Справа №  2-а-1296/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

01.02.2011 року.                                        Кіровський райсуд м. Кіровограда

в складі:          головуючого судді –Павелко І.Л.,

                    при секретарі          –Бондаренко В.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора  взводу ДПС ВДАІ з обслуговування  м. Кіровограда  УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Видиш Юрія Борисовича  про  визнання дій неправомірними скасування постанови та закриття провадження по справі,

В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_1  звернувся до суду з  позовом до інспектора  взводу ДПС ВДАІ з обслуговування  м. Кіровограда  УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Видиш Юрія Борисовича, яким просить визнати дії неправомірними та скасувати постанови ВА № 216874  від 08.10.2010 року  про накладення на нього адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 425 грн..

  Позивач в судове засідання не з’явився, але надав заяву до суду про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

            Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи  повідомлявся  належним чином, причини неявки суду не сповістив.

         Відповідно до  ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За вказаною нормою права, суд вирішує спір за наявними в справі матеріалами.

         Суд,  дослідивши докази, матеріали справи та оцінивши їх в сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.          

  Встановлено, що позивач 08.10.2010 в 14"7 в м. Кіровограді по вул. Ж.Революції керуючи транспортним засобом ГАЗ 2752 д/н НОМЕР_1 здійснив проїзд регульованого пішохідного переходу на сигнал світлофора, що забороняє рух (жовтий), чим порушив п. 8.7.3 г. ПДР України.

  Позивач зазначив, що вину у вчиненні адміністративного порушення не визнає та  в позові  послався на те, що рухаючись на дозволений (зелений) сигнал світлофору при проїзді пішохідного переходу, було здійснено перемикання зеленого сигналу на жовтий, так як він рухався в потоці автомобілів, щоб не здійснювати різке гальмування не створювати аварійної ситуації будучі на перехресті закінчував свій маневр на жовтий сигнал світлофора.

        Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Позивач свої твердження нічим не довів, не виклав фактів, які б підтверджували допущення порушень з боку інспектора ДПС.

           ОСОБА_1  до суду не надав доказів того, що він не порушував правил дорожнього руху, навпаки в протоколі власноручно записав, що проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофору. Доказів того, що позивач почав рух на дозволений  сигнал світлофору не має.

 Зважаючи на те, що позивач дійсно порушив ПДР, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими і не вбачає жодних причин для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вона винесена законно.

Суд стягує  з ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

          Керуючись ст. ст. 276, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

                  В позові ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій інспектора  взводу ДПС ВДАІ з обслуговування  м. Кіровограда  УДАІ УМВС України в Кіровоградській області Видиш Юрія Борисовича   щодо  винесення та скасування постанови ВА № 216874  від 08.10.2010 року  - відмовити.           

               Стягнути з           ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

                Постанова є остаточною та не  оскаржується.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко