Справа № 2-855/11                                                                                    

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

            02  березня  2011 року                                                                                                                               м. Сімферополь    

Київський   районний суд   м. Сімферополя  у  складі:  Головуючого, судді  Харченко І.О.,  при  секретарі  Гуляєвій  Г.В.,  розглянувши   у   судовому   засіданні  у   м. Сімферополі   цивільну  справу  за  позовом    ОСОБА_1   до   ОСОБА_2   про  стягнення   суми  боргу,

в с т а н о в и в:

   ОСОБА_1   звернулася  до   суду   з   позовом  до   ОСОБА_2  про  стягнення   боргу.  Свої   вимоги   мотивувала   тим,   що   у  серпні  2008 року   ОСОБА_2   взяв  у   неї  в   борг  гроші  в  сумі  4000 грн.,  які  пообіцяв   повернути   до  01.09.2008 року,   про  що   власноруч  написав   розписку.  Однак  до  цього  часу  він  гроші  не   повернув.   Просить  стягнути   з  відповідача  на   її   користь   грошовий   борг  та  судові  витрати.

   Позивачка  ОСОБА_1   в  судовому  засіданні  свої   вимоги  підтримала    та   наполягала  на  їх  задоволенні.    

Відповідач   ОСОБА_2  у   судовому  засіданні   позовні  вимоги   визнав  у  повному  обсязі  та   не    заперечував    проти   їх  задоволення.  

Згідно   з   ч . 4 ст. 174 ЦПК України  у  разі   визнання  відповідачем  позову,  суд  за  наявності  для  того  законних    підстав    ухвалює    рішення  про   задоволення    позову.

Вислухавши   сторони,   дослідивши   матеріали  цивільної  справи  та  докази,   надані  в  порядку  ст.  60  ЦПК  України,  суд     дійшов   до   наступного.

Відповідно до  ст.  1046  ЦК України  за  договором  позики одна сторона (позикодавець)   передає у  власність  другій   стороні  (позичальникові)  грошові  кошти  або  інші   речі,  визначені  родовими  ознаками, а  позичальник    зобов’язується   повернути   позикодавцеві  таку  ж суму   грошових   коштів   (суму  позики) або  таку  ж   кількість   речей  того ж  роду  та  такої  ж   якості.   Договір  позики  є  укладеним  з  моменту  передання  грошей   або  інших    речей,  визначених   родовими   ознаками.

Відповідно до  ст. 625  ЦК  України,   боржник   не   звільняється  від   відповідальності за неможливість  виконання  ним   грошового   зобов’язання.

Судовим  розглядом   встановлено, що  з  липня 2008 року  по  16  серпня 2008  року   відповідач  ОСОБА_2   взяв   у   позивачки   ОСОБА_1  у   борг   гроші    всього   в   сумі   4000 грн.,  про   що    власноруч   при   свідках    написав   розписку  від   16.08.2008 року.  Гроші    відповідач  зобов’язався  повернути   до   01.09.2008 року (а.с. 14).

Письмова   форма   договору   позики   сторонами   додержана   в  формі   розписки,  що  не  суперечить   вимогам   діючого   цивільного  законодавства,  у  зв’язку   з  чим   суд  дійшов   висновку,  що  між   сторонами  укладено договори   позики,   на  які   поширюються    положення   параграфу  1 глави  71  ЦК  України.

Взяті   на   себе  зобов’язання  відповідач  не  виконав  і  до  цього часу гроші не повернув. Таким  чином,  суд   дійшов  висновку    про   обґрунтованість   вимог   позивача.  

   Суд  розглядає   цивільну  справу  не  інакше  як  за  зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб,  поданих  відповідно  до  цього   Кодексу,  в  межах   заявлених   ними  вимог і  на  підставі,  доказів  поданих   сторонами  та   іншими   особами,    які  беруть  участь  у   справі  (ст. 11 ЦПК  України).

    З  тексту   розписки   вбачається,   що   ОСОБА_2  також  взяв   у   позивачки   золотий  ланцюжок  та  золотий   годинник,   ця  обставина   підтверджена  сторонами   в  судовому  засіданні.  Але  про  такі   вимоги   позивачка  суду  не  заявляла  та   в   судовому   засіданні   не  обґрунтовувала, а  тому   вони   судом  не  розглядалися.    

Відповідно  до  ст. 88 ЦПК  України,  стороні,  на   користь  якої  ухвалено  рішення, суд  присуджує  з  другої   сторони    понесені    нею  і   документально    підтверджені   судові  витрати.

      На   підставі  ст. ст. 612, 625, 1046, 1050 ЦК  України,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218    ЦПК  України,  с у д  -

                                                                            В И Р І Ш И В:

    Позов  ОСОБА_1   до  ОСОБА_2  про  стягнення   суми  боргу -  задовольнити.

              Стягнути  з  ОСОБА_2   на   користь  ОСОБА_1    в   рахунок   погашення   боргу  за   договором   позики   від  16  серпня   2008  року  грошові  кошти   в  розмірі  4000 грн.,   судовий   збір  -  51  грн.,   витрати  за   інформаційно-технічне    забезпечення  розгляду  справи  в   Київському   районному  суді   м. Сімферополь – 120  грн. 00 коп.,  а  всього   4171 грн. (чотири  тисячі  сто сімдесят  одна)   грн. 00  коп.

Рішення   може   бути   оскаржено    в  апеляційному  порядку  через  суд   першої інстанції   шляхом   подачі   в 10-денний  строк  з   дня   проголошення рішення   апеляційної   скарги.

Суддя: