КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2011 року справа № 2а-727/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Варданян О.В., за участю представників сторін
від позивача: - не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алімар»
до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алімар» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій відповідача протиправними щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за грудень місяць 2010 року як податкову звітність та відобразити показники декларацій позивача з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за грудень 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у відповідності до вимог чинного законодавства до податкового органу були подані документи податкової звітності - декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року та декларація з прибутку підприємства за 2010 рік. Однак, як стверджує позивач, відповідачем безпідставно не визнано вказані декларації як податкову звітність. Позивач вважає такі дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області неправомірними та такими, що порушують чинне законодавство.
У судове засідання представники сторін не з’явились. Водночас, від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також заперечення відповідача проти адміністративного позову. В запереченнях
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алімар» є юридичною особою та зареєстроване Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 25.03.2010 за № 13371020000000645, як платник податку взяте на облік 27.03.2010 за № 13817.
20 січня 2011 року позивач подав до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, однак, посадовою особою відповідача позивачу було відмовлено у прийнятті його декларації.
В цей же день, позивач цінним листом з описом вкладення надіслав вказану податкову декларацію разом з додатками до неї, а також електронним носієм реєстру виданих та отриманих податкових накладних та заявою на неправомірні дії службової особи податкової інспекції засобами на адресу відповідача.
Листом від 25.01.2011 № 342/10/28 Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області повідомила позивача про невизнання декларації з податку на додану вартість у зв’язку з тим, що вона заповнена всупереч правилам та затвердженому законодавством порядку, а саме: звітність подана не в повному обсязі, подання додатків без основної декларації або відсутність обов’язкових додатків.
Крім того, на адресу відповідача 26.01.2011 цінним листом з описом вкладення позивач надіслав декларацію з податку на прибуток за 2010 рік разом з додатками до неї.
Листом від 31.01.2011 № 375/10/28-011 Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області повідомила позивача про невизнання декларації з податку на прибуток підприємства у зв’язку з тим, що вона заповнена всупереч правилам та затвердженому законодавством порядку, а саме: звітність не підписана відповідними посадовими особами.
Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (надалі – Податковий кодекс), позивач є платником податку на додану вартість, а відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» є також платником податку на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 201.14 статті 201 платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають обкладенню податком, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Пунктом 201.15 статті 201 Податкового кодексу, передбачено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстри отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу.
Платники податку щомісяця у терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді
Орган державної податкової служби розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) шляхом надання доступу до копіювання такої програми як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом і на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов’язань. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Пунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.4 статті 46 цього Кодексу та чинному на момент її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідного податку та збору, а саме податкова декларація повинна містити такі обов’язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний (обліковий) номер з Тимчасового реєстру ДПА України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом та засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 48.4 статті 48 Податкового кодексу передбачено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов’язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними Реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Згідно з пунктом 49.8 статті 49 прийняття податкової декларації є обов’язком органу державної податкової служби. При прийманні податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Як убачається з листа Іванківської МДПІ про невизнання декларації ТОВ «Алімар» з податку на додану вартість за грудень 2010 року, причиною її невизнання було надання звітності не в повному обсязі, подання додатків без основної декларації або відсутність обов’язкових додатків.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно опису вкладення в цінний лист, позивачем надіслано на адресу податкового органу, заяву на неправомірні дії службової особи податкової інспекції від 20.01.2011 № 01/20-11 декларацію з податку на додану вартість разом з додатками № 5 та № 12 та електронним носієм отриманих податкових накладних за 12 місяців 2010 року. Опис вкладення у цінний лист засвідчений підписом службової особи відділення поштового зв’язку.
Тобто, з опису вбачається, що позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року з відповідними до датками, у відповідності до вимог статті 46 Податкового кодексу України.
Твердження відповідача, про те, що декларація не відповідає вимогам приписів Податкового кодексу у зв’язку з неможливістю відкриття електронного носія реєстру видаткових та податкових накладних, не приймаються судом до уваги, оскільки в листі від 25.01.2011 № 342/10/28 зазначено лише загальний перелік підстав для не визнання декларації як податкової звітності без посилань на конкретні порушення позивачем при поданні податкової звітності. Така обставина визнається судом поважною для визнання неправомірними дій податкових органів, оскільки не зазначення конкретних причин невизнання декларації позбавляє права платника податку точно та своєчасно усунути недоліки податкової звітності у разі їх наявності.
Відносно невизнання відповідачем податкової декларації позивач з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, суд зазначає наступне.
Пунктом 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України визначено обов’язкові реквізити податкової декларації, а саме: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або реєстраційний (обліковий) номер з Тимчасового реєстру ДПА України; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом та засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до підпункту 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.
Як убачається із податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Алімар» за 2010 рік, на місці для підпису головного бухгалтера підпис відсутній, у зв’язку з тим, що керівник підприємства Соколов В.М. є одночасно і директором ТОВ «Алімар» і головним бухгалтером.
Водночас, суд звертає увагу сторін на те, що вказана декларація містить усі необхідні реквізити та скріплена печаткою ТОВ «Алімар».
Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
За подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір (державне мито) в сумі 3,40 грн., що в силу статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України відноситься до складу судових витрат. Про відшкодування інших судових витрат позивач суду клопотань не заявляв.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 – 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Іванківківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області щодо невизнання податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Алімар» з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за грудень місяць 2010 року.
Зобов’язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області визнати податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Алімар» з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за грудень місяць 2010 року як податкову звітність та відобразити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Алімар» (ідентифікаційний код - 36474949) показники податкової декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за грудень місяць 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алімар» судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Лисенко В.І.
Повний текст постанови складений 12 березня 2011 року
З оригіналом згідно
суддя
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«12» березня 2011 року
№2а-727/11/1070
Товариство з обмеженою відповідальністю «Алімар»
вул. Поліський шлях, 5, смт. Іванків, Іванківський район, Київська область, 07200
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 09.03.2011 в адміністративній справі №2а-727/11/1070.
Суддя Лисенко В.І.
_____________________________________________________________________________
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01113, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 т/ф 2865687, ЄДРПОУ 240740
«12» березня 2011 року
№2а-727/10/1070
Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області
вул. І. Проскури, 24, смт. Іванків, Київська область, 07200
Київський окружний адміністративний суд надсилає копію постанови від 09.03.2011 в адміністративній справі №2а-727/11/1070.
Суддя Лисенко В.І.