перевірено та не відредаговано на той факт, що 14.05.2010р. у приміщенні КЕВ м.Дніпропетровська були відсутні матеріали усіх звернень позивачів та відповідей на них, а також книги вихідної кореспонденції. Також не з'ясовані причини, з яких у день звернення до КЕВ м.Дніпропетровська, позивачам для ознайомлення не були надані запитувані документи та інформація, і така можливість їм була надана тільки через тиждень. Також не надано оцінки і тому факту, що позивачам не були надані докази відправлення Відповідачем №1 на адресу позивачів відповідей на звернення, перелічених у заяві від 14.05.2010р.

Позивачі зазначають, що військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону порушені вимоги ст.40 Конституції України, ст.19 ЗУ «Про звернення громадян», п.1.2., 1.3, 1.4 наказу Генерального прокурора України від 28.12.2005р. №9гн. п.п.4.4, 4.10, 5.7. Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Окрім того, позивачі вважають, що розглядом скарги військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону без участі порушені їх права, гарантовані ст.18 ЗУ «Про звернення громадян».

17 травня 2010р. представником КЕВ м.Дніпропетровська позивачам було вручено лист від 14.05.2010р. №507, згідно якого позивачам пропонувалось тільки 19 травня 2010р. ознайомитись лише з відповідями на звернення, переліченими у заяві від 14.05.2010р., незважаючи на те, що позивачі вимагали надати для ознайомлення усі матеріали перевірок за результатами розгляду їх звернень.

19 травня 2010р. відповідачем №1 позивачів було ознайомлено з відповідями на вищевказані звернення, копії яких на прохання позивачів, були надані тільки наприкінці травня 2010р.

На думку позивачів квартирно - експлуатаційним відділом м.Дніпропетровська порушені їх права, як людини та громадянина, а саме вимоги ст. 32 Конституції України; ст.18 Закону України «Про звернення громадян» щодо можливості ознайомлення з матеріалами перевірок; ст.ст.9, 23 ЗУ «Про інформацію», якими встановлено, що всі громадяни України мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій; кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто.

ОСОБА_4, відповідно до вимог ст.32 ЗУ «Про інформацію» звернувся до відповідача №1 із запитом про надання письмової інформації від 25.05.2010р., у якому просив:

-          повідомити кількість осіб, поданих військовими частинами, установами, організаціями Дніпропетровського гарнізону у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов станом на 01.01.2010р. (окремо по кожному списку);

-          повідомити кількість осіб, включених КЕВ м.Дніпропетровська до узагальнених списків осіб, які потребують поліпшення житлових умов по Дніпропетровському гарнізону станом на 01.01.2010р. (окремо по кожному списку);

-          у випадку, якщо кількість осіб, поданих військовими частинами, установами, організаціями Дніпропетровського гарнізону, не співпадає із кількістю осіб, внесених до узагальнених списків, складених КЕВ м.Дніпропетровська та затверджених начальником Дніпропетровського гарнізону, повідомити причини та нормативно - правовий акт, який допускає таке неспівпадання;

-          також надати інформацію щодо нормативно - правового акту (із зазначенням конкретної статті, пункту, частини тощо), який передбачає повноваження керівника, посадових осіб квартирно - експлуатаційного органу, начальника гарнізону на будь-яке коригування в узагальнених списках по гарнізону інформації стосовно осіб, які потребують поліпшення житлових умов, поданої їм військовими частинами, установами, організаціями гарнізону стосовно таких осіб.

Позивачі вважають, що КЕВ м.Дніпропетровська відмовлено у наданні запитуваної інформації, що підтверджується його відповіддю від 04.06.2010р. №579, яку позивачі отримали 10.06.2010р. При цьому у порушення вимог ст.34 ЗУ «Про інформацію» відповідачем №1 не роз'яснений порядок оскарження прийнятого рішення.

02 липня 2010р. відповідно до вимог ст.32 ЗУ «Про інформацію» позивачі звернулись до КЕВ м.Дніпропетровська із запитом про надання письмової інформації, у якому просили надати письмову інформацію щодо усіх звернень, інформаційних запитів, запитів про надання письмової інформації тощо, які надходили до КЕВ м.Дніпропетровська протягом 2009 – 2010 років від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а також від інших установ і організацій стосовно звернень цих осіб, із зазначенням дати звернення, дати та номеру реєстрації їх у КЕВ м.Дніпропетровська, дати та вихідного номеру відповіді, адреси та адресата, кому надсилалась відповідь.

Відповідачем №1 на цей запит надана відповідь від 14.07.2010р. №748, яка на думку позивачів містить неповну та недостовірну інформацію, а саме:

- відповідь від 21.08.2009р. №1084 надсилалась не за адресою АДРЕСА_1, а за адресою АДРЕСА_1, незважаючи на те, що у зверненні була зазначена інша адреса;

-          не зазначено, що на звернення ОСОБА_4 від 06.07.2009р. окрім листа від 13.07.2009р. №955, згідно якого це звернення заявнику було повернуто, надсилався ще один лист - від 16.07.2009р. №973, у якому надавалась відповідь на це звернення;

-          відповідь на звернення ОСОБА_4 від 25.08.2009р. надсилалась 14.09.2009р. за №1151 знову за адресою АДРЕСА_1, а не буд.4-6, як зазначено у відповіді на вищевказаний запит про надання письмової інформації;

-          аналогічно відповідь КЕВ м.Дніпропетровська від 13.10.2009р. №1307;

-          відповідь на звернення від 21.04.2010р. до цих пір КЕВ м.Дніпропетровська нам не надана, докази її відправлення також відсутні;

-          у відповіді відсутня інформація щодо запиту про надання письмової інформації від імені ОСОБА_1 від 10.06.2010р., а також відповіді на нього від 21.06.2010р. №634.

У наданні інформації щодо звернень ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які надходили до КЕВ м.Дніпропетровська від інших установ та організацій, і на які ним надавались відповіді на ці звернення позивачам відмовлено, внаслідок чого Відповідачем №1 порушені вимоги ст.9, ч.1 ст.31, ч.6 ст. 32, 47 ЗУ «Про інформацію». Окрім того, позивачі зазначають, що, в порушення вимог ст.34 ЗУ «Про інформацію» не роз'яснений порядок оскарження прийнятого рішення КЕВ м.Дніпропетровська про відмову у наданні інформації.

Вищевказана відповідь КЕВ м.Дніпропетровська містить інформацію пре те, що 16.06.2010р. за №825 надана відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10.06.2009р. Таку інформацію позивачі вважають недостовірною, оскільки ще у жовтні 2009 року наказом начальника КЕВ м.Дніпропетровська працівнику цієї установи за ненадання відповіді на це звернення оголошено догану. Аналогічно щодо відповіді КЕВ м. Дніпропетровська від 21.08.2009 р. №1084 на звернення ОСОБА_4 від 23.07.2009р.

Окрім того, з цієї відповіді позивачами було з'ясовано, що звернення ОСОБА_4 від 06.07.2009р. до КЕВ м.Дніпропетровська, яке останнім було одержано в цей же день, у книзі вхідної кореспонденції зареєстровано лише на наступний день, що є порушенням порядку реєстрації вхідних документів, передбаченого п.4.3.11 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.11.98р №400.

Також позивачі вважають, що вищевказана відповідь відповідача від 14.07.2010р. була надіслана лише 19.07.2010р, в порушення вимог п. 5.1 Примірної інструкції з діловодства міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономне Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.10.1997р. №1153; п.4.7.1 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України затвердженої 11.11.98р. №400.

Ці дії та бездіяльність КЕВ м.Дніпропетровська 27.07.2010р. були оскаржені до Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління, надано відповідь від 25.08.2010р. №303/22/6/494. Позивачі вважають, що їх скарга від 27.07.2010р. Відповідачем №2 по суті не розглядалась, перевірка, за фактами, викладеними у ній не проводилась, а усі висновки, робились згідно доповіді начальника КЕВ м.Дніпропетровська, при цьому у тексті відповіді відсутні будь - які посилання на будь - яку правову норму нормативного акта. Окрім того, відповідь надіслана на адресу позивачів тільки 31.08.2010р.

Отже, на думку позивачів, відповідачем №2 порушені вимоги ст.40 Конституції України, ст.19 ЗУ «Про звернення громадян», п.2.5.4, 3.1, 3.2, 3.6, 3.8 Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 03.12.2005р.

Окрім того, у зв'язку із спірними питаннями щодо права начальника КЕВ м.Дніпропетровська підписувати документи протягом червня - серпня 2009року, 10.06.2010р. позивачі звернулись до відповідача №1 із запитом про надання письмової інформації, на який відповідачем №1 надана відповідь від 21.06.2010р. №634, яка містить недостовірну інформацію, причому відповідь ОСОБА_4 на цей запит надана не була.

Так, згідно цієї відповіді право підпису документів 23.06.2009р., 16.06.2009р., 16.07.2009р., 13.07.2009р. мав право ТВО начальника квартирно-експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська майор Чернишов С.І. Однак, позивачі вважають, що у відповідності з листом Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління від 26.07.2010р. за наказом начальника Південного територіального КЕУ тимчасове виконання обов'язків начальника квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська в цей час було покладено на майора Смаглія С.І., і ні майор Чернишов СІ., ні підполковник Заєць Г.Є. на протязі цього періоду підписувати документи не мали права.

Позивачі посилаються також на аналогічну інформацію, зазначену і у відповіді Південного територіального квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська від 23.06.2010р., згідно якої 16, 23 червня 2009р. та 13, 16 липня 2009року обов'язки начальника КЕВ м.Дніпропетровська тимчасово виконував майор Смаглій С.І.

В ході ознайомлення 20.05.2010р. у військовій прокуратурі Південного регіону України з матеріалами перевірок за зверненнями позивачів до цієї прокуратури позивачі з'ясували, що до матеріалів таких перевірок додано відповідь на ім'я ОСОБА_1 відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, щодо порядку реєстрації неповнолітніх дітей військовослужбовців, яка містить персональні дані про особу. Відповідно до листа військової прокуратури Південного регіону України від 17.06.2010р. №2286 копія листа відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Дніпропетровській області, була витребувана з КЕВ м.Дніпропетровська під час проведення прокурорської перевірки. Однак, копія цього листа була надана позивачами у липні 2009року лише до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону під час розгляду звернення ОСОБА_4 від 05.06.2010р. і згоду на надання такої відповіді відповідачам №1, 4 позивачами не надавалась.

Позивачі вважають, що діями відповідачів №1, 3, 4 порушені вимоги ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на повагу, зокрема, до свого приватного життя, кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права; ст.31, 32 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про інформацію»; ст.306 Цивільного кодексу України; ст.41 Конституції України щодо непорушності права власності.

Згідно листа військової прокуратури Південного регіону України зі 19.02.2010р. №844/2/8 позивачам було повідомлено про можливість ознайомлення у цій прокуратурі із книгами обліку вихідних документів, реєстрами на відправку пошти, які підтверджують факт відправлення відповідей на їх звернення до цієї прокуратури протягом 2009 - 2010 років.

При особистому зверненні до відповідача №4 з цього питання 20.05.2010р., такі документи позивачам для ознайомлення надані не були. Згідно листа відповідача №4 від 27.05.2010р. №2042/2/8 позивачам було повідомлено, що надання для ознайомлення книг обліку вихідної кореспонденції військової прокуратури Південного регіону України також реєстрів про їх відправку не передбачено чинним законодавством.

Позивачі зазначають, що внаслідок вищевказаних дій та бездіяльності, відповідача №4 їм було завдано матеріальної шкоди у сумі 274грн 78коп. - вартість залізничних квитків, яка, на думку позивачів відповідно до вимог ст.25 ЗУ «Про звернення громадян» підлягає стягненню з військової прокуратури Південного регіону.

У порушення вимог ч.6 ст.16 ЗУ «Про звернення громадян» Військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону при наданні 07.06.2010р. за №2187вих. відповіді на скаргу ОСОБА_4 від 14.05.2010р. не повернуто додану до скарги копію заяви до КЕВ м.Дніпропетровська від 14.05.2010р.

На думку позивачів їм було завдано моральну шкоду в розмірі 200000грн. Таку суму позивачі вважають справедливою компенсацією за перенесені ними душевні страждання.

02 лютого 2011р. в судовому засіданні представник відповідача №1 надала до суду заперечення проти адміністративного позову, обґрунтоване тим, що КЕВ м.Дніпропетровська були дотримані всі вимоги ст.20 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді заяви позивачів від 14.05.2010р., що підтверджується ознайомленням представником позивача ОСОБА_9 з запитуваною інформацією 19.05.2010р. Щодо інших позовних вимог стосовно КЕВ м.Дніпропетровська представник відповідача №1 зазначила, що такі вимоги є необґрунтованими, оскільки не підтверджуються доказами та відповідними нормами процесуального права.

Також представник відповідача №4 в судовому засіданні надав письмове заперечення проти адміністративного позову, обґрунтоване тим, що лист відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Дніпропетровській області від 16.06.2005р. №15/Д/14, який на думку позивачів містить конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_1, є відповіддю ОСОБА_1 на її звернення до МВС України з приводу реєстрації місця проживання військовослужбовців та членів їх сімей, а отже, домисли позивачів з приводу конфіденційності зазначеного листа, є помилковими і безпідставними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

14.05.2010р. о 14.00 позивачі звернулись до квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська (надалі КЕВ м. Дніпропетровська) із заявою, у якій просили надати для ознайомлення матеріали перевірок за зверненням ОСОБА_1 від 10.06.2009 р., 11.06.2009 р., ОСОБА_4 від 06.07.2009р., 23.07.2009р., ОСОБА_1 від 25.08.2009р., ОСОБА_4 від 02.10.2009р., а також за запитом про надання письмової інформації ОСОБА_4 від 12.01.2010р., інформаційним запитом ОСОБА_4 від 26.01.2010р. Також просили надати для ознайомлення книги (журнали) вихідної кореспонденції КЕВ м.Дніпропетровськ за червень 2009р. - січень 2010р. про реєстрацію відповідей на вищевказані звернення та запити, а також докази відправки таких відповідей.

14.05.2010 р. КЕВ м.Дніпропетровська листом за № 507 повідомив як позивача 1, так і його представника про можливість ознайомлення із запитуваними зверненнями та книгою вихідної кореспонденції  КЕВ м.Дніпропетровська 19.05.2010 р. о 15.00 за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Феодосійська,13.

Тією ж датою позивачі звернулися зі скаргою на дії КЕВ м.Дніпропетровська до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, мотивуючи зазначену скаргу ненаданням їм до 16.00 того ж дня запитуваних документів.

07.06.2010р. військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону за №2187вих. позивачам була надана відповідь на скаргу від 14.05.2010р., з зазначенням, що 17.05.2010 року позивачі отримали від КЕВ м.Дніпропетровська відповідь про можливість ознайомитись з відповідями на їх звернення, а 19.05.2010 р. у приміщенні КЕВ м.Дніпропетровська безпосередньо разом з представником ОСОБА_9 ознайомились з раніше поданими зверненнями, відповідями на них та книгою вихідної кореспонденції КЕВ м.Дніпропетровська, про що власноруч зробили запис на раніше поданому зверненні до КЕВ м.Дніпропетровська.

В судовому засіданні позивачі зазначені факти не спростували та підтвердили факт ознайомлення з раніше поданими зверненнями, відповідями на них та книгою вихідної кореспонденції КЕВ м.Дніпропетровська 19.05.2010р.

25.05.2010р. позивач 1 звернувся до КЕВ м.Дніпропетровська з запитом про надання письмової інформації щодо кількості осіб, поданих військовими частинами, установами, організаціями Дніпропетровського гарнізону у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов станом на 01.01.2010р.

04.06.2010р. позивачу 1 листом за №579 з боку КЕВ м.Дніпропетровська була надана відповідь на його інформаційний запит від 25.05.2010р.

02.07.2010р. позивачі звернулися до КЕВ м.Дніпропетровська із запитом про надання письмової інформації щодо усіх звернень, які надходили до КЕВ м.Дніпропетровська від імені позивачів, а також від інших установ та організацій стосовно звернень цих осіб протягом 2009 – 2010 років.

14.07.2010р. позивачу №2 з боку КЕВ м.Дніпропетровська за №748 була надана відповідь на зазначений запит, в якій містилася зведена консолідована інформація щодо звернень, які надходили до КЕВ м.Дніпропетровська  від імені позивачів протягом 2009 – 2010 років.

27.07.2010р. позивачем №2 до Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління були оскаржені дії КЕВ м.Дніпропетровська  щодо надання ним відповіді на запит від 02.07.2010р. Зазначена скарга була мотивована наявністю у позивачів «дуже великих сумнівів у достовірності наданої КЕВ м.Дніпропетровська інформації і дійсного виконання відповідей на відповідні звернення позивачів у зазначені у відповіді дати, а не набагато пізніше», та містила вимогу щодо проведення службового розслідування, притягнення до відповідальності винних осіб.

25.08.2010р. Південним територіальним квартирно - експлуатаційним управлінням листом за № 303/22/6/494 позивачу №2 була надана відповідь на зазначену вище скаргу, згідно з якою відповідачем №2 були виправлені недоліки у листі від 14.07.2010 р. за №748 та вказана повна і обґрунтована інформація щодо: виправлення помилки і надсилання відповіді від 21.08.2009р. №1084 за адресою АДРЕСА_2, а не за адресою АДРЕСА_1; щодо звернення ОСОБА_4 від 06.07.2009р. – йому було надіслано листа від 13.07.2009р. №955 та повернуто оригінал звернення; щодо листа від 16.07.2009р. №973 – на вих..№973 від 16.07.2009р. КЕВ у м.Дніпропетровську було направлено лист до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, в графі адресата якого зазначалось: копія ОСОБА_4; отримання відповіді ОСОБА_4 від КЕВ м.Дніпропетровська на своє звернення від 02.10.2009р. з підтвердженням його підписом на другому екземплярі вих.№1307 від 13.10.2009р., а також вих.№507 від 14.05.2010р.; щодо надання відповіді ОСОБА_4 на звернення від 21.04.2010р. за вих.№ 436 від 28.04.2010р. та повторного надсилання копії цієї відповіді за адресою, вказаною у листі заявника: АДРЕСА_2; щодо включення  інформації стосовно запиту про надання письмової інформації від імені ОСОБА_1 від 10.06.2010р., а також відповіді на нього від 21.06.2010р. №634 до уточнюючого листа – відповіді на запит від 02.07.10 та надсилання її заявнику.

07.07.2010р. позивачами до Південного територіального квартирно - експлуатаційного управління були оскаржені дії посадових осіб КЕВ м.Дніпропетровська щодо наявності повноважень на підписання листів – відповідей на звернення позивачів у відповідні періоди 2009 – 2010 року.

26.07 2010р. Південним територіальним квартирно - експлуатаційним управлінням листом за № 303/22/6/373 позивачу №2 була надана відповідь на зазначену вище скаргу, згідно з якою позивачу була надана цікавляча її інформація, а також повідомлено про проведення начальником КЕВ м.Дніпропетровська додаткових занять з посадовими особами КЕВ м.Дніпропетровська щодо вивчення керівних документів стосовно ведення нетаємного діловодства та порядку і термінів надання відповідей заявникам; притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у реєстрації листів під одним номером різним адресатам.

Регулювання правовідносин сторін у сфері збирання, зберігання та надання інформації здійснюється на підставі Конвенції про захист прав та свобод людини, Конституції України, норм Цивільного Кодексу України, закону України «Про інформацію», Закону України «Про звернення громадян», Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 03.12.2005р., тощо.

Згідно з ч.1 статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про інформацію» кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Частина 2 ст.23 Закону України «Про інформацію» визначає, що основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ч.4 ст.32 Закону України «Про інформацію» громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про інформацію» визначені терміни розгляду звернень громадян, та встановлено, що термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів; задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.

Частина 3 ст.15 Закону України «Про звернення громадян» передбачає, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про звернення громадян» скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про звернення громадян» нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.

Пунктом 2.5.3 Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України N 722 передбачено, що відповідь за результатами розгляду звернень в обов'язковому порядку надається тим органом військового управління, який отримав ці звернення і до компетенції якого входить вирішення порушених у зверненнях питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки згідно з письмовим наказом.

Пунктом 3.4 Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України N 722 визначено, що термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Частиною 2 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України "Про інформацію" та статті 12 Закону України "Про прокуратуру", частину п'яту ст. 23 Закону України "Про інформацію" треба розуміти так, що кожна особа має право знайомитись з зібраною про неї інформацією в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо ці відомості не є державною або іншою захищеною законом таємницею.

Приведені вище норми чинного законодавства України підтверджують дотримання відповідачами законодавства про звернення громадян, а усунення незначних порушень порядку ведення нетаємного діловодства та помилкової реєстрації листів під одним номером різним адресатам з боку Південного територіального управління квартирно – експлуатаційного управління та дії  квартирно – експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, щодо оголошення доган винним працівникам та суворого вказання на існуючі недоліки начальнику КЕВ м.Дніпропетровська свідчить про достатнє реагування посадовими особами зазначених відповідачів на виявлені недоліки в роботі та підвищення кадрової дисципліни в зазначених установах.

Посилання ж позивачів щодо неповноти та неточності надання їм інформації по кожному заявленому зверненню, ненадання відповідей щодо конкретних питань, не перевірки фактів та надання певних пояснень відповідачами лише в усній формі, не можуть бути прийняті судом до уваги, з огляду на їх безпідставність, недоведеність доказами у справі.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень сторін, наданих у судових засіданнях, вбачається, що суть порушення норм чинного законодавства про інформацію, на думку позивачів, при розгляді їх звернень та проведенні відповідних перевірок за їх скаргами, полягає не стільки в порушенні термінів та порядку розгляду їх звернень, відсутності повноважень посадових осіб на підписання відповідей за їх зверненнями, скільки в неотриманні ними саме інформації того змісту, який вони прагнуть отримати. Зазначене не свідчить про порушення відповідачами у справі вимог ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.31, 32 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про інформацію», ст.306 Цивільного кодексу України; ст.41 Конституції України, оскільки  зазначені вище норми чинного законодавства України не містять обов’язкових приписів щодо надання позивачам лише тієї інформації, яку вони бажають почути.

Щодо листа відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Дніпропетровській області від 16.06.2005р. №15/Д/14, який на думку позивачів містить конфіденційну інформацію щодо ОСОБА_1, суд з’ясував наступне. Лист відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у Дніпропетровській області від 16.06.2005р. №15/Д/14,  є відповіддю ОСОБА_1 на її звернення до МВС України з приводу реєстрації місця проживання військовослужбовців та членів їх сімей, гідно з яким позивачці повідомлялося, що військовослужбовці та члени їх сімей, які не мають власного житла, реєструються за адресою розташування військових частин (об’єктів), з проведенням реєстрації на підставі оригіналу документа відповідної  квартирно – експлуатаційної служби, в якому має бути обов’язково зазначено про проходження служби і проживання на території військової частини (об’єкту), а реєстрація членів сімей, в тому числі неповнолітніх дітей проводиться шляхом внесення даних в реєстраційно – облікові документи одного з батьків. Будь – яких персональних даних, які відповідно до ст.23 Закону України «Про інформацію» складають сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про особу, а саме, даних щодо: національності, освіти, сімейного стану, релігійності, стану здоров’я, а також адреси, дати і місця народження громадянки ОСОБА_1, зазначений лист не містить. Також, посилання позивача №2 щодо розголошення конфіденційної інформації щодо неї, яка, на думку позивача, полягає у зазначенні в листі від 16.06.2005р. №15/Д/14 її адреси, не можуть бути прийняті до уваги судом з огляду на існування тривалої переписки позивачів з відповідачами №1, 2, 3, 4, в ході якої всім сторонам цієї переписки була відома як адреса позивача №1, так і адреса позивача №2, та є свідченням лише факту надсилання на адресу позивача №2 відповіді на її звернення до МВС України з приводу реєстрації місця проживання військовослужбовців та членів їх сімей

Враховуючи викладене вище, суд встановив, що дії  квартирно – експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, Південного територіального управління квартирно – експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України щодо прийняття, розгляду звернень позивачів та надання інформації за такими зверненнями, вчинені на підставі чинного законодавства України, в строки та у формі, встановлені Законами України "Про інформацію" та «Про звернення громадян», не суперечать зазначеним вище нормам Конституції України, нормам Цивільного кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р.

Зазначене вище підтверджується також: копією заяви від 14.05.2010 р.; копією скарги до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 14.05.2010р.; копією запиту про надання письмової інформації від 25.05.2010; копією запиту про надання письмової інформації від 02.07.2010р.; відповідь КЕВ м. Дніпропетровська від 14.07.2010р; копією листа військової прокуратури Південного регіону від 17.06.2010р. №2286; копією відповідь військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 07.06.2010р. №2187вих.; копією скарги до військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 25.06.2010р.; копією відповіді військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону від 02.08.2010р. №3141вих.; копією скарги до Південного ТКЕУ від 27.07.2010р.; копією відповіді Південного ТКЕУ від 25.08.2010р. №303/22/6/494; копією відповіді КЕВ м.Дніпропетровська від 04.06.2010р. копією листа КЕВ м.Дніпропетровська від 14.05.2010р. №507; копією листа КЕВ м.Дніпропетровська від 21.05.2010р. №527; копією відповіді Південного ТКЕУ від 26.07.2010р. №303/22/6/373; копією відповіді Південного ТКЕУ від 23.06.2010р. №303/22/7/128; копією запиту про надання письмової інформації до КЕВ м.Дніпропетровська 10.06.2010р.; копією скарги до Генеральної прокуратури України від 25.05.2010р.; копією відповіді Генеральної прокуратури України від 22.06.2010р. №10/2-30339-10; копією листа КЕВ м.Дніпропетровська від 21.06.2010р. №634; копією листа військової прокуратури Південного регіону від 19.02.2010р. №844/2/8; копією листа військової прокуратури Південного регіону від 27.05.2010р. №2042/2/8; копіями залізничних квитків.

Що стосується вимоги позивачів про стягнення з відповідачів на їх користь моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.1995 року передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.   

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Судом не приймаються до уваги посилання позивачів на заподіяння їм моральної шкоди протиправними винними діями та бездіяльністю відповідачів, які виразились у: розгляді звернень без їх участі; необґрунтованій відмові у наданні запитуваної інформації; наданні інформації, що не відповідає дійсності; несвоєчасному наданні інформації; наданні неповної інформації; навмисному приховуванні інформації; розголошенні конфіденційної інформації про особу, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що дії  квартирно – експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, Південного територіального управління квартирно – експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України щодо розгляду звернень позивачів та надання інформації з такими зверненнями, не містять ознак протиправності та є вчиненими у відповідності з нормами чинного законодавства України.

Зазначений факт виключає як заподіяння такими діями моральної шкоди позивачам, так і наявність будь-якого причинного зв'язку між діями квартирно – експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, Південного територіального управління квартирно – експлуатаційного управління, військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, військової прокуратури Південного регіону України та позбавленням позивачів можливостей реалізації своїх звичок і бажань, зміні істотних умов в соціальних стосунках, значному душевному дискомфорту, порушенні їх життєвих зв'язків.

Також, позивачами всупереч ч.1 ст.71 КАС України, крім безпідставних посилань на проблему, результатом якої став психологічний стрес, опір якому, враховуючи тривалість травмуючого фактору, видався значно утруднений, що збільшило його негативні наслідки, не було доведено спричинення моральної шкоди з боку відповідачів та  матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди позивачам.

Щодо вимог позивачів про постановлення окремих ухвал, які мотивовані грубим порушенням і нехтуванням чинним законодавством з боку керівника та посадових осіб квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, та з боку військових прокуратур Дніпропетровського гарнізону та Південного регіону України, які надіслати, відповідно, на адресу Міністра оборони України та на адресу Генерального прокурора України, суд встановив наступне.

Згідно з ч.1 ст166 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. Але винесення окремої ухвали є правом, а не обов’язком суду, яке суд реалізує лише за наявності певних підстав, прямо встановлених ст.166 КАС України.

Суд, з підстав, обґрунтованих вище, не вбачає підстав для винесення окремих ухвал, оскільки в діях керівника та посадових осіб квартирно - експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, військових прокуратур Дніпропетровського гарнізону та Південного регіону України відсутні причини та умови, що сприяли порушенню чинного  законодавства України.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                        ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до квартирно – експлуатаційного відділу м.Дніпропетровська, Південного територіального управління квартирно – експлуатаційного управління, Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону, Військової прокуратури Південного регіону України, треті особи: Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Головне управління Державного казначейства України у Одеській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04.03.2011р.

 

          


Суддя                       

Є.О. Жукова

 


                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація