Справа №: 2-а-21/11

П О С Т А Н О В А

28 січня  2011 року                                                                                                 м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді                      Постола В.С.

при секретарі                               Бондар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби ВДАІ Генічеського району Кузінова Івана Леонідовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що постановою серії ВТ № 201969 від 19.12.2010 р., винесеною відповідачем, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за ніби-то допущене 19.12.2010 р. близько 15.00 год. при керуванні автомобілем ВАЗ-21053 державний номер НОМЕР_1 порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху –рух в населеному пункті зі швидкістю 83 км/год. при обмеженні у 60 км/год. та підданий штрафу у сумі 255 грн.

Вважає цю постанову незаконною, просить суд її скасувати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав. Пояснив, що він 19 грудня 2010 року близько 15.00 год. в’їхав на вул. Леніна м. Генічеська зі сторони автодороги сполученням Генічеськ-смт. Новоолексіївка. Наближаючись до дорожнього знаку, який зазначає населений пункт, знизив швидкість до 60 км/год. та продовжив рух. Через 200 м. після знаку, на перехресті вул. Леніна та дороги в с. Семіхатки, був зупинений відповідачем, який склав протокол та постанову, що оскаржується. ОСОБА_1 зазначає, що зафіксована швидкість може належити іншому автомобілю, який їхав безпосередньо перед ним. Крім того, враховуючи, що відстань до знаку є меншою, ніж зона дії  приладу «Іскра-1», швидкість на приладі могла бути зафіксована ще до знаку. Таке розташування відповідача протирічить вимогам ПДР та наказу МВС від 27.03.2009 р. № 11, розпорядженню МВС № 466 від 21.05.2009 р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ по профілактиці правопорушень із застосуванням засобів фото та кіноз’йомки, відеозапису», відповідно до яких фіксація швидкості руху транспортних засобів повинна проводитись на відстані 1000 м. від знаку, що зазначає населений пункт.

Представник відповідача про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, не з’явився в судове засідання і від нього не надійшло повідомлення про причину неявки, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів.    

Суд, вислухавши позивача, вивчивши надані матеріали та оцінивши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню.

19 грудня 2010 року у відношенні ОСОБА_1 інспектором ДПС ВДАІ Генічеського району Кузіновим І.Л. було винесено постанову серії ВТ № 201969 про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до постанови, 19.12.2010 р. о 15.00 год. в м. Генічеську по          вул. Леніна в межах населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.45, де швидкість обмежена 60 км/год. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21053 державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 83 км/год. Перевищив швидкість на 23 км/год. швидкість вимірювалась приладом «Іскра-1».

Згідно ст. 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється на основі доказів. Зокрема, ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

           Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Будь-яких доказів в підтвердження вини позивача відповідачем не надано, заперечень проти позову відповідач не надав.

Оскільки суду не надано належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, то суд ставить під сумнів правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Інших доказів, які б спростовували цей висновок, суду не надано, тому склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, в діях позивача відсутній.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення підлягають закриттю, у зв’язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, постанова суперечить вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, вимоги позову є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 247, 283 КУпАП, ст.ст. 11, 18, 163, 165, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби ВДАІ Генічеського району Кузінова Івана Леонідовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення –задовольнити.

Постанову серії ВТ № 201969 від 19 грудня 2010  року, винесену інспектором державної патрульної служби ВДАІ Генічеського району Кузіновим Іваном Леонідовичем в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 –скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення –закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Генічеський районний суд Херсонської області   В. С. Постол