ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/734/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Ленінського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_1
про: стягнення допомоги по безробіттю
ВСТАНОВИВ :
Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці заявлено позов до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1, який перебував на обліку в Ленінському районному центрі зайнятості м. Вінниці, як безробітній з 26.12.2008 року по 18.03.2009 року отримував допомогу по безробіттю.
В серпні 2010 року працівниками центру зайнятості виявлено факт реєстрації громадянина ОСОБА_1 в якості суб’єкта підприємницької діяльності в той час, як він перебував на обліку в службі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. Зазначене є порушенням положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
В зв’язку з тим, що ОСОБА_1 не було дотримано вимог статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме не подано до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, йому була безпідставно нарахована та перерахована допомога по безробіттю за вищевказаний період в сумі 1387,09 грн., яку в добровільному порядку відповідач не відшкодував.
За вказаних обставин, позивач змушений був звернутись до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення безпідставно виплачених коштів.
Ухвалою суду від 18.02.2011 року відкрито провадження у справі.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 01.03.11 р. та 16.03.11 р. не з’явився, Про дату, час та місце судових засідань був повідомлений ухвалою суду та судовою повісткою, що направлені на адресу ОСОБА_1 вказаної адресним бюро та в довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Однак, конверти із відміткою “адресат за даною адресою не проживає”, відділом зв’язку повернуті на адресу суду. Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів.
Враховуючи те, що від представника позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, у відповідності до частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 26.12.08 р. подав до Ленінського районного центру зайнятості заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного в якій зазначив, що не зареєстрований, як суб’єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.
Відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ОСОБА_1 з 26.12.08 р. надано статус безробітного.
Керуючись ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 26.12.2008 року, Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці, було призначено відповідачу допомогу по безробіттю.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа Вінницького обласного центру зайнятості від 06.08.10 р. №10-11/2761 було здійснено SQL запит щодо виявлення осіб, які на день набуття статусу безробітного не припинили приватну підприємницьку діяльність або в період перебування у центрі зайнятості, як безробітні, її зареєстрували, що могло призвести до незаконного отримання матеріального забезпечення. Позивачем було здійснено запит державному реєстратору щодо дати реєстрації та припинення підприємницької діяльності на осіб, які одночасно перебували на обліку в центрі зайнятості, як безробітні та не припинили підприємницьку діяльність.
Відповідно до отриманої інформації, стало відомо, що відповідач, 15.06.06 р. був зареєстрований у ЄДР як суб’єкт підприємництва – фізична особа-підприємець, рішення щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця відсутнє. Відтак, за період перебування на обліку в службі зайнятості та одержання допомоги по безробіттю, відповідач був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності.
17.08.2010 року позивачем складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №257, яким зафіксовано факт реєстрації ОСОБА_1 суб’єктом підприємницької діяльності та отримання з 26.12.2008 року по 18.03.2009 року допомоги під час перебування його на обліку в центрі зайнятості, як безробітного.
На виконання вимог вказаного вище Закону, Ленінським районним центром зайнятості м. Вінниці прийнято рішення від 01.09.10 р. (наказ №206) про повернення коштів громадянином ОСОБА_1 Наказ про повернення коштів надісланий на адресу реєстрації відповідача. Проте, станом на 16.02.11 р. кошти в сумі 1387,09 грн. на рахунок центру зайнятості не надійшли.
Задовольняючи позов, суд керувався ч.3 ст.36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” згідно якої сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно зі ст. 39 вказаного Закону, спори, які виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд в силу ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки, позивачем в даній справі є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ін.код. НОМЕР_1) на користь Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (вул. Червоноармійська, 3-а, м. Вінниця за реквізитами: р/р37179304900004 ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ін. код 21728042) кошти в сумі 1387,09 грн. (тисячу триста вісімдесят сім гривень 09 копійок).
Копію даної постанови направити сторонам по справі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар: