Справа № 348/2244/24

Номер провадження 1-кп/348/353/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора  ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна матеріали кримінального провадження № 42023092780000064 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

встановив:

В провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження у відношенні  ОСОБА_4  за обвинуваченням у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407  КК України.

12 вересня 2024 року згідно автоматизованого розподілу справ для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено суддю ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання на 01 жовтня 2024 року.

Під час підготовчого судового засідання прокурор  зазначив, що кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. Просить призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, викликати в судове засідання учасників процесу. Крім того, прокурор подав до суду клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4  обвинувачується  у вчиненні кримінального  правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та не зникли. Зазначив, що відповідно до вимог ч.6 ст. 176 КПК під час дії воєнного стану до обвинуваченого може бути застосований виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник – адвокат ОСОБА_5 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, також не заперечували щодо клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інших заяв та клопотань незаявляли.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт, заявлене у судовому засіданні прокурором клопотання, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Підстав для закриття кримінального провадження згідно п.п. 4-8 ч.1 та ч.2 ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст.291 КПК України, і не підлягає поверненню прокурору. Підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не вбачається. Клопотань про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні від учасників процесу не надходило. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо складу осіб, які братимуть  участь у судовому розгляді.  

При вирішені питання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.    

Відповідно до ч. 3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених частиною 1 даної статті. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжного заходу.

Згідно до ч. 1ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 вказаного Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрівається або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

ОСОБА_4 раніше не судимий, однак, обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. 23 серпня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області було обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 жовтня 2024 року включно.

Під час вирішення питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п.п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину та усвідомлення неминучості покарання за вчинення такого злочину.Також обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи. Крім того, може незаконно впливати на свідків, які разом із ним проходять військову службу в одній військовій частині; що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений неодноразово вчинив самовільне залишення та нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, що вказує на схильність останнього довчинення кримінальних правопорушень.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, як стверджує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у п.79 рішення у справі Харченко проти України та у п.170 рішення у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості,переважують правило поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Частиною 6 ст.176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Окрім цього, суд, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується останній, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим; приймає до уваги те, що судове провадження на даний час не розпочато, відсутність обставин, що свідчать про неможливість утримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 314-316,369, 376, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК  Україниу відкритому судовому засіданні у залі судового засідання Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Мазепи, 35 на 10 жовтня 2024 року о 11:00 год.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волока Глибоцького району Чернівецької області, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 29 листопада 2024 року включно

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошений 02.10.2024 о 8-00 год.

Суддя                                                                  ОСОБА_1