Справа № 168/1053/24

Провадження № 3/168/643/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року                         сел. Стара Вижівка

Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліцейської діяльності № 1 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2024 року серії ААД № 773263 вбачається, що 24 вересня 2024 року о 17.30 год. ОСОБА_1 в с.Текля по вул.Волі Ковельського району Волинської області, будучи особою, який повторно протягом року вчинив порушення, передбачене частиною 2 статті 126 КУпАП,керував мотоциклом «Spark SP200R-25B», д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія. Тобто не маючи права керування таким транспортним засобом.

Чим порушив пункт 2.1 (а) ПДР України. За що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину заперечив. Пояснив, що до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія притягається вперше. Тому просив справу закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 2 статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Адміністративна відповідальність за частиною 5 статті 126 настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

На підтвердження повторності вчинення ОСОБА_1 протягом року порушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП, до матеріалів справи додано копію постанови поліцейського серії БАА № 971798 від 11 жовтня 2023 року. З оглянутої в судовому засіданні постанови слідує, що ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року о 14.49 год. в м.Первомайськ по вул.О.Пчілки порушив правила користування мотошоломами, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП.

Що не є підтвердженням повторності вчинення правопорушення за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

Згідно із частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог статей  245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення їх в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Окрім того, суд висновує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.

Крім цього, рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адмінправопорушення. Бо інспектор є зацікавленою особою при розгляді даної справи. А тому вказане ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин справи. Натомість доказом можуть бути фото чи відео фіксація чи пояснення свідків. Чого у матеріалах даної справи немає. Що узгоджується з висновком Верховного Суду у справі № 524/4668/17 від 28 травня 2020 року.

Перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, є неприпустимим, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово наголошено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Виходячи з положень частини1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суд з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» від 30 травня 2013 року та «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, справа №175/1982/16-а (2а/175/10/16), адміністративне провадження №К/9901/9231/18, висловив позицію, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Таким чином,  проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1  відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 5 статтею 126 КУпАП. А тому провадження по справі підлягає закриттю згідно вимог статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 23, 27, 33, 126, 221, 247, 256, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А. В. Малюта