Справа № 144/1372/24

Провадження № 3/144/459/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024

Суддя Теплицького районного суду Вінницької області Магдяк Н. І.,  розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Гайсинського районного УП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої, не притягалася до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,

       за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 573790 від 09 вересня 2024 року, складеного інспектором СРПП відділення поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНПУ у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Седляком В. В., вбачається, що 09 вересня 2024 року о 08:20 год. громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці біля будинку АДРЕСА_2 висловлювалась нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні заперечує. Суду пояснила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, користується житлом за вказаною в протоколі адресою. ОСОБА_2 разом зі своїм чоловіком часто набирають воду в криниці на подвір"ї, яким вона користується. ОСОБА_1 просила під час засухи не брати води, так як рівень в криниці води дуже впав і їй самій води не вистачає, на що ОСОБА_2 вчинила сварку і обзивала її нецензурно, а потім викликала поліцію. Своєї вини не визнає, так як знаходилася на своєму подвір`ї і нічого поганого не робила, нікого не ображала.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено, що особа притягується до адміністративної відповідальності за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.

Приймаючи до уваги те, що правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, встановлює відповідальність за вчинення хуліганських дій, в протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути конкретизовані мотиви, якими керувався правопорушник під час вчинення правопорушення, спосіб вчинення правопорушення та вказано, що дії правопорушника носили навмисний характер і були спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян. Така позиція зазначена в постанові суду апеляційної інстанції в справі № 602/390/22 від 22 серпня 2022 року.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства в протоколі про адміністративне правопорушення від 09.09.2024 серії ВАВ № 573790 відносно ОСОБА_1 не зазначено вказаних вище обставин, що свідчить про відсутність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи немає даних, які б характеризували об`єктивну і суб`єктивну сторони вказаного адміністративного правопорушення, тобто, що ОСОБА_1 своїми умисними діями порушила громадський порядок та спокій громадян, чи намагалася це зробити у громадському місці саме з хуліганських спонукань.

Натомість, судом встановлено, що ОСОБА_1 попереджала ОСОБА_2 , щоб вона під час посухи не брала з криниці води, тому між ними виникли неприязні стосунки.

Слід зазначити, що висловлювання образливих слів під час сварки або конфлікту утворюють дрібне хуліганство лише за умови наявності хуліганського мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.

Аналіз матеріалів адміністративної справи дає підстави для висновку, що дії ОСОБА_1 не були спрямовані на грубе порушення громадського порядку, а конфлікт з потерпілою ОСОБА_2 був зумовлений через спір за криницю.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст. 173 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а відтак провадження у справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                        Н.І. Магдяк