Справа № 2-1496-2011 року

          Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 березня 2011  року    Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :

                                         головуючого судді –ТОКОВОЇ С.Є.

                                         при секретарі –ТРОХИМЕНКО Т.М.          

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду  м. Черкаси  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя,

                                                                В С Т А Н О В И В:

          Позивачі звернулися з позовом до відповідача про розподіл спільного майна подружжя, посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від  шлюбу мають дитину сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який станом на сьогодні є повнолітнім. Відповідно до рішення міськвиконкому м. Черкаси, відповідач по справі являється членом ЖБК № 107. Згідно ордеру № 012382 від 07 травня 1991 року на склад сім»ї три особи: відповідачу і позивачам була надана трикімнатна квартири АДРЕСА_1. Рішенням  виконавчого комітету Черкаської міської ради № 677 від 13 червня 2007 року право власності за вищевказаною квартирою зареєстровано на відповідача. Спірна квартира є їх спільним сумісним майном подружжя та набуте під час шлюбу з урахуванням на той час інтересів неповнолітньої дитини. Відповідачу, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, належить на праві приватної власності дана квартира у розмірі 1/1 частки, тому і виникла необхідність розподілу її на рівні частки на всіх членів сім»ї, а саме по 1/3 частки. В добровільному порядку відповідач відмовляється вирішити спір, а тому позивачі звернулися з даним позовом до суду.

          В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали та просили поділити сумісне майно подружжя на всіх повнолітніх членів сім»ї у рівних частках по 1/3 квартиру АДРЕСА_1 та визнати за ними право власності у рівних частках по 1/3 даної квартири.  

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти його задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

                   Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку,  встановленому ст. 174 ЦПК  України.

                   Згідно ст. 174 ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного  законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні,  ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_3, який зареєстровано відділом РАЦС м. Черкаси від 19 серпня 1985 року, актовий запис № 15.

Від  шлюбу мають дитину сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який станом на сьогодні є повнолітнім.

Відповідно до рішення міськвиконкому м. Черкаси № 44 від 26 лютого 1991 року відповідач по справі являється членом ЖБК № 107, АДРЕСА_1 створення ЖБК затверджено рішенням  міськвиконкому № 108 від 27 травня 1987 року і вартість квартири становить 11940 крб.

Згідно ордеру № 012382 від 07 травня 1991 року на склад сім»ї три особи: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1

Вказана квартира надавалась на усіх членів сім»ї і була сплачена повністю її вартість, визначена до рішення міськвиконкому.

Рішенням виконавчого комітету черкаської міської ради № 677 від 13 червня 2007 року право власності за вищевказаною квартирою зареєстровано на відповідача ОСОБА_3

Спірна квартира є спільним сумісним майном подружжя, відповідно до вимог ч. 2 ст. 68 Сімейного кодексу України та набуте під час шлюбу з урахуванням на той час інтересів неповнолітньої дитини.

Статтею 175 Сімейного кодексу України передбачено право спільної сумісної власності батьків і дітей, а саме передбачено, що майно набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності, а спірна квартира і є майном спільної сумісної власності, то що надавалась на склад сім»ї три особи і за неї сплачувались спільні кошти сім»ї.  

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте  подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

                   Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 69 Сімейного Кодексу України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 Сімейного Кодексу України передбачено, що у разі поділу майна , що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідачу відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1  у розмірі 1/1  частки, тому і виникла необхідність розподілу її на рівні частки на всіх членів сім»ї, а саме по 1/3 частки.   

В даному випадку, суд вважає за можливе поділити спільне сумісне майно подружжя на всі повнолітніх членів сім»ї ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рівних частках по 1/3 квартиру АДРЕСА_1, а також визнати за ними право власності у рівних частках по 1/3 квартири АДРЕСА_1. При цьому суд також бере до уваги, те що сторони не заперечують проти такого поділу.

           Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 68, 69-71, 175  СК України, суд –

                                                          В И Р І Ш И В:

          Позов задоволити.

          Поділити  спільне сумісне майно подружжя на всіх членів сім»ї ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рівних частках по 1/3 квартиру АДРЕСА_1 .

          Для державної реєстрації їх часток визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності у рівних частках по 1/3 квартири АДРЕСА_1.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом  10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      ГОЛОВУЮЧИЙ: