Справа № 291/1247/24

Провадження №3-зв/291/10/24

ПОСТАНОВА

іменем України

02 жовтня 2024 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Гарбарук І.М., розглянувши заяву судді Ружинського районного суду Житомирської області Митюк О.В. про самовідвід щодо розгляду справи № 291/1247/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судді Митюк О.В. на розгляд надійшла справа №291/1247/247 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

Суддею Митюк О.В. заявлено самовідвід, який вмотивований тим, що ОСОБА_2 , яка є потерпілою у вищевказаній справі, працює на посаді секретаря судового засідання Ружинського районного суду Житомирської області, та брала участь у судових засіданнях під її головуванням. Крім того, розгляд спарви просила здійснювати без її участі.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, що не є перешкодую для розгляду заяви.

Дослідивши заяву про самовідвід, приходжу до висновку про необхідність її задоволення виходячи з такого.

Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на підставі Конституції законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Кодекс про адміністративні правопорушення не містить законодавчо визначеної норми щодо самовідводу у справах про адміністративні правопорушення, тому в даному випадку суд вважає за можливе застосувати аналогію права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова для застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 р. зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У п. 3.4 і 3.6. свого рішення від 11.10.2011 р. (справа № 10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від кримінального правопорушення полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно вимог ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ст. 6 п.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до ст. 6 п. 1 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

У відповідності до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Інститут відводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів судового процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення справи. Норма про відвід (самовідвід) гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Тому, з метою виключення сумніву щодо об`єктивного, безстороннього розгляду справи та для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд дійшов висновку про задоволення заяви судді Митюк О.В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення № 291/1247/24.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про самовідвід судді Ружинського районного суду Житомирської області Митюк Олесі Василівни у справі про адміністративне правопорушення № 291/1247/24, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП- задовольнити.

Справу №291/1247/24 передати до канцелярії Ружинського районного суду Житомирської області для проведення повторного автоматичного розподілу справи автоматизованою системою документообігу суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук