11.09.2024 Справа № 756/9059/20

Ун.№756/9059/20

Пр.№2/756/70/24

У Х В А Л А

09 вересня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.

за участю

представника позивача

за первісним позовом Євсєєва В.В.

представника відповідача

за первісним позовом Якименка М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича про застосування заходів процесуального примусу в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Вишгородська міська рада про визначення місця проживання дитини з батьком,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м.Києва знаходиться вказана вище цивільна справа.

В судовому засіданні 09.09.2024 представником відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвокатом Якименком М.М. заявлено про застосування заходів процесуального примусу відносно позивачки у зв`язку з не виконанням нею судових рішень апеляційної та касаційної інстанції про забезпечення зустрічного позову у справі щодо забезпечення спілкування дитини ОСОБА_5 з батьком. При цьому, він посилався на те, що аналогічне письмове клопотання з доказами, які підтверджують обставини, що викладені у ньому, скеровано на адресу суду через підсистему Електронний суд та отримано судом 09.09.2024 о 11:14 годині.

Представник позивача за первісним позовом - адвокат Євсєєв В.В. заперечував проти задоволення цього клопотання, зазначивши, що воно не було подано суду та іншим учасникам справи завчасно, що унеможливило ознайомлення з його змістом.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою суду від 22.08.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича про застосування заходів процесуального примусу. Підставою для постановлення такого рішення слугувало те, що що матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували позицію кожної зі сторін, озвучену у клопотанні та запереченнях на нього, датованих після 09.11.2023, тобто після вжиття заходів забезпечення позову судом апеляційної інстанції. У зв`язку з цим суд не може констатувати те, чи проводяться зустрічі батька з сином, якщо так, то чи забезпечується їх проведення матір`ю дитини, якщо ні, то з яких причин і чи пов`язано це з бажанням самої дитини. За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити те, що судові рішення не виконуються у зв`язку з умисними і несумлінними діями позивачки, спрямованими на створення перешкод у спілкуванні батька з сином, що виключає визнання її дій та/або бездіяльності такими, що свідчать про зловживання процесуальними правами.

Заявляючи аналогічне клопотання в судовому засіданні 09.09.2024, предстаник позивача посилається на наявність таких доказів та направлення їх суду за допомогою підсистеми Електронний суд 09.09.2024 о 11:14 годині. Зазначає, що напередодні (тобто у неділю 08.09.2024) таке клопотання направити не було технічної можливості у зв`язку з технічним збоєм при завантаженні відео та аудіо доказів до зазначеної підсистеми.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.

З аналізу норм статей 44, 143 ЦПК України слідує, що зловживання правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи чи іншого процесуального тиску на суд.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже зловживає ним.

Суду не надано доказів, які б вказували на те, чи проводяться зустрічі батька з сином, якщо так, то чи забезпечується їх проведення матір`ю дитини, якщо ні, то з яких причин і чи пов`язано це з бажанням самої дитини.

Відповідно до ч.2 ст.182 ЦПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно з ч.1 ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Частиною 10 цієї ж статті, докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Суд вважає правильним відмовити у дослідженні доказів, які надіслані до суду за допомогою підсистеми Електронний суд під час триваючого судового засідання у цій справі, яке тривало 09.09.2024 в період часу з 10:05 до 12:09 годині, а саме під час перерви, оголошеної при вирішенні попереднього клопотання представника відповідача за первісним позовом о 11:14, оскільки процесуальним законом не передбачено можливості подання клопотань і доказів у такий спосіб під час судового засідання та кореспондуючого обов`язку суду оголошувати перерву у зв`язку з цим в судовому засіданні. Наданою законом процесуальною можливістю подання доказів у судовому засіданні з відповідним клопотанням про їх долучення, сторона відповідача за первісним позовом не скористалась, а тому ці докази суду у спосіб, передбачений процесуальним законом суду не представлені.

Керуючись ст.148 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвоката Якименка Миколи Миколайовича про застосування заходів процесуального примусу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М.Майбоженко