ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18617/24

провадження № 2/753/10000/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Цимбал І.К., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна, про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

В провадження Дарницького районного суду м. Києва на розгляд надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна, про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації. Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 ; заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі майнових (в тому числі укладання будь-яких договорів, правочинів, передбачених діючим цивільним законодавством) щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії у перешкоджанні здійснення ОСОБА_1 права користування щодо об`єкту нерухомого майна щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування вказаних обставин позивач зазначає, що невжиття таких заходів може утруднити виконання рішення суду, оскільки відповідачі мають намір відчужити дану квартиру на користь третіх осіб, крім того відповідачі обмежили право позивача у користування квартирою та змінили замки у вказаній квартирі в зв`язку з чим позивач не може потрапити в квартиру де проживав тривалий час.

Враховуючи те, що предметом спору є визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації частки квартири, що належала позивачу, позивач просить вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття даних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у зв`язку з можливим подальшим відчуженням нерухомого майна.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши матеріали справи суддя вважає, що заява про забезпечення позову у спосіб визначений в останній підлягає задоволенню, враховуючи: характер майна на яке позивач просить накласти арешт, предмет спору та позовних вимог, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно спричинить відповідачу збитки, відтак відсутні і підстави для застосування судом зустрічного забезпечення позову у відповідності до ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Беручи до уваги наведене вище та керуючись стст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мазепіна Валентина Георгіївна, про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі майнових (в тому числі укладання будь-яких договорів, правочинів, передбачених діючим цивільним законодавством) щодо квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії у перешкоджанні здійснення ОСОБА_1 права користування щодо об`єкту нерухомого майна квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

боржник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

боржник: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

СУДДЯ: І.К. Цимбал