Справа №  4-74/11

П О С Т А Н О В А

          17 березня 2011 року cуддя Печерського районного суду Отрош  І.  О. ,  при секретарях Москаленко К.О., Степанишиній Н.О.  за участю прокурора Мезенова Є.В., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши справу за скаргою адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого прокуратури Київської області Ковальчука Ю.О. від 16.12.2010 про порушення кримінальної справи відносно інженера-землевпорядника Бородянського районного відділу Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись в суд з вказаною скаргою в інтересах ОСОБА_3, просять скасувати оскаржувану постанову як незаконну, необґрунтовану, таку, що не відповідає вимогам ст.ст.94, 98 КПК України, винесену у відсутність приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Обґрунтовуючи скаргу заявники вказують, що кримінальна справа порушена неуповноваженою особою, з порушенням територіальної підсудності, оскільки відповідно до ст.116 КПК України досудове слідство проводиться у тому районі, де вчинено злочин, таким чином, у даному випадку досудове слідство мало би проводитись прокуратурою Бородянського району.

Заперечують привід до порушення справи у зв’язку з порушенням реєстрації заяви ОСОБА_4, а саме відсутності реєстрації заяви ОСОБА_4 в книзі реєстрації заяв і повідомлень про злочин прокуратури Київської області.

В оскаржуваній постанові слідчим не вказано статус ОСОБА_3 як службової особи, які саме права і обов’язки він мав, які, на думку слідчого, свідчили про їх організаційно-розпорядчий характер.

Зазначають про наявність в оскаржуваній постанові неточностей – щодо дій, за виконання яких ОСОБА_3  нібито отримав у ОСОБА_4 хабар,  спочатку зазначено, що хабар було отримано за «виготовлення та передачу на реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку», в подальшому - за «прискорення процесу виготовлення технічної документації, виготовлення та реєстрації державного акта на земельну ділянку», а також помилки  щодо місця роботи ОСОБА_3, а саме – Броварський районний відділ замість Бородянського, що на думку заявників, свідчить про передчасне прийняття слідчим рішення про порушення кримінальної справи, з ігноруванням ст.97 КК України щодо перевірки заяви про злочин.

Вказує, що в постанові не наведено достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 корисливого мотиву та кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КПК України. /а.с.1-5/

В судовому засіданні заявник – адвокат ОСОБА_2, вимоги скарги підтримала, посилаючись на викладене в ній. Зазначила про відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи, а також оспорювала допустимість джерел отримання даних, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи. Оголосила письмові пояснення, підписані обома заявниками, в яких додатково до викладеного у скарзі звертається уваги на наступне. В заяві ОСОБА_4, яка послугувала приводом до порушення кримінальної справи, зазначено, що хабар передавався за реєстрацію та видачу акту на земельну ділянку, проте в оскаржуваній постанові вже вказано, що хабар передавався за виготовлення та передачу на реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку, крім того, в постанові не вказано, чи є ОСОБА_3 державним службовцем, якщо так, то якого рангу, чи займає він відповідальне становище. Вказується на недопустимість заяви ОСОБА_4 у якості джерела доказів та приводу до порушення кримінальної справи, оскільки вона не підписана вказаною особою, а є його підпис тільки під попередженням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину. Оголошуючи письмові пояснення, вказала на невідповідність опису матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, фактичній їх наявності, зокрема що стосується аркушів 27-30.

Вважала недопустимими джерела отримання доказів з огляду на наступне. Так, пояснення ОСОБА_4 від 16.12.2010 (а.м.9-10) в порушення ст.85 КПК України не містять часу початку та закінчення його отримання, як і протокол огляду та видачі звукозаписуючого пристрою (а.м.11) не містить часу початку та закінчення його складання. Висновки щодо звукозапису розмови повинні бути надані експертом-фоноскопістом на підставі проведеної фоноскопічної експертизи, а не шляхом складання роздруківки оперуповноваженим. Крім того, такого документу, як роздруківка, нормами КПК не передбачено. В протоколі огляду місця події вказано, що під час огляду був присутній ОСОБА_5, який заявив про бажання мати захисника, проте його відношення до справи не роз’яснено, текст протоколу не підписано ОСОБА_3, спеціалістом Сагайдак, ОСОБА_5 та не зроблено записів про причини відсутності підписів, що суперечить вимогам ст.85 КПК України, також порушено вимоги ст.127 КПК України щодо залучення понятих, не зацікавлених у справі. Це ж стосується протоколу ознайомлення з відеозаписом проведеної слідчої дії, оскільки текст протоколу не підписаний ОСОБА_3, не вказано часу початку та закінчення слідчої дії, пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 оскільки вони не містять часу початку та закінчення їх отримання, пояснень ОСОБА_4,  від 16.12.2010, отримане слідчим відділу прокуратури області ОСОБА_8, оскільки воно не містить часу початку та закінчення його отримання, дати складання та складено неуповноваженою особою, так як проведення перевірки доручалось ОСОБА_9 та Ковальчуку Ю.О. Крім того при відібранні пояснень від ОСОБА_3 16.12.2010 йому не було фактично роз’яснено зміст ст.63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати пояснення щодо себе, його підпис у відповідній графі відсутній, при цьому ОСОБА_3 не було забезпечено реального права мати захисника. На підставі викладеного захист вважає наведені вище документи недопустимим джерелом доказів.

В письмових поясненнях захистом зазначено про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ознакою вимагання хабара, оскільки на час виготовлення державного акту, зазначений в постанові – 14.12.2010, питання про виготовлення, видачу або затримання цього документу з вказаного часу вирішувалось іншими посадовими особами, та на час винесення оскаржуваної постанови строк виконання договору від 27.03.2010 на підготовку технічної документації на виготовлення акту про право власності на земельну ділянку не сплинув.

Також зазначено, що в оскаржуваній постанові слідчим неправильно вказано місце роботи ОСОБА_3 – Броварський районний відділ замість Бородянського, та в окремому випадку помилково вказано його прізвище як ОСОБА_4

На підставі викладеного адвокат ОСОБА_2 просила скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.

В судовому засіданні заявник – адвокат ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене в ній та оголошених адвокатом ОСОБА_2. спільних письмових поясненнях.  Повторно звернув увагу на наявність в оскаржуваній постанові описок, зазначив, що протокол огляду місця події містить виправлення, протокол складено не слідчим, а заступником начальника слідчого відділу прокуратури, що суперечить п.6 а) ст.32 КПК України. Просив скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.

Особа, в інтересах якої подано скаргу – ОСОБА_3, вимоги скарги підтримав, просив скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати. В обґрунтування своєї позиції посилався на викладене у скарзі та поясненнях адвокатів в судовому засіданні. Додав, що огляд кабінету тривав приблизно 30 хвилин, при огляді здійснювався відеозапис, проте протокол огляду не складався, його було складено пізніше в приміщенні прокуратури Київської області, в присутності його та понятих. Зазначив, що не знає про походження коштів в його кабінеті, проте вважає, що їх підкинув ОСОБА_4 Також підтвердив зміст своїх пояснень від 16.12.2010, вказав, що вони відповідають дійсності та зазначив, що дані пояснення відбирав старший слідчий прокуратури Київської області Ковальчук Ю.О., пояснення йому зачитувались, проте, чи читав їх особисто, ОСОБА_3 не пам’ятає, не заперечував, що власноручно підписав заяву та зробив напис «з моїх слів записано вірно». При цьому зазначив, що будь-яких коштів він не вимагав, а на прохання ОСОБА_4 прискорити виготовлення та видачу документів повідомив, що офіційна плата за це становить 800 доларів США.  

Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_4, в судове засідання не з’явився. Прокурором, якого в попередньому судовому засіданні було зобов’язано повідомити ОСОБА_4 про розгляд справи судом, надав власноручно написану заяву ОСОБА_4, в якій останній підтверджує вручення йому повідомлення про виклик до суду, повідомляє про неможливість з’явитися у зв’язку зі станом здоров’я, просить розглядати скаргу у його відсутність та вказує, що підтримує доводи, викладені у його заяві та поясненнях /а.с.79 зворот/. Суддею оголошено зміст вказаної заяви ОСОБА_4 в судовому засіданні. Вислухавши думку заявників, особи, в інтересах якої подано скаргу, прокурора, які не заперечували та вважали можливим розглянути скаргу у відсутність особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, суддя визнав можливим розглянути скаргу у відсутність ОСОБА_4

Заступник начальника слідчого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9, який проводив перевірку за заявою ОСОБА_4, та складав протокол огляду місця події та протокол ознайомлення з відеозаписом проведеної слідчої дії, в судовому засіданні не заперечував складання протоколу огляду місця події в приміщенні прокуратури Київської області, оскільки вівся відеозапис слідчої дії, про що було оголошено її учасникам. Також вказав, що оригінали вказаних протоколів були підписані ОСОБА_3, проте для підписання їх дублікатів, які складались на виконання вимоги суду за наслідками службової перевірки зникнення матеріалів з матеріалів, що обґрунтовують порушення кримінальної справи, ОСОБА_3 до прокуратури не викликався. При цьому зазначив, що протокол огляду місця події, як і його дублікат, містять дату його складання, час початку та закінчення огляду, а протокол ознайомлення з відеозаписом проведеної слідчої дії містить тільки дату складання, оскільки ознайомлення з відеозаписом не є слідчою дією, а тому проставлення часу ознайомлення на протоколі не вимагається.

Прокурор Мезенов Є.В. доводи скарги не визнав. Вважав, що скарга є безпідставною, оскільки кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст.94, 97, 98 КПК України, за наявності на те приводів і підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що підставою для порушення кримінальної справи послугувала заява ОСОБА_4, подана їм на ім’я начальника УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області, підставами – достатні дані, наявні в матеріалах перевірки, про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3 Просив відмовити в задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, заслухавши пояснення заявників – адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, особи, в інтересах якої подано скаргу – ОСОБА_3, оголосивши позицію особи, за заявою якої порушено кримінальну справу, ОСОБА_4, заслухавши пояснення особи, яка проводила перевірку за заявою ОСОБА_4 про злочин – заступника начальника слідчого відділу прокуратури Київської області ОСОБА_9, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.

Постановою старшого слідчого прокуратури Київської області Ковальчука Ю.О. від 16.12.2010 порушено кримінальну справу відносно інженера-землевпорядника Бородянського районного відділу Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України /а.м.1-2/.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав  для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.

Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови, полягають в одержанні хабара службовою особою, поєднаному з його вимаганням.

Так, на час порушення кримінальної справи  ОСОБА_3 обіймав посаду інженера-землевпорядника Бородянського районного відділу Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Посадовою інструкцією на останнього покладено зокрема розробка технічної документації зі складання державних актів на право приватної власності на землю, оформлення документів, що посвідчують право приватної власності на землю. /а.м.41-43/

Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення даної кримінальної справи послугувала заява ОСОБА_4, прийнята заступником начальника відділу УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області Рідченком В.Ю. 16.12.2010, зареєстрована в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області за №3529 від 16.12.2010, що оформлено відповідним рапортом /а.м.7, 8/, що відповідає п.1.ч.1. ст.94 КПК України.  Матеріали перевірки надійшли до прокуратури Київської області з ГУ МВС України в Київській області супровідним листом  №12/6582 від 16.12.2010  та зареєстровані у Книзі обліку заяв і повідомлень про злочини прокуратури Київської області за №186-пр. від 16.12.2010 /а.м.6/. Заява про вчинення злочину прийнята, зареєстрована і оформлена у відповідності до ст.95 КПК України, Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №400 від 14.04.2004 та  Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв і повідомлень про злочини, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України №66/13-ок від 24.06.2004, що спростовує доводи скарги щодо неналежного оформлення приводу до порушення кримінальної справи. Доводи щодо відсутності в заяві про злочин підпису заявника в тому числі спростовуються наданими матеріалами, оскільки на заяві ОСОБА_4 /а.с.8/ наявний підпис останнього, а нормами КПК України не ставиться вимоги щодо наявності в заяві двох підписів, як про це зазначає адвокат ОСОБА_2

З оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи та наданих суду матеріалів вбачається, що підставою для порушення кримінальної справи були наявні в матеріалах перевірки заяви ОСОБА_4 фактичні дані про наявність в діях ОСОБА_3 ознак одержання хабара.

При цьому під час розгляду даної скарги з матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, невстановленими особами було вилучено аркушів 27-30, на яких, згідно опису матеріалів, містилися протокол огляду місця події та протокол ознайомлення з відеозаписом. У зв’язку з вказаним була проведена службова перевірка, матеріали якої направлялись судом до прокуратури Київської області і на підставі яких прокуратурою було направлено та долучено до матеріалів дублікати протоколу огляду місця події від 16.12.2010 та протоколу ознайомлення з відеозаписом від 16.12.2010 /аркуші матеріалів скарги №4-74/11  -  31-47, 48 та аркуші матеріалів, які слугували приводом та підставами для порушення кримінальної справи  - 44, 45-47, 48/, у зв’язку з чим суд не приймає доводів заявників щодо невідповідності опису документів матеріалів фактично наявним документам.

Як перевірено судом, фактичні дані про наявність в діях ОСОБА_3 містяться в заяві ОСОБА_4 та його поясненнях /а.м.8, 9-10, 31-33/, протоколі огляду та видачі звукозаписуючого пристрою та роздруківці аудіозапису розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 /а.м.11, 12-13/, протоколі огляду і вручення грошових коштів /а.м.14-26/, протоколі огляду місця події /а.м.45-47/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки містять дані про обставини, місце та спосіб вчинення злочину, і вказують на реальність події злочину.

Відносно доводів і заперечень, викладених у скарзі та поясненнях захисників в судовому засіданні, щодо відсутності в матеріалах кримінальної справи даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, не зазначення статусу ОСОБА_3 як службової особи, за які ОСОБА_3 отримав хабар, на підставі тлумачення захистом викладених в оскаржуваній постанові обставин та наявних в матеріалах даних як таких, що вказують на відсутність ознак злочину, вважаю, що вони спростовуються наданими матеріалами перевірки та вищевикладеним, а з’ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

По суті заперечень заявників щодо відсутності даних про наявність у ОСОБА_3 корисливого мотиву, а також даних про наявність кваліфікуючих ознак злочину, вважаю, що з’ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства, крім того, виходячи з вимог ст.236-8 КПК України ці доводи не можуть бути розглянуті в ході розгляду даної скарги як такі, що підлягають вирішенню при розгляді кримінальної справи по суті, оскільки лежать в площині оцінки доказів.

Суддя не приймає доводів скарги про порушення кримінальної справи неуповноваженою особою. Так, відповідно до ч.1 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи. Відповідно до ч.1 ст.112 КПК України досудове слідство у справах про злочин, передбачений ст. 368 КК України, проводиться слідчими прокуратури. Відповідно до ст. 116 КПК України, слідство може проводитись за визначенням прокурора. Таким чином, слідчий прокуратури Київської області є уповноваженою особою на порушення кримінальної справи, крім того, питання про можливе порушення правил територіальної підслідності, виходячи з вимог ст.236-8 КПК України, не відноситься до предмету розгляду даної скарги.

Суддя не приймає доводи щодо не зазначення в оскаржуваній постанові статусу ОСОБА_3 як службової особи, не зазначення чи є він державним службовцем, якого рангу, оскільки в змісті постанови про порушення кримінальної справи зазначено, що ОСОБА_3 з 20.09.2009 призначений на посаду інженера-землевпорядника Бородянського районного відділу КОФ ДП «Центр ДЗК», міститься посилання на його службові обов’язки, передбачені посадовою інструкцією, що затверджена начальником КОФ ДП «Центр ДЗК», затверджена копія згаданої посадової інструкції наявна в матеріалах, що обґрунтовують порушення кримінальної справи і міститься на а.с.40-43. Зазначення, чи є ОСОБА_3 державним службовцем та якого рангу, не має відношення до предмету розгляду даної скарги, оскільки не впливає на обсяг його повноважень. Крім того, виходячи з вимог ст..236-8 КПК України даний довід не підлягає вирішенню при розгляді даної скарги, оскільки стосується кваліфікації дій ОСОБА_3, а отже підлягає вирішенню при розгляді справи по суті.   

Суддя погоджується з зауваженнями захисту про наявність в оскаржуваній постанові описки в частині зазначення місця роботи ОСОБА_3 та зазначення, що кримінальна справа порушена на підставі достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_4, наявність в оскаржуваній постанові неточностей щодо дій, за виконання яких ОСОБА_3 отримано хабар,  відсутності часу початку та закінчення складання протоколів огляду та вилучення звукозаписуючого пристрою та протоколі ознайомлення з відеозаписом проведеної слідчої дії,  наявності виправлень протоколі огляду місця події, щодо наявності  на третій сторінці в останньому абзаці написа  ручкою «ОСОБА_3», що, як пояснив прокурор, виправлено у зв’язку з невірним зазначенням прізвища «ОСОБА_5»,  разом з цим, вважаю що дані обставини не може свідчити про незаконність оскаржуваної постанови, описки та неточності можуть бути усунені слідчим шляхом винесення постанови про уточнення постанови про порушення кримінальної справи, а тому вказане не може слугувати безумовною підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи.

Суддя не приймає доводів щодо порушення при проведенні огляду місця події вимог ст.127 КПК України щодо залучення незацікавлених у справі понятих, оскільки  вказане твердження ніяким чином не обґрунтоване з огляду на наявні в розпорядженні суду матеріали, в яких даних щодо зацікавленості понятих не виявлено.

Суддя не приймає доводів щодо порушення вимог КПК при відібранні пояснень ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки вказані пояснення відсутні в наданих суду матеріалах,  тоді як судом, відповідно до ст..236-8 КПК України, вивчаються виключно матеріали, надані у якості приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

Суддя погоджується з зауваженнями щодо складання протоколу огляду місця події в приміщенні прокуратури Київської області,  проте вважає вказані доводи недостатніми для висновку про незаконність оскаржуваної постанови. Крім того, ч.5 ст.191 КПК України передбачає можливість огляду предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, за місцем провадження досудового слідства.

Суддя не погоджується з доводами щодо порушення ст. 85 КПК України в частині відсутності часу початку та закінчення відібрання пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 16.12.2010, оскільки передбачені даною статтею вимоги ставляться до складання протоколу слідчої дії, а відібрання пояснень до порушення кримінальної справи слідчими діями не є. Крім того, як вбачається з наданих суду матеріалів, на поясненнях ОСОБА_4 зазначена дата їх відібрання.

Суддя не вважає обґрунтованими доводи щодо відібрання пояснень ОСОБА_4 від 16.12.2010 неуповноваженою особою, оскільки ОСОБА_8, як про це зазначено в самих поясненнях, є слідчим відділу прокуратури Київської області, тобто відповідно до наданих службових повноважень має право на відібрання пояснень, а доручення проведення перевірки за заявою про злочин певним особам є внутрішнім питанням органу прокуратури. Також не приймаються доводи щодо нероз’яснення ОСОБА_3 під час відібрання пояснень 16.12.2010 змісту ст. 63 Конституції України, оскільки в змісті пояснень наявне зазначення про роз’яснення норми вказаної статті, а оформлення вказаного не суперечить КПК України.

Суддя не приймає доводів щодо відсутності повноважень заступника начальника слідчого відділу  прокуратури Київської області  на складання протоколів про проведення огляду місця події та ознайомлення з відеозаписом проведеної слідчої дії, та проведення відповідних слідчих дій, оскільки його повноваження визначаються прокуратурою у зв’язку з їх регламентацією КПК та ЗУ «Про прокуратуру».

Суддя не може оцінювати наведені доводи про порушення права ОСОБА_3 мати захисника, оскільки вказане не відноситься до предмету розгляду вказаної скарги та може бути оскаржено шляхом подання скарги на дії слідчих в установленому КПК України порядку. На цій же підставі суддя  не може оцінювати доводи щодо неправильної кваліфікації дій ОСОБА_3, оскільки вказане стосується оцінки доказів та повинно бути розглянуто при розгляді скарги по суті, крім того, кваліфікація дій протягом досудового слідства може змінюватись слідчим.   

Суддя не приймає доводів щодо неналежності даних, наявних в роздруківці розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та можливості посилання на даний запис тільки на підставі висновку експерта-фоноскопіста, оскільки нормами КПК не передбачено можливості проведення експертиз на стадії перевірки заяви про злочин, а на час порушення кримінальної справи вимагається наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, здобутих з законних джерел, а не наявність всієї доказової бази.

Крім того, досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності винності особи, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді справи по суті, суд не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

На підставі викладеного, надходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваній постанові приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи.

Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.94, 98  ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -

П О С Т А Н О В И В:

 Скаргу адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого прокуратури Київської області Ковальчука Ю.О. від 16.12.2010 про порушення кримінальної справи відносно інженера-землевпорядника Бородянського районного відділу Київської обласної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                              І. О. Отрош