Справа № 2-114/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2011 р.Полтавський районний суд Полтавської області

у складі головуючого судді –Рябішина А.О.

при секретарі –Дзюбенко Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава

справу за позовом прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району , Полтавської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2  , треті особи постійно діючий третейський суд  при Центральній універсальній біржі , ліквідатор ВАТ"Павлівське" Полтавського району  Борових Ігор Авнерович про визнання незаконними та скасування рішень постійно діючого третейського суду , позовом ліквідатора ВАТ"Павлівське" Полтавського району до ОСОБА_1  , ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення постійно діючого третейського суду ,-

у с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 27 грудня 2005 року про визнання дійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна від 04.08.2005 року між суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 та ВАТ»Павлівське»та визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на майно: нежитлову будівлю , загальною площею 1159,00 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 і рішення цього ж суду від 23 березня 2007 року про визнання дійсним  договору купівлі –продажу  нерухомого майна від 07 березня 2007 року між ОСОБА_1 та суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2  та визнання за ОСОБА_1  права приватної власності на майно : нежитлову будівлю , загальною площею 1159,00 м.кв. та горожу з металевої решітки довжиною 242,9 метрів за адресою АДРЕСА_1

Позовні вимоги обґрунтовуються тим , що справи  , по яких прийняті рішення третейського суду , не підвідомчі цьому суду відповідно до ЗУ"Про третейські суди" (далі Закону) і рішення постановлені з порушенням цього закону.

В ході судового розгляду третя особа ВАТ»Павлівське»в особі ліквідатора Боровиха І.А. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в якому також просить визнати незаконним та скасувати вказані судові рішення посилаючись на ті ж самі підстави.

Прокурор в судове засідання не з"явилась надавши суду заяву в якій вимоги підтримала , просила задовольнити з підстав наведених у позовних заявах. Справу просила слухати без її участі.

Представник Щербанівської сільської ради Полтавського району в судове засідання не з»явився та просив слухати справу без його участі.

Представник Полтавської РДА в судове засідання не з"явився надавши суду заяву в якій просив слухати справу без його участі. При прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Ліквідатор ВАТ»Павлівське»Полтавського району Борових І.А. та його представник в судове засідання не з»явились надавши суду заяви в яких просили слухати справу без їх участі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_4  в судове засідання не з"явились надавши суду заперечення в яких просили відмовити у задоволенні позову і в тому числі з підстав пропуску строку звернення до суду. Справу просили слухати без їх участі.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився надавши суду заяву в якій просив справу слухати без його участі. В задоволенні позову просив відмовити і в тому числі з підстав пропуску строку звернення до суду.

Представник третьої особи –постійно діючого третейського суду в судове засідання не з»явився надавши суду свої заперечення з приводу позовних вимог та просив слухати справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Судом встановлено , що  рішенням постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 27 грудня 2005 року було визнано дійсним договір купівлі –продажу нерухомого майна від 04.08.2005 року між суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 та ВАТ»Павлівське»та визнано за ОСОБА_2 права приватної власності на майно: нежитлову будівлю , загальною площею 1159,00 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 і рішенням цього ж суду від 23 березня 2007 року  визнано дійсним  договір купівлі –продажу  нерухомого майна від 07 березня 2007 року між ОСОБА_1 та суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2  та визнано за ОСОБА_1  права приватної власності на майно : нежитлову будівлю , загальною площею 1159,00 м.кв. та горожу з металевої решітки довжиною 242,9 метрів за адресою АДРЕСА_1

Заперечуючи з приводу задоволення позову прокурора та ВАТ"Павлівське"  представники третейського суду , ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 посилаються на те  , що сторонами в третейській угоді були лише фізичні та юридичні особи , які не є державними органами.

Проте суд вважає , що вказані заперечення не ґрунтуються на законі і  рішення третейського суду суперечать вимогам законодавства та постановлені поза межами компетенції.

Так згідно з п.7 ст.6 Закону третейські суди не можуть розглядати справи , які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним судом  України .

Таким чином , якщо згідно з положеннями чинного законодавства певне питання вирішуються  "судом" , " у судовому порядку" , "на підставі" рішення суду" тощо , слід вважати , що йдеться про "державні суди".

Отже , відповідні питання не підлягають розгляду  у третейських судах.

Як вбачається із змісту постановлених третейським судом рішень від 27.12.2005 року та 23.03.2007 року  ним було визнано дійсними  укладені в простій письмовій формі договори купівлі –продажу відповідно від 04.08.2005 року та від 07.03.2007 року  щодо об"єктів  нерухомого майна , що зазначене вище із посиланням в тому числі і на положення статті 220 ЦК України.

Дійсно положення  ч.2 ст.220 ЦК України передбачають , що  якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами , і відбулося повне або часткове  виконання договору , але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення , суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Отже виходячи із змісту ч.2 ст.220 ЦК законодавець акцентує увагу на тому , що питання визнання договору дійсним розглядається "судом".

          Таким чином виходячи із системного аналізу ст..6 ЗУ"Про третейські суди" , ст..220 ЦК  , під визначенням "суд" як це зазначено у ст..220 ЦК слід розуміти "державні суди" , що  визначені Конституцією України та були визначені діючим на той час ЗУ"Про судоустрій України".

Тобто в даному випадку  виключно "державним судом" мали б  були розглянуті спори щодо визнання угод купівлі-продажу нерухомого майна між ОСОБА_5 та ВАТ"Павлівське"  та між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 –дійсними , які всупереч положеннь ст..6 Закону були предметом розгляду третейського суду відповідно 27.12.2005 року та 23.03.2007 року

Доводи на які посилається третейський суд , ОСОБА_2 , представник ОСОБА_1 у своїх запереченнях не спростовують висновків суду.

Не вважає суд пропущеним і строки звернення з позовом до суду прокурора та ВАТ"Павлівське".

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.10.11.59 –61.88.208 –218 ЦПК України , ст..6 ЗУ»Про третейські суди», ст..ст.181,182 ЦК України , суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги прокурора Полтавського району в інтересах держави в особі Щербанівської сільської ради Полтавського району та ВАТ»Павлівське»Полтавського району в особі ліквідатора задовольнити;

Визнати незаконним та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі від 27 грудня 2005 року про визнання дійсним договору купівлі –продажу нерухомого майна від 04.08.2005 року між суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 та ВАТ»Павлівське»та визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на майно: нежитлову будівлю , загальною площею 1159,00 м.кв. за адресою АДРЕСА_1.

Визнати незаконним та скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Центральній універсальній біржі  від 23 березня 2007 року про визнання дійсним  договору купівлі –продажу  нерухомого майна від 07 березня 2007 року між ОСОБА_1 та суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2  та визнання за ОСОБА_1  права приватної власності на майно : нежитлову будівлю , загальною площею 1159,00 м.кв. та горожу з металевої решітки довжиною 242,9 метрів за адресою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 30 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи та 8,50 грн. державного мита;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 30 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи та 8.50 грн. державного мита;

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення , а сторонами , що не були присутні в судовому засіданні при  оголошенні рішення у той же строк з моменту отримання його копії .

Суддя:  А. О. Рябішин