ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2006 р. Справа № 35/247-06
вх. № 6508/5-35
Суддя господарського суду Швед Е.Ю.
при секретарі судового засідання Залеська Н.С.
за участю представників сторін:
позивача - Олександрова Н.Н, дов. № 08/25 від 01.09.2006 р.; Вінніков Л.К., дов.№ 08-248 від 04.09.2006 р.; відповідача - Бережна Т.В., дов. б/н від 01.06.2006 р.; Козіна В.В., дов. б/н від 07.06.2006 р.;
розглянувши справу за позовом ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ
до Українсько-американське СП з іноземними інвестиціями "Влада-Промтекс", м. Харків
про стягнення 785187,12 грн.
та за зустрічним позовом Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс”, м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод”, м.Краматорськ
про стягнення 95550,36 грн. та витребування технічної документації
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський машинобудівний завод” звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” суму основної заборгованості за Договором комісії №4380 від 09.02.2004р. в розмірі 708 533,24 грн., суму інфляційних в розмірі 27 978,52 грн., 3% річних в розмірі 6 871,90 грн., 41 803,46 грн. пені, витребувати у відповідача оригінали документів, а саме: ВМД №700020009/5/007193 від 17.11.2005р., ВМД №700020009/5/007195 від 17.11.2005р., CMR на відвантаження ЗИП до перевантажувача мостового від 17.11.2005р., належним чином оформлений звіт комісіонера. Окрім того, позивач у позовній заяві просить суд в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України винести окрему ухвалу відносно відповідача, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Сторони до початку судового засідання звернулися до суду із погодженим клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх, відповідно до їх уточнень. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за Договором комісії №4380 від 09.02.04р. позивач виконав свої обов’язки у повному обсязі - відвантажив та передав на комісію перевантажувач, але відповідач у встановлений Договором комісії термін не здійснив остаточні розрахунки за перевантажувач у розмірі 674 127,44 грн. та в порушення ст.1022 ЦК України не надав звіт комісіонера. Зазначає, що відповідач також повинен оплатити простій вагонів у сумі 13 977,00 грн., залізничний тариф у сумі 18 628,80 грн. та доробку тари у сумі 1 800,00 грн.
01 вересня 2006 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості за Договором комісії №4380 від 09.02.2004р. в розмірі 708 533,24 грн., суму інфляційних в розмірі 33 845,43 грн., 3% річних в розмірі 15 956,55 грн. та пені в розмірі 98 046,82 грн. з обґрунтованим розрахунком за невиконання умов Договору комісії №4380 від 09.02.2004р. з боку відповідача. Також просить віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Щодо решти вимог, в зв’язку з відсутністю доказів надання відповідачем раніше витребуваних документів, а саме: ВМД №700020009/5/007193 від 17.11.2005р., ВМД №700020009/5/007195 від 17.11.2005р., CMR на відвантаження ЗИП до перевантажувача мостового від 17.11.2005р. та звіту комісіонера, суд визнає дану заяву, як часткову відмову від позову в частині витребування у відповідача ВМД №700020009/5/007193 від 17.11.2005р., ВМД №700020009/5/007195 від 17.11.2005р., CMR на відвантаження ЗИП до перевантажувача мостового від 17.11.2005р., звіту комісіонера та винесення окремої ухвали відносно відповідача, що є підставою припинення в цій частині провадження у справі згідно ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує в повному обсязі і просить суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність, вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам справи, вимоги відносно винесення окремої ухвали у відношенні відповідача просить залишити без задоволення, витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача. Окрім того, зазначає, що позивач не передав передбачену Договором комісії технічну документацію на перевантажувач, що на погляд відповідача свідчить про порушення позивачем своїх договірних зобов’язань і не здійснення їм поставки перевантажувача у комплекті, а отже і про ненастання строків остаточних розрахунків. Посилається на те, що ним зроблені витрати в зв’язку з виконанням обов’язків за Договором комісії у розмірі 673 513,95 грн., а також понесені збитки у розмірі 130 569,65 грн. в зв’язку з порушенням позивачем зобов’язань за Договором комісії, які повинні бути відшкодовані позивачем. Вважає, що має право на відрахування зазначених сум з належних позивачу грошових коштів. Представник відповідача у судовому засіданні підтримує доводи, викладені у відзиві на позов, просить позовні вимоги залишити без задоволення.
13 червня 2006 року відповідач через канцелярію господарського суду надав зустрічну позовну заяву, в якій просить суд прийняти зустрічний позов до спільного розгляду разом з первісним позовом, стягнути з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на свою користь суму понесених за Договором комісії витрат в розмірі 95 550, 36 грн., які не можуть бути відшкодовані шляхом відрахування з належних позивачу грошових коштів в зв’язку з недостатністю останніх, а також віднести на ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи те, що відповідач відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України вправі до прийняття рішення по спору пред’явити до позивача зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду із первісним позовом, а також те, що зустрічний позов взаємно пов’язаний з первісним позовом, суд вважає доцільним прийняти зустрічну позовну заяву для спільного розгляду із первісним позовом.
11 липня 2006 року відповідач за первісним позовом надав уточнення зустрічних позовних вимог, в яких уточнив зустрічні позовні вимоги. Просить суд стягнути з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на свою користь суму понесених за Договором комісії витрат в розмірі 95 550, 36 грн.; зобов’язати останнього надати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” передбачену Договором комісії документацію на перевантажувач: робочу документацію (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів і каталог запасних частин; та віднести на позивача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засідання підтримує вимоги, заявлені у зустрічному позові та уточненнях зустрічних позовних вимог, просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” надав відзив на зустрічну позовну заяву та уточнення до відзиву, зустрічні позовні вимоги не визнає. Вважає, що з його боку Договір комісії №4380 від 09.02.2004р. був виконаний належним чином, а тому відсутній взаємний зв’язок зустрічного позову з первісним. Посилається на порушення відповідачем за первісним позовом порядку приймання продукції згідно Інструкцій №П-6 та №П-7, затверджених Постановами Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. №П-7, відсутність у Технічного завдання сили правочину, а також що факт виконання позивачем за первісним позовом зобов’язань по наданню технічної документації підтверджується актом передачі техдокументації по мостовому перевантажувачу від 10.11.2005р. та листами ВАТ „Уральська сталь” від 16.02.2006р. та від 22.08.2006г., до того ж 19.09.2005р. представник відповідача за первісним позовом отримав паспорт на мостовий перевантажувач. Посилається на п.2.12.2. Договору комісії, відповідно до якого в обов’язок відповідача за первісним позовом ставиться технологічне забезпечення, у зв’язку з чим вважає, що вимагати від нього технологію та прочностні розрахунки деталей та вузлів незаконно, щодо робочої документації, робочих креслень швидкозношуємих вузлів і деталей та каталогу запасних частин, то надання цих документів не передбачено Договором комісії №4380 від 09.02.2004р. Крім того, за відсутності порушень умов Договору комісії не має законних підстав і задля стягнення з нього збитків у вигляді сплаченого штрафу. Зазначає, що Договір комісії не містить обов’язку позивача за первісним позовом зі сплати витрат УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” по доставці перевантажувача на території Росії, митному оформленню перевантажувача та здійсненню інших митних платежів і зборів при експорті перевантажувача на територію Російської Федерації, а навпаки умовами п.5 додаткової угоди до Договору комісії встановлено обов’язок сторін у рівних частках сплачувати простій вагонів при навантаженні перевантажувача на ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” та залізничний тариф до ст.Козача Лопань. Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує доводи, викладені у відзиві на зустрічний позов та уточненні до відзиву, просить у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
11.07.2006 р. до господарського суду було надано клопотання представників сторін про розгляд спору в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України за межами двомісячного строку. Суд, розглянувши дане клопотання, визнав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки виникла необхідність у витребуванні додаткових доказів.
У судовому засіданні 05.09.2006 р. представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про залучення до участі у розгляді справи, яка не не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ „Уральська сталь”.
У судовому засіданні 05.09.2006 р. оголошено перерву до 12.09.2006 р.
Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 09.02.2004р. між сторонами укладено Договір комісії №4380, який додатковою угодою від 15.03.2005р. викладений у новій редакції. Відповідно до умов Договору комісії (п.1.1.) відповідач за первісним позовом зобов’язався від свого імені та за дорученням і в інтересах позивача за первісним позовом укласти зовнішньоекономічний договір на продаж і продати перевантажувач мостовий вантажопідйомністю 30 тон, пролітом 76,2 м., заводський №001 у комплекті з ЗИП виробництва ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” за межі митної території України третій особі, відповідно до специфікацій №1 та №2. Передача перевантажувача на комісію повинна була здійснюватися залізничним транспортом на умовах DAF (ст.Козача Лопань, кордон України-Росії) у термін 7,5 місяців з часу надходження передоплати на поточний рахунок позивача за первісним позовом.
Пунктом 5.1. Договору комісії передбачено, що мінімальна ціна продажу перевантажувача складає 4 822 710,04 грн., і містить у собі вартість перевантажувача, комплекту ЗІП, транспортні витрати (залізничний тариф до ст.Козача Лопань), вартість навантажувальних робіт та комісійної винагороди у розмірі 47 748,00 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідач за первісним позовом виконує оплату за Договором комісії (п.5.4.) шляхом передоплати: 500 000,00 грн. - після укладення зовнішньоекономічного договору, але не пізніше десяти банківських днів з моменту укладення Договору комісії; 1 150 000,00 грн. - до 15.03.2005р.; 1 500 000,00 грн. протягом п’яти банківських днів з моменту повідомлення про готовність до відвантаження. Остаточний розрахунок здійснюється протягом п’яти банківських днів з моменту передачі ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” перевантажувача на комісію.
На виконання вищевказаних зобов’язань відповідач за первісним позовом 12.02.2004р. уклав з ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО” Контракт №ВП-12, відповідно до якого відповідач за первісним позовом зобов’язався поставити зазначений перевантажувач ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”.
Як свідчать матеріали справи відповідач за первісним позовом протягом 19.02.2004р. - 04.04.2005р. перерахував ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” суму передоплати за перевантажувач у розмірі 3 150 834,60 грн. В подальшому, відповідачем за первісним позовом було перераховано ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” суму у розмірі 950 000,00 грн. Загалом відповідачем за первісним позовом в період часу з 19.02.2004р. по 25.01.2006р. була здійснена оплата перевантажувача за Договором комісії у розмірі 4 100 834,60 грн.
Виходячи з цього після здійснення передоплати за Договором комісії, тобто з 04.04.2005р., ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” повинен був протягом 7,5 місяців передати перевантажувач на комісію. Згідно з умовами п.4.2. Договору комісії разом з перевантажувачем позивач за первісним позовом повинен надати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” паспорт на перевантажувач; сертифікат відповідності РФ на перевантажувач; сертифікат якості на механічне устаткування; технічну документацію на перевантажувач, зокрема документацію, що відноситься до експлуатації продукції; програму та методику випробувань перевантажувача; акти попередніх випробувань механізмів; СТ-1 (оригінал і копію, що засвідчена ТПП); відвантажувальну відомість з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю; збиральне креслення та креслення на основні деталі продукції; пакувальні аркуші з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю; інструкцію по експлуатації перевантажувача; схему навантаження навантажувача, узгоджену із залізницею; калькуляцію.
Відповідно до вимог п.3.4. Договору комісії вся технічна документація перевантажувача, а також сам перевантажувач повинні відповідати ТЗ №81-4-04. Згідно Технічному завданню (р.22 та р.8 ТЗ №81-4-04) перевантажувач комплектується: паспортом перевантажувача; інструкцією по експлуатації; технічною документацією, зокрема кресленнями загальних видів та складальними кресленнями основних вузлів, складальними кресленнями металоконструкцій, робочими кресленнями швидкозношуємих вузлів і деталей; сертифікатами; каталогом запасних частин; електросхемами; програмою та методикою випробувань, а також монтажними кресленнями. У комплект поставки входить експлуатаційна та інша технічна документація у відповідності з вимогами ОСТ 24.010.01-80, щодо проектно-конструкторської документації, то її обсяг визначається у договорі на виготовлення устаткування. Таким чином, вищенаведеними положеннями Договору комісії та Технічного завдання ТЗ №81-4-04, якому повинен відповідати переданий за Договором комісії перевантажувач, встановлені вимоги стосовно його комплектації технічною документацією та передбачено включення у комплект поставки експлуатаційної та іншої технічної документації, а також проектно-конструкторської документації у визначених договором обсягах.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом не здійснив поставку перевантажувача відповідачу за первісним позовом на тих умовах, які були узгоджені сторонами у Договорі комісії. Так ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на виконання умов Договору комісії було відвантажено: 14.04.2005р. - перевантажувач на комісію, 17.11.2005р. - комплект ЗИП до перевантажувача, про що свідчать відповідні акти приймання-передачі, вантажні митні декларації та залізничні транспортні накладні. Наявними в матеріалах справи документами не підтверджується передача позивачем за первісним позовом усіх документів на перевантажувач, які встановлені умовами Договору комісії. Зокрема, відсутні докази про передачу відповідачу за первісним позовом креслень загальних видів перевантажувача (креслень технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочих креслень швидкозношуємих вузлів та деталей, а також актів попередніх випробувань механізмів та каталогу запасних частин.
Статтею 1016 Цивільного кодексу України передбачено, що комітент зобов’язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов’язку перед третьою особою. Але зазначений обов’язок ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не виконав у частині передачі технічної документації на перевантажувач.
Оскільки Договір комісії укладався на продаж перевантажувача, тому до нього повинні застосовуватися вимоги Цивільного кодексу України щодо комплектності товару.
Відповідно до статей 682, 683 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору щодо комплектності. Якщо договором встановлений обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов’язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Виходячи з вищевказаного, а також з того, що за Договором комісії перевантажувач комплектується технічною документацією (у тому числі кресленнями загальних видів перевантажувача (кресленнями технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочими кресленнями швидкозношуємих вузлів та деталей, а також актами попередніх випробувань механізмів та каталогом запасних частин) та у комплект поставки входить експлуатаційна та інша технічна документація, які як вбачається з матеріалів справи не були надані позивачем за первісним позовом в повному обсязі, тому поставку перевантажувача на комісію не можна вважати виконаною (такою, що відбулася). Виходячи з вищевказаного, а також з того, що на підставі п.5.4. Договору комісії основною та суттєвою умовою виникнення у відповідача за первісним позовом зобов’язань здійснити остаточні розрахунки за договором є поставка позивачем за первісним позовом перевантажувача на комісію, яка не була виконана, отже термін виконання зобов’язань здійснити остаточні розрахунки у відповідача за первісним позовом ще не настав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом не поставивши технічну документацію на адресу відповідача за первісним позовом, а відтак не виконавши поставку перевантажувача, тим самим порушив умови Договору комісії, внаслідок чого на думку суду на даний момент часу у позивача за первісним позовом не виникло право вимоги згідно умов Договору комісії про стягнення з відповідача за первісним позовом грошової суми у розмірі 708 533,24 грн. за отриманий перевантажувач та відповідно штрафних санкцій на суму 147 848,80 грн.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
На підставі вищевказаного господарський суд вважає, що позивач за первісним позовом не надав в судовому засіданні належних доказів, які б свідчили, що ним були виконані м зобов’язання з поставки перевантажувача за Договором комісії, за таких обставин суд дійшов висновку, що ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” повинно бути відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 856 382,04 грн. з УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” у повному обсязі.
Розглянувши вимоги УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” за зустрічним позовом щодо стягнення з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на користь відповідача за первісним позовом понесених ним витрат за Договором комісії на суму 95 550, 36 грн. та витребування документації на перевантажувач: робочої документації (робочого проекту), зокрема ескізного пророблення окремих вузлів, креслень загальних видів перевантажувача (креслень технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочих креслень швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностних розрахунків деталей та вузлів, актів попередніх випробувань механізмів та каталогу запасних частин, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог п.1.1. та п.4.4. Договору комісії позивач за первісним позовом повинен був передати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” на комісію перевантажувач у термін 7,5 місяців з часу надходження передоплати на поточний рахунок позивача за первісним позовом. Сума передоплати у розмірі 3 150 834,60 грн. перерахована ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” протягом 19.02.2004р. - 04.04.2005р. Отже з 04.04.2005р. у ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” виник обов’язок протягом 7,5 місяців передати відповідачу за первісним позовом перевантажувач на комісію.
Згідно з умовами п.4.2. Договору комісії разом з перевантажувачем позивач за первісним позовом повинен був надати УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” паспорт на перевантажувач; сертифікат відповідності РФ на перевантажувач; сертифікат якості на механічне устаткування; технічну документацію на перевантажувач, зокрема документацію, що відноситься до експлуатації продукції; програму та методику випробувань перевантажувача; акти попередніх випробувань механізмів; СТ-1 (оригінал і копію, що засвідчена ТПП); відвантажувальну відомість с розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю; збиральне креслення та креслення на основні деталі продукції; пакувальні аркуші з розбивкою по місцях та зазначенням нетто та брутто по кожному місцю; інструкцію по експлуатації перевантажувача; схему навантаження навантажувача, узгоджену із залізницею; калькуляцію.
Відповідно до вимог п.3.4. Договору комісії вся технічна документація перевантажувача, а також сам перевантажувач повинні відповідати ТЗ №81-4-04. Згідно Технічному завданню (р.22 та р.8 ТЗ №81-4-04) перевантажувач комплектується: паспортом перевантажувача; інструкцією по експлуатації; технічною документацією, зокрема кресленнями загальних видів та складальними кресленнями основних вузлів, складальними кресленнями металоконструкцій, робочими кресленнями швидкозношуємих вузлів і деталей; сертифікатами; каталогом запасних частин; електросхемами; програмою та методикою випробувань, а також монтажними кресленнями. Таким чином, вищенаведеними положеннями Договору комісії та Технічного завдання ТЗ №81-4-04, якому повинна відповідати переданий за Договором комісії перевантажувач, встановлені вимоги стосовно його комплектації технічною документацією, а також передбачено включення у комплект поставки експлуатаційної та іншої технічної документації.
Крім цього, за умовами п.3.3. Договору комісії ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” є генеральним проектувальником перевантажувача за згаданим договором. Тому до кола зобов’язань позивача за первісним позовом входила розробка технічних проектів та робочої документації, обсяги яких визначені у акті про готовність проектних робіт за Договором комісії від 13.04.2004 року. Згідно вищенаведеного акту позивач за первісним позовом здійснює розробку та затвердження технічного завдання, ескізне пророблення окремих вузлів та підготовку технічної пропозиції; розробку креслень технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача, виконання прочностних розрахунків деталей та вузлів, розробку технічного завдання на проектування електроприводів засобів та систем управління мостовим перевантажувачем. Згідно п.2.12. Договору комісії технічна документація, якою сторони обмінюються у процесі виконання даного договору, є їх спільною сумісною власністю. Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. За приписами ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, користуються ним спільно. Таким чином, УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” належить право володіти та користуватися поряд з позивачем за первісним позовом розробленими останнім технічними проектами та робочою документацією, а у позивача за первісним позовом – обов’язок не перешкоджати та не обмежувати право УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” на спільну власність.
Позивачем за первісним позовом було відвантажено: 14.04.2005р. - перевантажувач на комісію, 17.11.2005р. - комплект ЗИП до перевантажувача, про що свідчать відповідні акти приймання-передачі, вантажні митні декларації та залізничні транспортні накладні. Разом з тим в порушення умов Договору комісії ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не була передана відповідачу за первісним позовом документація на перевантажувач: робоча документація (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів та каталог запасних частин.
Відповідно до ст.ст. 682, 683 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, що відповідає умові договору щодо комплектності. Якщо договором встановлений обов’язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов’язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Виходячи з вищевказаного, а також з того, що за Договором комісії перевантажувач комплектується технічною документацією (у тому числі робочим проектом, кресленнями основних вузлів мостового перевантажувача, прочностними розрахунками деталей та вузлів) та у комплект поставки входить експлуатаційна та інша технічна документація, яка як вбачається з матеріалів справи не була надана в повному об’ємі, тому поставку перевантажувача не можна вважати такою, що відбулася.
Статями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” не були виконані обов’язки з передачі технічної документації на перевантажувач в адресу відповідача за зустрічним позовом, що суперечить умовам Договору комісії, вимогам діючого законодавства і порушує законні права УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”.
Внаслідок порушення ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” зобов’язань за Договором комісії, відповідач за первісним позовом не зміг виконати обов’язки за Контрактом №ВП-12 від 12.02.2004р. - не передав покупцю перевантажувача технічну документацію на нього. 06.03.2006р. до УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” звернулося ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО” з вимогою про надання робочого проекту, креслень основних вузлів мостового перевантажувача, прочностних розрахунків деталей та вузлів, а також про сплату штрафу за прострочення передачі документації в розмірі 2 548 000,00 рублів РФ. Таким чином, УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” були частково сплачені на користь ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО” штрафні санкції у розмірі 695 000,00 рублів РФ, що по курсу НБУ на день подання зустрічного позову складає 130 569,65 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №9 від 19.05.2006р.
Пунктом 9.6. Договору комісії передбачено обов’язок сторони, що порушила умови даного договору, відшкодувати іншій стороні спричинені внаслідок цього прямі збитки.
Відповідно до вимог ст.610 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених його змістом і/або неналежне виконання зобов’язання є порушенням зобов’язання, що спричиняє згідно статті 611 Цивільного кодексу України правові наслідки у вигляді відшкодування збитків. Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, за якою учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічна норма права міститься у ст.22 Цивільного кодексу України.
Вищезазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права, завдання збитків та причинний зв’язок між порушенням права та збитками. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що наданими в судові засідання доказами підтверджується наявність всіх вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, відтак існують правові підстави для притягнення ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” до відповідальності за невиконання зобов’язання у вигляді відшкодування збитків у розмірі 130 569,65 грн.
Згідно умов п.4.1. Договору комісії передача перевантажувача на комісію здійснюється залізничним транспортом на умовах DAF (ст.Козача Лопань, кордон України-Росії). Поряд з цим, у п.2.7. Договору комісії сторони встановили застереження що про обов’язок відповідача за первісним позовом виконати всі обов’язки, що випливають із договору, укладеного з покупцем (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, Білгородська обл., м. Шебекіно), у тому числі виконати всі необхідні формальності, пов’язані з митним оформленням перевантажувача, сплатити всі необхідні митні платежі та інші збори, пов’язані з експортом перевантажувача на територію Російської Федерації.
Ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність” передбачено, що експорт (експорт товарів) – це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Під імпортом (імпортом товарів) розуміється купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України.
За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача за первісним позовом, що передбачена Договором комісії операція з експорту перевантажувача на територію Російської Федерації припускає вивезення перевантажувача через митний кордон України і ввезення його на територію Російської Федерації, а відтак є імпортною операцією для покупця перевантажувача (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, Білгородська обл., м. Шебекіно).
Таким чином, можливо зробити висновок, що умовами Договору комісії було покладено на УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” - обов’язок сплатити усі митні платежі та інші збори, що підлягають сплаті при вивозі перевантажувача з митної території України та його ввозі на митну територію Російської Федерації, а на ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” - відповідно обов’язок відшкодувати відповідачу за первісним позовом всі зроблені ним у зв’язку з виконанням даного договору витрати. Тому відповідач у повній відповідності з умовами Договору комісії здійснив часткову сплату митного збору та митного ПДВ у зв’язку з очищенням перевантажувача з комплектом ЗИП для експорту на територію Російської Федерації у розмірі 3 585 000,00 рублів РФ, що по курсу НБУ на день подання зустрічного позову складає 673 513,95 грн., про що свідчать матеріали справи.
Згідно ст.1024 Цивільного кодексу України комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.
З огляду на наведене, суд вважає, що УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” має право на відшкодування позивачем за первісним позовом витрат у розмірі 673 513,95 грн., які були понесені УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” при виконанні обов'язків за Договором комісії.
Відповідно до п.5.2. Договору комісії комісіонер (УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”) утримує комісійну винагороду та інші понесені ним у зв’язку з виконанням даного Договору витрати із грошових коштів, які були отримані від покупця (ТОВ „Влада-Промтекс” ПТО”, Росія, м. Шебекіно) в якості оплати за перевантажувач. Ст.1020 ЦК України встановлено право комісіонера відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента. З встановлених судом обставин вбачається, що УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” мав право на відрахування з грошових коштів ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” належну йому до відшкодування суму понесених витрат у розмірі 804 083,60 грн. А оскільки грошових коштів у розмірі 708 533,24 грн., які при виконанні поставки перевантажувача належать до перерахування позивачу за первісним позовом, недостатньо для відшкодування витрат відповідача за первісним позовом, відтак стягненню з ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” підлягає невідшкодована комісіонеру (УАСП з ІІ „Влада-Промтекс”) сума витрат у розмірі 95 550,36 грн.
Обставини, на які посилається позивач за первісним позовом, належними документами не підтверджені, а саме документальні докази того факту, що ним була надана вся технічна документація, в матеріалах справи відсутні. Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Надані позивачем за первісним позовом акт передачі техдокументації по мостовому перевантажувачу від 10.11.2005р., пакувальний лист та листи ВАТ „Уральська сталь” від 16.02.2006р. та від 22.08.2006р. не можуть бути належними доказами, оскільки у акті передачі техдокументації по мостовому перевантажувачу від 10.11.2005р. та пакувальному листі не міститься всього переліку встановленої Договором комісії технічної документації, яка входить до комплекту перевантажувача. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивач за первісним позовом не надав в судових засіданнях належних доказів, які б могли свідчити, що з його боку відбулася поставка продукції, а саме перевантажувача мостового вантажопідйомністю 30 тон, пролітом 76,2 м., заводський №001 у комплекті з ЗИП. Щодо листів ВАТ „Уральська сталь”, то вказані документи не можуть бути належними доказами, оскільки, по-перше, ВАТ „Уральська сталь” не є стороною спірного Договору комісії, а відтак не є обізнаним ані щодо його основних положень, ані щодо належного виконання ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” своїх обов’язків перед відповідачем за первісним позовом.
Посилання ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” на те, що Договір комісії не містить обов’язку позивача за первісним позовом зі сплати витрат УАСП з ІІ „Влада-Промтекс” по митному оформленню перевантажувача та здійсненню інших митних платежів і зборів при експорті перевантажувача на територію Російської Федерації, є безпідставним, оскільки спростовується наявністю прямого застереження з цього приводу у п.2.7. Договору комісії.
Оскільки між ВАТ „Уральська сталь” та позивачем за первісним позовом, або відповідачем за первісним позовом відсутні правовідносини (договір, тощо), відтак відсутні правові підстави для залучення до участі у розгляді справи в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ВАТ „Уральська сталь”, тому в задоволенні клопотання ВАТ „Старокраматорський машинобудівний завод” слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги зустрічного позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі. Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом.
Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісною позовною заявою підлягають віднесенню на позивача за первісним позовом.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст.22, 317, 525, 526, 610, 611, 682, 683, 1016, 1024 Цивільного кодексу України, ст.224 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 43, 49, п.4 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні клопотання позивача за первісним позовом (ВАТ "Старокраматорський машинобудівний завод"), щодо залучення до участі у розгляді справи в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відкритого акціонерного товариства "Уральська сталь" - відмовити.
В задоволенні первісного позову про стягнення з Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” на користь Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” суми основного боргу за Договором комісії №4380 від 09.02.2004р. в розмірі 708 533,24 грн., суми інфляційних в розмірі 33 845,43 грн., 3% річних в розмірі 15 956,55 грн. та пені в розмірі 98 046,82 грн. відмовити.
В решті позовних вимог за первісним позовом провадження у справі припинити.
Зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, вул. Горького, 2, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 05763642, п/р 26009980120 у Краматорському відділенні АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 334486) на користь Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” (61055, вул. Станкобудівна, 4, м. Харків, код ЄДРПОУ 14338168, п/р 260013011847 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків) суму понесених за Договором комісії витрат у розмірі 95 550,36 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Старокраматорський машинобудівний завод” (84302, вул. Горького, 2, м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 05763642, п/р 26009980120 у Краматорському відділенні АКБ СР "Укрсоцбанк", МФО 334486) на користь Українсько - американського спільного підприємства з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” (61055, вул. Станкобудівна, 4, м. Харків, код ЄДРПОУ 14338168, п/р 260013011847 в АКБ "Золоті ворота", м. Харків) 955, 50 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Старокраматорський машинобудівний завод” надати Українсько - американському спільному підприємству з іноземними інвестиціями „Влада-Промтекс” передбачену Договором комісії наступну документацію на перевантажувач: робочу документацію (робочий проект), зокрема ескізне пророблення окремих вузлів, креслення загальних видів перевантажувача (креслення технічного проекту основних вузлів мостового перевантажувача), робочі креслення швидкозношуємих вузлів та деталей, а також прочностні розрахунки деталей та вузлів, акти попередніх випробувань механізмів та каталог запасних частин.
Суддя Швед Е.Ю.