ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ              

                                                                                                                   Справа № 2-а-784/11

  25 лютого 2011 року                     Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області  Баран Е.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про перерахування та виплату соціальної допомоги дітям війни, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 09.02.2011 року звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про зобов’язання перерахувати та виплатити надбавку до пенсії як «дитині війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по день винесення рішення, посилаючись на те, що вона має правовий статус дитини війни та відповідач має виплачувати підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак таке підвищення їй не виплачується, просить визнати дії відповідача протиправними у зв`язку з ненарахуванням та невиплатою їй за вищевказаний період підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та поновити строк для звернення до суду.

Ухвалою від 11 лютого  2011 року в справі відкрито скорочене провадження.

Відповідно до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі          

 Вивчивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

           Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни           (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,           гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання           чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили           працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет           України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей           війни»(підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет           України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року           втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист           дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

                 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Тобто, підвищення дітям війни виплачується відповідачем відповідно до вищезазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі в порушенні права на отримання підвищення до пенсії позивачу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 ріку по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Щодо позовних вимог за 2009 рік та за 2010 рік, то встановлено, що підвищення дитині війни виплачували у розмірі 49,80 грн., передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»всупереч ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМУ, дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не зупинялась Законами України “Про державний бюджет на 2009 рік”,“Про державний бюджет на 2010 рік”, а тому в 2009 та з 1.01.2010 року по 31.10.2010 року підвищення до пенсії позивачу також мало бути виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В даному випадку має місце порушення прав позивача на отримання пенсії як дитині війни у підвищеному розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке слід усунути шляхом зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію як дитині війни з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тому позовні вимоги слід задоволити та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по день винесення рішення - 25.02.2011 року включно  відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням вже проведених виплат. 

Згідно заключення № 96 від 04.12.2010 року Копичинецької ЛКК, копії амбулаторної карти ОСОБА_1 та довідок від 19.09.2008 року, 12.05.2009 року, позивачка від 08.08.2005 року перебуває на постійному лікуванні та потребує постійного стороннього догляду.  

Позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, поскільки причини, з яких позивачем пропустив строк звернення до суду являються поважними та відповідно до ч.2 ст.87 Закону           України «Про пенсійне забезпечення»суми пенсії, не одержані своєчасно з вини           органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.   

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не суб’єктом           владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею судові витрати з державного бюджету України. Таким чином, понесені судові витрати позивачеві підлягають поверненню з державного бюджету.

 Враховуючи, що з 09.07.2007 року відповідач неправомірно виплачував підвищення до пенсії дітям війни всупереч Закону, тому, дії відповідача за вказаний період слід визнати неправомірними та зобов’язати УПФ в Гусятинському районі провести перерахунок та виплату призначеного позивачу щомісячного підвищення до пенсії як „дитині війни”, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 25.02.2011 року включно.

На підставі ст.19 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст. ст. 2, 7, 14, 158-163,183-2, 256 КАС України, –

                                                               ПОСТАНОВИВ:   

          Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом           порушених прав свобод та інтересів.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про зобов’язання перерахувати та виплатити надбавки до пенсії як «дитині війни»-  задовольнити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області перерахувати та виплатити надбавки до пенсії як «дитині війни»ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 25.02.2011 року включно відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням вже проведених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.  

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Гусятинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а відповідачем - в той же термін з дня отримання копії постанови.   

Суддя:Е. М. Баран