ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2007 р.
| № 20-11/213-2/125 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: | Кота О.В., |
Суддів: | Владимиренко С.В., |
Шевчук С.Р. |
розглянув касаційну скаргу | Комунальної установи "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" |
на постанову | Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007р. |
та рішення | господарського суду міста Севастополя від 05.06.2007р. |
у справі | №20-11/213-2/125 |
за позовом | Комунальної установи "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" |
До | Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" |
Третя особа: | Контрольно-ревізійне управління в місті Севастополі |
Про | стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 23382,05грн., |
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Золотарьов С.В. (дов. б/н від 07.11.2007р.);
Дмитрієва Т.Л. (дов. б/н від 07.11.2007р.);
- відповідача: Шандрук О.Т. (дов. №10746/о/2-06 від 12.12.2006р.);
- третьої особи: не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
У липні 2006 року позивач - Комунальна установа "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" звернулась до господарського суду з позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 23382,05грн.
Позивач вказував, що відповідно до акту ревізії Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі №03-12/350 від 19.12.2003р. централізованої бухгалтерії №6 управління освіти та науки Севміськдержадміністрації встановлена переплата за електроенергію за період з 26.05.2003р. по 22.09.2003р. у сумі 23382,05грн.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя про порушення провадження у справі від 26.07.2006р. у справі №20-11/213 було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Контрольно-ревізійне управління в м. Севастополі.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.11.2006р. позов залишений без розгляду.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2006 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2007р., зазначена ухвала скасована, справа передана до господарського суду міста Севастополя для розгляду по суті.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 05.06.2007р. у справі №20-11/213-2/125 (суддя Шевчук Н.Г.) в позові відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007р. у справі №20-11/213-2/125 (колегія суддів у складі головуючого судді Щепанської О.А., суддів Прокопанич Г.К., Сотула В.В.) рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2007р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Комунальної установи "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" –без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою суду апеляційної інстанції Комунальна установа "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007р. у справі №20-11/213-2/125 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Комунальної установи "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" про стягнення з відповідача залишку суми у розмірі 10121,32грн., а також пені у розмірі 8596,91грн.
Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" скористалось правом, передбаченим ст. 1112 ГПК України, та надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2007р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007р. у справі №20-11/213-2/125 залишити без змін, а касаційну скаргу Комунальної установи "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.п.1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електроенергетики в Україні регулюються Законом України "Про електроенергетику", Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999р. №441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002р. №475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996р. N28 у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. N910.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 19.12.2001р. між ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" та КУ "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" був укладений договір № 272 про користування електричною енергією, який відповідно до пункту 6.1 цього Договору є продовженим на теперішній час.
Преамбулою цього Договору встановлено, що у всьому, що не передбачене цим договором, сторони керуються діючими Правилами користування електричною енергією і діючим законодавством.
Відповідно до умов пункту 1.2.3 даного Договору позивач зобов’язаний знімати показання розрахункових приладів обліку і надавати в енергопостачальну організацію звіти про витрати електричної енергії у встановленій у додатку 6 до договору формі і строки.
Згідно пункту 1.2.1 цього Договору сторони визначили розрахунковий період, який починається з 15 числа попереднього календарного місяця і закінчується 15 числа поточного календарного місяця.
Пунктом 2.2.3 даного Договору передбачене право абонента вимагати підтвердження розрахунків з розшифруванням виставленого рахунку на оплату у випадку незгоди з нарахованою сумою за використану електроенергію.
Судами правильно зазначено, що з наданих відповідачем копій облікових листків споживача та рахунків-актів на оплату, КУ "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" надавала ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" звіти про використану електроенергію, а ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" виставляло споживачу рахунки на її оплату, з якими КУ "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" погоджувалась.
За таких обставин суди дійшли вірного висновку, що позивач знав про кількість вказаної у акті-рахунку електроенергії за відповідний розрахунковий період та її вартість у день отримання відповідного акту-рахунку, а тому від дня отримання акту-рахунку в силу положень статті 261 Цивільного кодексу України і починається перебіг строку позовної давності, а не з дня отримання акту ревізії, як це помилково вказує позивач.
Згідно частини 3 статті 267 цього Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" у відзиві на позов заявило про застосування до позовних вимог строку позовної давності.
Відхиляючи в якості доказу додані до позовної заяви копії двох аркушів документу, складеного Контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі 19.12.2003р. за № 03-12/350, під назвою "Акт ревізії фінансово-господарської діяльності центральної бухгалтерії № 6 Управління освіти і науки Севміськдержадміністрації за період з 01.11.2000р. по 01.11.2003р.", який не містить підписів осіб, які його склали, та печатки установи, якою проводилась перевірка; а також документ під назвою "Додаток № 2 Інформація по розбіжності показників лічильника структурних підрозділів при застосуванні АК ВАТ "Севастопольенерго" коефіцієнта споживання електроенергії і фактичної оплати", суд першої інстанції зазначив, що вказані документи, з урахуванням положень статті 34 ГПК України щодо належності і допустимості доказів, не є належними доказами, які підтверджували б те, що ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" були неправильно визначені обсяги спожитої Комунальною установою "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" електроенергії в сторону завищення та безпідставно нараховані суми для оплати за електроенергію, оскільки ні діючими нормативно-правовими актами по регулюванню відносин електроенергетики, ні вказаним Договором не передбачено складання таких документів, вчинення сторонами дій чи бездіяльності при виконанні Договору.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що такими доказами можуть бути звіти споживача про витрати електроенергії за конкретні розрахункові періоди, рахунки-акти енергопостачальної організації по кількості і вартості спожитої абонентом електроенергії за конкретний період, акти про безоблікове споживання електроенергії, протоколи комісії по результатах розгляду таких актів і інші передбачені нормативно-правовими актами для таких правовідносин документи.
В порушення статей 33, 34 ГПК України, Комунальною установою "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" не надано судам попередніх інстанцій належних доказів в підтвердження своїх вимог.
Твердження касаційної скарги про помилковість висновків судів щодо характеру спірних правовідносин ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм права, не відповідають встановленим обставинам, тому їх слід залишити поза увагою. З зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права.
Згідно ст. 1117 ГПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази; у касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обґрунтованих доводів про порушення норм процесуального законодавства при оцінці доказів заявником касаційної скарги не надано.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України вважає, що підстави для скасування рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2007 р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007р. у справі №20-11/213-2/125 відсутні.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, п.1 ч.1 ст.1119, ст.ст.11110-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунальної установи "Севастопольська міська централізована бухгалтерія №6 закладів освіти" залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.07.2007р. та рішення господарського суду м. Севастополя від 05.06.2007р. у справі №20-11/213-2/125 залишити без змін.
Головуючий суддя: | О. Кот |
Судді: | С. Владимиренко |
С. Шевчук |