Справа № 2-484/11

УХВАЛА

іменем України

04 січня 2011 р.                                                                                            м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області ГРОМОВА І.Б., перевіривши відповідність вимогам закону позовної заяви Біленьківської виправної колонії № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області до засудженого ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 р. БВК № 99 УДДУ ПВП в Запорізькій області звернулася до суду з позовом до засудженого ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості в розмірі 1651,63 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 119 і 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Так, ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 01 грудня 2010 року позовна заява БВК № 99 була залишена без руху та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме:

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує своє вимоги.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті ЦПК України, ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ч. 2 ст. 64 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 118 КВК України, відповідно до якої засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров’я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колонії, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Позивач також зазначає, що працюючи на виробництві установи, засуджені отримують нараховану їм заробітну плату, з якої, відповідно до ч. 1 ст. 121 КВК України, проводиться обов’язкове відрахування витрат по утриманню засуджених в установі: вартості харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг.

На підтвердження вищевикладеного позивачем до позовної заяви надано копію бухгалтерської довідки, справжність якої належним чином ніким не посвідчена, з якої вбачається, що засуджений ОСОБА_2 станом на 20.10.10 р. має заборгованість перед БВК № 99 за надане харчування в розмірі 1323,13 грн. та за комунально-побутові послуги в розмірі 328,50 грн., а всього заборгованість складає 1651,63 грн., які на сьогоднішній день засудженим ОСОБА_2 в добровільному порядку не відшкодовані.

Проте, до позовної заяви позивачем не додано жодного документу на підтвердження того, що засудженому ОСОБА_2 із дня прибуття до виправної колонії –18.10.2009 р. було визначене місце роботи, а також підтвердження відкриття особового рахунку засудженого ОСОБА_2, а також рух грошових коштів на рахунку засудженого ОСОБА_2 Відсутні посилання на надходження зазначених документів до суду.

Окрім цього, до позовної заяви не додано довідки бухгалтерії про наявність інших виконавчих листів, та відшкодування коштів з особового рахунку засудженого ОСОБА_2 на погашення цих виконавчих листів.

Відповідно до матеріалів справи, копія ухвали суду була отримана позивачем 29 грудня 2010 року. Але у визначений строк недоліки позовної заяви представником позивача усунені не були, після його спливу до канцелярії суду представником позивача особисто, а також поштою будь-яких документів, та/або заяви про продовження строку для усунення недоліків на виконання ухвали суду надіслано не було.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Біленьківської виправної колонії № 99 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області до засудженого ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості, визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

 Суддя:І. Б. Громова