УХВАЛА
02 березня 2011 р. Справа № 2а/0470/1104/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Жукової Є.О.
при секретарі судового засідання Коваленко М.В.
за участю прокурора Стасовської Є.А.
за участю представника відповідача 2 ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, заборону ОСОБА_2 користуватись зазначеною земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
12 січня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов даний адміністративний позов, в якому Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звертається до управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, ОСОБА_2 з вимогами про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, заборони ОСОБА_2 користуватись зазначеною земельною ділянкою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
02.03.2011р. в судовому засіданні відповідач 2 заявив клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Зазначене клопотання мотивоване наступним: заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, заборону ОСОБА_2 користуватись зазначеною земельною ділянкою, позивач фактично просить вирішити питання про право власності зазначеної громадянки на спірну земельну ділянку, що унеможливлює вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства з огляду на приписи п.1 ч.1 ст.3 КАС України, згідно з яким наявність спору про право виключає можливість вирішення справи в порядку адміністративного судочинства.
Судом поставлено питання щодо закриття провадження у справі №2а/0470/1104/11, у зв’язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Прокурор проти закриття провадження у справі заперечував, посилаючись на те, що справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, обґрунтовуючи свою позицію ст.60 КАС України.
Представник позивача та представник відповідача 1 у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача 2 заявлене клопотання про закриття провадження у справі №2а/0470/1104/11 зв’язку з неможливістю розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства підтримав.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь – які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.1.ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно – правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п.7.ч.1 ст.3 КАС України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Згідно з ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з ч.4 ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
- скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
- стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
- виконання зупиненої чи невчиненої дії;
- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
- примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Як вбачається із змісту позовних вимог позивач фактично оскаржує право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, а вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, заборону користуватись зазначеною земельною ділянкою виникли з цивільних правовідносин і стосуються права власності на спірну земельну ділянку.
Натомість, згідно з ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий Адміністративний Суд України, який своєю ухвалою від 14.12.2010р. у справі № к-51325/09 визначив, що вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, заборони користуватись зазначеною земельною ділянкою виникли з цивільних правовідносин і стосуються права власності на спірну земельну ділянку, а також захисту цивільних прав власника домоволодіння, а тому не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.
За викладених вище обставин суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, заборону ОСОБА_2 користуватись зазначеною земельною ділянкою не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
.
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до управління Держкомзему у м. Дніпропетровську, ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 003507, заборони ОСОБА_2 користуватись зазначеною земельною ділянкою - закрити.
Роз’яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова