ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 р.
| № 32/205 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого | Кота О.В., |
суддів: | Владимиренко С.В., |
Шевчук С.Р. |
розглянув касаційні скарги | 1) Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" |
на постанову | Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007р. |
та рішення | господарського суду м. Києва від 07.06.2007р. |
у справі | №32/205 |
за позовом | Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі 1) Міністерства промислової політики України 2) Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" |
третя особа, | яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс" |
про | визнання недійсним рішення, зобов’язання вчинити дії |
за участю представників:
- прокурора: Громадський С.О., посв. №76 від 10.02.2005р.;
- позивача 1: Горобчук М.І., дов. №20/5-4-493 від 01.12.2006р.;
- позивача 2: Кожанов В.А. –директор, Суворов О.О., дов. №01-2д від 16.02.2007р.;
- третьої особи: Бідний Б.Т., дов. №16 від 01.04.2007р.;
- Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав": Здоренко С.М., дов. №3196 від 24.10.2007р.;
ВСТАНОВИВ:
У березні 2007р. Заступник прокурора Донецької області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України та Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав", за участю третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" про визнання недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992р. про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" в розмірі 3032тис.руб. (18,6% статутного фонду) на користь ТОВ "Укріс", виключення ТОВ "Укріс" зі складу учасників СП "Інтерсплав", визначення долі Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав", зобов’язання СП "Інтерсплав" з іспанським інвестором внести зміни до статутних документів СП "Інтерсплав" стосовно виключення з його учасників ТОВ "Укріс" та збільшення долі Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у статутному фонді СП "Інтерсплав" у розмірі 60%.
Разом з тим, Заступником прокурора Донецької області заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, із зазначенням, що про порушення, які мали місце при ухваленні спірного рішення, прокуратурі Донецької області стало відомо лише після проведення у лютому 2006р. за зверненням Міністра промислової політики Головка А.І. перевірки щодо законності передачі невнесеної частки Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" на користь ТОВ "Укріс", а Міністерству промислової політики України стало відомо про дані порушення після перевірки робочою групою у складі зазначеного Міністерства, Головного контрольно-ревізійного управління, Луганської обласної державної адміністрації та Свердловського міськвиконкому Луганської області.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2007р. у справі №32/205 (суддя Хрипун О.О.) позов задоволено повністю. Поновлено строк позовної давності для звернення Заступника прокурора Донецької області із позовом до суду про визнання недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" з іспанським інвестором від 28.07.1992р. Визнано недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" з іспанським інвестором від 28.07.1992р. про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" в розмірі 3032тис.руб. (18,6% статутного фонду) на користь ТОВ "Укріс". Виключено ТОВ "Укріс" зі складу учасників СП "Інтерсплав", правонаступником якого є ТОВ "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" та визначено долю Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав" правонаступником якого є ТОВ "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав". Зобов’язано ТОВ "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" внести зміни до статутних документів стосовно виключення з його учасників ТОВ "Укріс" та збільшити долю Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів у статутному фонді СП "Інтерсплав", правонаступником якого є ТОВ "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" у розмірі 60%. Стягнути з ТОВ "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" до Державного бюджету України 85грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007р. у справі №32/205 (колегія суддів у складі головуючого судді Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Алданової С.О.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укріс” залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2007р. у справі №32/205 - без змін, а матеріали справи №32/205 повернуто до господарського суду міста Києва.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс" звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007р. у справі №32/205, а провадження у даній справі припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору на підставі п.п.1-1 ст.80 ГПК України. Разом з тим, Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав" у касаційній скарзі також зазначає про те, що прийняті рішення та постанова у даній справі безпосередньо порушують його права та інтереси.
Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав заперечення на зазначені касаційні скарги, в якому просить згідно ст.25 ГПК України здійснити процесуальне правонаступництво у справі №32/205, замінивши відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" на Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав", залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційні скарги Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 27.12.1988р. між Свердловським заводом алюмінієвих сплавів, Всеукраїнським науково-дослідним та проектним інститутом вторинних кольорових металів та фірмою "Реметал" (Іспанія) була підписана угода про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав", в якому 57% статутного фонду належить Свердловському заводу алюмінієвих сплавів, 3% - Всеукраїнському науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів, 40% - фірмі "Реметал". Як додаток до угоди від 27.12.1988р., сторони підписали статут СП "Інтерсплав".
Згідно п.6.5 цієї угоди учасники СП "Інтерсплав" мають право, за погодженням з іншими учасниками, передавати свої долі в підприємстві повністю або частково третім особам, відповідно до радянського законодавства.
Судами встановлено, що СП "Інтерсплав" у відповідності до ст.7 статуту, здійснює відповідно до радянського законодавства володіння, користування та розпорядження своїм майном згідно з цілями своєї діяльності та призначенням майна.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій з’ясовано, що 25.01.1989р. СП "Інтерсплав" було внесено до реєстру спільних підприємств.
Наказом Міністерства кольорової металургії СРСР №129 від 27.04.1989р. права учасника СП "Інтерсплав", що належали Свердловському заводу алюмінієвих сплавів, з долею вкладу у статутному фонді спільного підприємства в розмірі 57%, передано виробничому об’єднанню “Донецьквторкольормет”.
03.12.1990р. наказом Міністерства металургії СРСР №181а основні фонди Свердловського заводу алюмінієвих сплавів виведено зі складу виробничого об’єднання "Донецьквторкольормет" та зобов’язано передати Всерадянському науково-дослідному та проектному інституту вторинних кольорових металів. Тому, доля Свердловського заводу алюмінієвих сплавів у статутному фонді СП "Інтерсплав" складала 60%.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій вказано, що на підставі рішення Українського засновника-інституту ДонІЦМ про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП "Інтерсплав", правлінням СП "Інтерсплав" 28.07.1992р. було прийнято відповідно до п.6.5 цієї угоди рішення про прийняття до складу засновників СП "Інтерсплав" Товариство з обмеженою відповідальністю "Укріс" з долею вкладу до статутного фонду у розмірі 3032тис.руб., яка складає 16,8% від статутного фонду, але зазначено про відсутність в матеріалах справи цього рішення Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів, проти існування якого останній заперечував.
Згідно ст. 26 ЦК Української РСР правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.
Суд першої інстанції, з врахуванням зазначеної норми, дійшов висновку про не набуття ТОВ "Укріс" на момент прийняття зазначеного рішення від 28.07.1992р. статусу юридичної особи, так як останнє було зареєстровано 25.08.1992р. з отриманням свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об’єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України. Зобов’язано Кабінет Міністрів України, в основному до 01.10.1991р., забезпечити перехід зазначених підприємств, установ та організацій у відання органів державного управління. Повністю закінчити цю роботу до 01.12.1991р. Майно цих підприємств передати Фонду державного майна. Дію статті 2 зупинено згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92.
Разом з тим, судами визнані безпідставними твердження ТОВ "Укріс" про те, що Державний комітет України по металургійній промисловості не мав прав щодо управління майном загальнодержавної власності, посилаючись на постанову Верховної Ради України від 14.02.1992р., якою було заборонено Кабінету Міністрів України передачу функцій щодо управління майном підприємств, установ і організацій, які є у загальнодержавній власності, іншим органам державного управління, із зазначенням, що Закон має вищу юридичну силу, ніж постанова, а постанова містить заборону передавати функції щодо управління майном на майбутнє.
При цьому, суди посилаючись на ст.4 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", якою передбачено, що рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що 23.01.1992р. Державним комітетом України в металургійній промисловості затверджено статут Донецького державного інституту кольорових металів, який за наказом Міністерства промислової політики України №125 від 25.10.2001р. перейменовано у Донецький державний науково-дослідний та проектний інститут кольорових металів, дійшли висновку, що останній є правонаступником Всерадянського науково-дослідного та проектного інституту вторинних металів, з долею у статутному фонді СП "Інтерсплав" у розмірі 60%.
Також суди вказали, що на час прийняття спірного рішення Донецький державний інститут кольорових металів діяв на підставі статуту, затвердженого 30.12.1991р. Державним комітетом України в металургійній промисловості та зареєстрованого 23.01.1992р. у виконкомі Ворошиловського району м. Донецька.
У відповідності з п.3.1 зазначеного статуту майно Донецького державного інституту кольорових металів належить йому на праві повного господарського відання, а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, останній перебуває у загальнодержавній власності.
Згідно ст. 33 Закону України "Про власність" (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада Української РСР і місцеві Ради народних депутатів Української РСР, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів Української РСР.
Відповідно до ст.37 цього Закону, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами Української РСР.
Статутом Донецького державного інституту кольорових металів передбачено здійснення управління інститутом на підставі поєднання прав власника по господарському використанню майна з самоуправлінням трудового колективу. Основною формою здійснення повноважень трудового колективу є загальні збори (конференція). Загальні збори також приймають рішення про продаж чи передачу прав іншим підприємствам.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав недійсним рішення правління СП "Інтерсплав" від 28.07.1992р. про передачу невнесеної частини вкладу Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів до статутного фонду СП "Інтерсплав" в розмірі 3032тис.руб. на користь ТОВ "Укріс" внаслідок його прийняття з перевищенням повноважень та з порушенням чинного законодавства, мотивуючи тим, що рішення про передачу долі у статутному фонді СП "Інтерсплав" має право приймати лише той із засновників (учасників), що відступав долю (за погодженням з іншими учасниками), а не правління СП "Інтерсплав", а угоди щодо передачі долі повинні відповідати радянському, а пізніше українському законодавству; сторонами не доведено прийняття Донецьким державним науково-дослідним інститутом кольорових металів рішення про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП "Інтерсплав" або ж про делегування права приймати таке рішення іншим особам; власником майна - державою в особі Державного комітету України в металургійній промисловості, Міністерства промислової політики України або ж Кабінету Міністрів України не вирішувалося питання про передачу прав на долю Інституту у статутному фонді СП "Інтерсплав" на користь ТОВ "Укріс".
Враховуючи зазначене, суди задовольнили й вимоги про виключення ТОВ "Укріс" зі складу учасників СП "Інтерсплав", визначення долі Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів у розмірі 60% статутного фонду СП "Інтерсплав", зобов’язання СП "Інтерсплав" внести зміни до статутних документів СП "Інтерсплав" стосовно виключення зі складу учасників ТОВ "Укріс" та збільшення долі Донецького державного науково-дослідного інституту кольорових металів у статутному фонді СП "Інтерсплав" у розмірі 60%.
Поряд з цим, місцевим господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" є правонаступником СП "Інтерсплав".
Твердження третьої особи про відсутність у цьому спорі "інтересів держави", судом першої інстанції правильно визнані безпідставними, оскільки спірне рішення прийнято безпосередньо щодо передачі державної власності.
Колегія суддів касаційної інстанції вважає вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій передчасними з наступних підстав.
Місцевий та апеляційний господарські суди вказали про прийняття правлінням СП "Інтерсплав" 28.07.1992р. рішення про прийняття до складу засновників СП "Інтерсплав" Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" на підставі рішення Українського засновника-інституту ДонІЦМ про передачу свого права на внесення невнесеної частки вкладу до статутного фонду СП "Інтерсплав" з долею вкладу до статутного фонду у розмірі 3032тис.вал.руб., яка складає 16,8% від статутного фонду, із зазначенням, що рішення про передачу долі у статутному фонді СП "Інтерсплав" має право приймати лише той із засновників (учасників), що відступав долю (за погодженням з іншими учасниками), а не правління СП "Інтерсплав", а угоди щодо передачі долі повинні відповідати радянському, а пізніше українському законодавству.
Натомість суди не правильно застосували п.6.5 угоди про створення СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" (зі змінами та доп.), яким сторони цієї угоди передбачили можливість учасника підприємства за взаємною згодою повністю або частково передавати у відповідності до радянського законодавства третім особам свої долі у підприємстві, переважне право усіх учасників на придбання долі перед третіми особами, та не з'ясували: наявності взаємної згоди учасників підприємства при частковій передачі українським засновником (Інститутом) своєї частки третій особі - ТОВ "Укріс" з посиланням на відповідні норми законодавства; наявності документів, які свідчать про внесення Інститутом свого вкладу в статутний фонд СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" у відповідності до порядку внесення вкладів, визначених статутними документами; наявності повноважень Правління СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" на прийняття оскаржуваного рішення у відповідності до статутних документів останнього. Крім того, судами попередніх інстанцій не була надана належна правова оцінка рішенню Правління Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" 28.07.1992р. (т.1 а.с.51) щодо його відповідності нормам матеріального права та положенням статутних документів Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав".
Разом з тим, судами не враховані й п.15.1 та п.15.2 ст.15 угоди від 27.12.1988р. про створення спільного радянсько-іспанського підприємства "Інтерсплав" (т.1 а.с.17) щодо визначення строку її дії та, відповідно, не з'ясовано, чи вносилися зміни та доповнення до цієї угоди у порядку, передбаченому ст.18 цієї угоди.
Колегія суддів касаційної інстанції відмічає необґрунтоване зазначення судом першої інстанції у мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення найменування відповідача і як ТОВ "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав", і як СП "Інтерсплав"- Спільне підприємство з іспанським інвестором "Інтерсплав" (не залученого до участі у справі у певному процесуальному статусі).
Суди попередніх інстанцій передчасно зазначили в оскаржуваних судових актах, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська-Іспанська компанія "Інтерсплав" є правонаступником СП "Інтерсплав" з іспанським інвестором, оскільки не обґрунтували це твердження належними доказами з посиланням не відповідні норми матеріального та процесуального права.
Крім того, суди також не надали належну оцінку обставинам, викладеним у постанові Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2006р. у справі №24/250-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕФЕСА АЛУМІНІО БІЛЬБАО" до Державного реєстратора Подільської у м. Києві державної адміністрації Антошкіна М.В., за участю третьої особи Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" про зобов’язання вчинити певні дії, та не з'ясували чи набрала ця постанова законної сили у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, її виконання, а також не з'ясували, яким чином обставини, викладені у вказаній постанові суду, впливають на прийняте рішення у даній справі.
Суд касаційної інстанції зазначає, що згідно ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
А відтак, судами попередніх інстанцій всупереч приписів ст.43 ГПК України при визначенні суб’єктивного складу сторін у даній справі не з’ясовано: проведення реєстрації змін до установчих документів СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" у відповідності до вимог законодавства; здійснення державної реєстрації припинення останнього у відповідності зі ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"; проведення перетворення спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" у товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав" у відповідності до норм ГК України, ЦК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"; знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як правонаступника Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав". Відтак, судами не з’ясовано набуття ТОВ "Українсько-іспанська компанія "Інтерсплав" цивільної правоздатності як правонаступника СП з іспанським інвестором "Інтерсплав".
У зв’язку з цим суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ст.107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.
Викладене СП з іспанським інвестором "Інтерсплав" у касаційній скарзі з додатками до неї свідчить про прийняття судами попередніх інстанцій судових актів стосовно прав та обов’язків скаржника.
Відповідно до ст.1115 ГПК України у касаційній інстанції касаційна скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Згідно імперативних вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи приписи ст.ст.1115, 1117 ГПК України, якими визначені межі перегляду судом касаційної інстанції, подане Спільним підприємством з іспанським інвестором "Інтерсплав" клопотання з доданими до нього новими доказами (у т.ч. витяг з ЄДРПОУ) в обґрунтування припинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню.
Згідно п.3 ч.2 ст.11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.
Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права призвели до неповного з’ясування обставин справи, які не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, у зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок, а відтак прийняті судові акти підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції для усунення зазначених порушень та для достовірного з’ясування усіх обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Під час нового розгляду справи, господарському суду необхідно врахувати викладене, з’ясувати суб’єктивний склад сторін у даній справі та залучити осіб у певному процесуальному статусі, на права та обов’язки яких може вплинути рішення у даній справі, з метою забезпечення можливості реалізації процесуальних прав усіх учасників процесу, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та залучити до матеріалів справи усі документи, які стосуються предмету даного спору, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 107, 1115, 1117, п.3 ч.1 ст.1119, 11110-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Спільного підприємства з іспанським інвестором "Інтерсплав" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укріс" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2007р. та рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2007р. у справі №32/205 скасувати.
Справу №32/205 передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва в іншому складі суду.
Головуючий | О.Кот |
Судді: | С. Владимиренко |
С. Шевчук |