АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-58/11 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.2 ст.307 КК України Денисюк В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції:
Соломка І.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" лютого 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого-судді Щепоткіної В.В.,
суддів Соломки І.А., Євтушенка В.Г.,
за участю прокурора Ленкової Н.Д.,
засудженої ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок у справі, на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженка с. Рогова Уманського району Черкаської області,
жителька АДРЕСА_1 , українка,
громадянка України, не судима в силу ст.89 КК України, -
засуджена за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та застосуванням вимог п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області судові витрати за проведення експертиз в сумі 1558 грн. 56 коп.
Вирішена доля речових доказів у відповідності до вимог ст.81 КПК України.
в с т а н о в и л а :
Вироком суду ОСОБА_3 визнана винною та засуджена за те, що вона в серпні 2009 року, невстановленого досудовим слідством числа, близько 12 год. 00 хв., перебуваючи на пустирі, розташованому при в'їзді в с Берестівець Уманського району Черкаської області, зірвала близько 15 стебел дикоростучого маку, після чого рейсовим автобусом перевезла їх до м. Умані та перенесла за місцем свого проживання АДРЕСА_1, де незаконно зберігала з метою подальшого збуту.
Вона ж, 12 травня 2010 року, близько 10 год. 30 хв., перебуваючи неподалік «Єврейського кладовища», розміщеного по вул. Визволителів в м. Умані Черкаської області, незаконно, з метою збуту, шляхом виварювання макової соломи, виготовила близько 20 мл. наркотичного засобу із рослин маку, які зірвала в серпні 2009 року в с Берестівець Уманського району Черкаської області, та перевезла на маршрутному автобусі № 18 до свого місця проживання – в м. Умані АДРЕСА_1, де частину вжила особисто, а іншу частину наркотичного засобу незаконно зберігала з метою подальшого збуту.
Вона ж, 12 травня 2010 року близько 16 год. 15 хв., перебуваючи в під'їзді, поряд із квартирою АДРЕСА_1, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, незаконно збула громадянину ОСОБА_4 за 80 грн., одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 2 мл., яка містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій. Маса наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину складає 0,05 грама.
Вона ж, 19 травня 2010 року близько 18 год. 20 хв., перебуваючи в коридорі квартири АДРЕСА_1, повторно, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, незаконно збула громадянину ОСОБА_5 за 80 гривень, одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл. заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 2 мл., яка містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину - 0,078 грама.
Того ж дня, в період часу з 22 год. 25 хв. по 23 год. 45 хв. в квартирі , де проживає ОСОБА_3, було виявлено та вилучено одноразовий медичний шприц ємкістю 20 мл. заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 6 мл., яка містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою наркотичного засобу в перерахунку на суху речовину є 0,168 грама, який ОСОБА_3 незаконно придбала, виготовила та зберігала з метою подальшого збуту.
Прокурор в апеляції просив скасувати вирок місцевого суду в частині призначення засудженій покарання через його надмірну м’якість та безпідставне застосування вимог ст.75 КК України посилаючись на те, що вчинений нею злочин відноситься до категорії тяжких та особливо суспільно небезпечних злочинів, та постановити у справі новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, думку засудженої, яка її заперечила та просила залишити вирок місцевого суду без змін, перевіривши матеріали справи, обміркувавши над доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, за який вона засуджена, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч.3 ст. 299 КПК України, та ніким не оспорюється.
Кваліфікація дій засудженої за ч.2 ст.307 КК України - є вірною.
Міру покарання районний суд обрав засудженій ОСОБА_3 з дотриманням вимог ст.65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, даних про особу засудженої, яка позитивно характеризується по місцю проживання, судимості не має, та обставин, що пом’якшують покарання, за відсутності обставин, що його обтяжують, і обґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 307 КК України – 5 років позбавлення волі.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення засудженої без відбування покарання, звільнивши її від відбування призначеного покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, з покладенням на неї обов»язків, передбачених п. 2,3,4 ст.76 КК України, беручи до уваги встановлені у справі та наведені в вироку позитивно характеризуючі засуджену дані, зокрема те, що вона за місцем проживання характеризується позитивно, щиро розкаялася у вчиненому, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є інвалідом 3-ї групи загального захворювання, пов»язаного з обмеженням в русі.
Крім того, прокурор посилаючись на безпідставність застосування ст. 75 КК України при призначенні покарання засудженій, не мотивує в апеляції свої доводи виходячи з встановлених судом обставин щодо особи засудженої та її стану здоров»я, а також позиції прокурора в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції щодо застосування вимог ст.75 КК України (т.1 а.с.205) .
Враховуючи викладене, в тому числі стан здоров»я засудженої, загальні засади призначення покарання та його мету, колегія суддів вважає, що покарання, обране районним судом, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчиненню нею нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи якої про невиправдану м’якість покарання є необґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 15 листопада 2010 року відносно ОСОБА_3 - залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок у справі, - без задоволення.
Головуючий
Судді