ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа  № 2-а-1957/11                                          

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          15 березня 2011 року                                      м. Звенигородка

Звенигородський районний  суд Черкаської області

у складі: головуючої судді     Демченко  В.С.

                     при секретарі        Некречій Н.Я.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Павленка Миколи Володимировича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення № 346743 від 08.02.2011 року, винесеної інспектором ДПС ВДАІ Звенигородського району Павленком М.В., згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення правил  дорожнього руху на підставі ст. 122 ч.2 КУпАП за керування 08.02.2011 року о 14 годині 40 хвилин в м. Звенигородка по вул. Енгельса, автомобілем ВАЗ-21051, реєстраційний номер НОМЕР_1, та не подачу сигналу світловим показчиком повороту (вправо) перед зупинкою автомобіля, як незаконну. На обгрунтування позову зазначила, що 08.02.2011 року вона дійсно керувала автомобілем -21051, реєстраційний номер НОМЕР_1, в Звенигородка по вул. Енгельса, але Правил дорожнього руху не порушувала, перед зміною напрямку руху вона подала сигнал правим світловим показником, а коли зупинилась вимкнула сигнал, тому рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності є неправомірним, прийнятим з порушенням вимог ст. 283 КУпАП.

За ухвалою суду справа розглянута без участі сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про розгляд справи, в судове засідання не з’явились, звернулись до суду з письмовими заявами про розгляд справи без їх участі.

Судом встановлено, що позивачку ОСОБА_1 постановою інспектора ДПС ВДАІ Звенигородського району Павленка М.В. № 346743 від 08.02.2011 року притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. за ст. 122 ч.2 КУпАП за порушення п. 9.2а Правил дорожнього руху, за те, що вона 08.02.2011 року о 14 годині 40 хвилин в м. Звенигородка по вул. Енгельса, керуючи автомобілем ВАЗ-21051, реєстраційний номер НОМЕР_1, не подала сигнал світловим показчиком повороту (вправо) перед зупинкою автомобіля.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

П. 9.2 а Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен подавати  сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписів чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дана норма вказує на те, що особа, яка посягала на громадський порядок діяла умисно чи через необережність, що повинно бути встановлено посадовою особою при притягненні особи до відповідальності.

Так, відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховується характер здійсненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяло матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

П. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом встановлено, що при винесені постанови інспектором ДПС ВДАІ Звенигородського району Павленком М.В. ці вимоги Закону не враховані, що є  порушенням  вимог КУпАП та прав позивача. Зокрема, в оскаржуваній постанові не наведено докази, на яких грунтується висновок про неподання позивачкою сигналу світловим показником повороту перед зупинкою; не зазначено, якими доказами підтверджується вчинення позивачкою вказаного адміністративного правопорушення.

Згідно  п.3 ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ  розглядати справи  про адміністративні  правопорушення  передбачені ч.2 ст. 122 КУпАП мають право працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні свання. В оскаржуваній постанові не зазначено, яке спеціальне  звання має інспектор Павленко М.В.

Крім того, всупереч вимог ст.ст. 256, 280 КУпАП, інспектором Павленком М.В. не встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови. Так, до адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що особу встановлено на підставі посвідчення водія. Однак, згідно витягу з паспорта громадянина України, прізвище позивачки ОСОБА_1, а не ОСОБА_1, а також у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, яким керувала позивачка, власником зазначено ОСОБА_1. Таким чином,  відповідачем Павленком М.В. не повно з’ясовано всі обставини справи про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

          Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанову інспектора ДПС ВДАІ Звенигородського району Павленка М.В. № 346743 від 08.02.2011 року необхідно скасувати як незаконну, а провадження в справі про адміністративне правопорушення –закрити.

На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивачки слід стягнути сплачений нею судовий збір в сумі 3,40 гривні.

На підставі ст. 9, 33, 122 ч.2, 222, 245–247, 251, 252, 254, 256, 258 280 КУпАП, керуючись ст. 6, 10-12, 18, 71, 94, 104, 128, 158-163, 167, 171-2, 185, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.  

Скасувати постанову № 346743 від 08.02.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень; провадження в справі закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 гривні (три гривні 40 коп.) сплаченого нею судового збору.

Постанова оскарженню не підлягає.

    Суддя