Україна

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ ОБДАСТІ

 Справа  № 2-а-525/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

/в порядку скороченого провадження/

25 лютого 2011 рокум.Городище

          Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Синиця Л.П. розглянувши, в порядку скороченого провадження, позовну заяву  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно з статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплату недоплаченої, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги                        з  09.08.2010 року по 01.02.2011 року, -

                                                                      встановив :

      позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно з статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплату недоплаченої, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року в сумі 1005грн. 60коп. .

          Обґрунтовуючи своїх позовні вимоги позивач в позовній заяві посилається на те, що у відповідності до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року вона має статус дитини війни. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року №8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

     Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», «Про Державний бюджет України на 2011 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2010-2011 роки відповідно, чим право не державну соціальну допомогу «Дітям війни» було обмежено.

          Проте, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення, що призупиняли дію статті 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач зобов’язаний був здійснити виплату належної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року.

         Відповідно   до   ст.   92   Конституції  України,   виключно   законами   України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

         Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу силу, а Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України,   остаточним  і  не  може  бути  оскаржено,   відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу у гарантованому ст. 48 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» праві.

      Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правовими актами.

          В свою чергу, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи  місцевого   самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише  на підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу соціальної державної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.

          Розмір підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       Згідно із Законом України «Про державний бюджет України» прожитковий мінімум на 2010 рік для осіб, які втратили працездатність, складає: з 01 липня – 709 гривень, з 01 жовтня – 723 гривні.

      Згідно  із  Законом  України  «Про  державний  бюджет  України  на  2011 рік» прожитковий мінімум на 2011 рік для осіб, які втратили працездатність складає: з 01 січня – 750 гривень.

        Таким чином, сума недоплаченої державної соціальної допомоги з 01.08.2010 року по 01.02.2011 року становить:  1005,60 грн.  = 4348,00грн. (сума мінімальних пенсій ) х 30% : 100  -  298,80грн. (сума отриманої соціальної допомоги).

     За  ухвалою  судді  Городищенського  районного  суду  Черкаської області від 11.02.2011р., частину позовних вимог,  у зв’язку з пропущенням строку звернення до суду, за відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду,  залишено без розгляду,  яка, на час винесення постанови,  учасниками не оскаржена.

     Позовні вимоги ОСОБА_1, позивача по справі, про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно з статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплату недоплаченої, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги з 09.08.2010 року по 01.02.2011 року  – прийняті до розгляду.

      Відповідач – Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, після отримання копії позовної заяви та ухвал,  не оскаржуючи ухвалу про залишення без розгляду частини позовних вимог ОСОБА_1, позивача по справі, за період часу з 01.08.2010 року по 08.08.2010 року, включно, надіслав заперечення на позов, де вказав, що стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачає, що дітям війни пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком. Згідно зі статтею 7 цього Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій дітям війни здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

      Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу  мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що таким чином визначений мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для обчислення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Тобто, для визначення доплат або підвищень пенсій не застосовується.

         У Законі України «Про державний бюджет України на 2007 рік» виплата щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» була передбачена в розмірі 50% від розміру надбавки, передбаченої учасникам війни, за умови, що людина, яка має статус «дитина війни» за життя визнана інвалідом.

     З 01.01.2008 року питання виплати підвищень до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пп. 2 п. 41 розділу ІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530, згідно з якими дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно зі статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

         З 01.01.2009 року  виплата  дітям  війни проводиться у тому ж розмірі, що і в 2008 році згідно п. 8 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

       Тому, дітям війни з 01.01.2008 року і по даний час виплачується щомісячно по 47 грн., з 01.04.2008 – 48,10 грн., з 01.07.200 – 48,20 грн., з 01.10.2008 по даний час – 49,80 грн..

     Окрім того, управління наполягає на відмові у задоволенні позову  у зв’язку з порушеним шестимісячним терміном позовної давності відповідно ст.ст. 99-100 КАС України.

     Крім того, вимога позивача, яка мітить зобов’язання управління в подальшому проводити щомісячні виплати з перерахунком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не може бути задоволена судом, оскільки, суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення з приводу майбутніх правовідносин, які не настали. Також дана вимога суперечить змісту чинного законодавства України. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому правового регулювання суспільних відносин.

     Враховуючи викладене та те, що до бюджету Пенсійного фонду, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України, кошти на збільшення підвищення дітям війни не виділялися, у органів Пенсійного фонду не було і на даний час не має законних підстав для збільшення цієї виплати.

        На  підставі  наведеного,   УПФ  в  Городищенському  районі  Черкасько ї області, вважає, що діє правомірно та в межах чинного законодавства.

          Суддя, опрацювавши та вивчивши матеріали позовної заяви, заперечення, при вирішенні спору, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в силу слідуючого.

        Згідно до  вимог  Конституції  України  (ч.2 ст.19), органи  державної  влади та місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи мають право вчиняти дії та приймати рішення виключно в межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.

        Пенсійний Фонд України діє на підставі положення  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, і є центральним органом виконавчої влади, на який покладено обов’язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування виплат пенсій, та здійснює свої повноваження на підставі п.15 вказаного положення через створенні в установленому порядку його територіальні управління, по ефективному використанню коштів Пенсійного Фонду України. Згідно з п.п. 7 п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, управління відповідно до покладених на них завдань, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства. Пунктом 4.2 вищенаведеного Положення, передбачено, що Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банках (у тому числі валютні), печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

         Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному, і з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі.  

         Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення до них змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Ст.46 Конституції України гарантований державою рівень соціального захисту, в тому числі соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижче від прожиткового мінімуму.

        Згідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV   від  18.11.2004р.,  дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей» № 2195–ІV   від  18.11.2004р., котрий набрав чинності з 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України –    ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей».

       Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Законом  України  «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від  20.10.2009р. за №1646-УІ  у статті 1,  встановлено прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність  в розрахунку на місяць у розмірі:  з 01.11.2009р. – 573,00грн., з 01.01.2010р. – 695,00грн., з 01.04.2010р. – 706,00грн., з 01.07.2010р. – 709,00грн., з 01.10.2010р. – 723,00грн., з 01.12.2010р. – 734,00грн..

           Згідно ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», у  2011 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць, становить для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 750,00грн..

Розмір державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

        Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, позивач ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, відповідно до вимог ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»  № 2195–ІV від  18.11.2004р. набула статус дитини війни, а тому за ст. 6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач – Управління Пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області не здійснював зазначені виплати у вищенаведених розмірах, посилаючись на відсутність відповідних коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.  

       Згідно довідки про виплачену надбавку, заперечень до позову та пояснень викладених у позовній заяві, відповідач з  01.01.2008р. виплачує позивачу підвищення до пенсії у розмірі, застосовуючи положення п. 8 постанови КМУ №530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а не ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195–ІV від 18.11.2004р., ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003р., ЗУ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від  20.10.2009р. за №1646-УІ,  і  з 01.10.2008р. по даний час розмір надбавки  «дітям війни» становить 49,80грн. .

       Враховуючи те, що позивачем недоотримана щомісячна соціальна державна допомога, суд, вважає, доведеною вимогу позивача про зобов’язання Управління пенсійного фонду в Городищенському районі Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно з статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплати недоплаченої, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги за період часу з 09.08.2010 року по 01.02.2011 року, так як, при визначені  розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей», відповідачу, слід, застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність – ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.  І при розрахунку державної пенсії, передбаченої  ЗУ № 2195–ІV від  18.11.2004р., застосуванню підлягає  розмір прожиткового мінімум для осіб, котрі втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визнається мінімальний розмір пенсії за віком, бо Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (рішення у справі «Качко проти України»).  Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком.

          Отже, положення ч.3 ст. 28 ЗУ  № 1058-ІУ від 09 липня 2003 року, не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки  чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV.

          З огляду на вищевикладене,  вбачається, що управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-ІV від  18.11.2004р. і здійснити позивачу відповідні нарахування,  але у порушення вимог вказаної статті відповідач таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.  Тому, позов в частині визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною, не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не діяв, а бездіяв.

         Виходячи із змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких вона  звернулася до суду,  слід, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Городищенському районі Черкаської області по невиконання приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що призвело до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

      Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, як і на не визначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни,  суд,  до уваги не бере.

          Керуючись вищенаведеним та положеннями Конституції України, Законом України «Про соціальних захист дітей війни» №2195-ІV  від  18.11.2004р., Положенням  «Про Пенсійний Фонд України», затвердженим Указом Президента України від 01.03.2002р. за №121/2001, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. за №8-2, Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України), Законом України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058- ІV від 09.07.2003р., Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»  від  20.10.2009р. за №1646-УІ, ст. ст. 6, 8, 9, 11, 12, 17, 18, 70, 71,  159, 160 - 163, 185, 186, 183-2 КАС України,   суд, -

                                                                   п о с т а н о в и в :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання відмови щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною; зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області провести перерахунок призначених виплат, згідно з статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком і виплати недоплаченої, як дитині війни, суми щомісячної державної соціальної допомоги з  09.08.2010 року  по  01.02.2011 року  -  задовольнити частково.

         Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області щодо не проведення нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» у вигляді підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» –  протиправною.

      Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області  здійснити перерахунок призначених виплат /пенсії/  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. за №2195-ІУ,  з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р.,  та провести відповідні виплати за період  часу з  09.08.2010р.  по  01.02.2011р.,  з  урахуванням сум,  виплачених в цей період.

            В іншій частині позовних вимог –  відмовити.

       Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2,  судовий збір в  розмірі 3 (три) грн. 40 коп. .                                          

         Постанова   може   бути   оскаржена   в   апеляційному   порядку   до   Київського апеляційного адміністративного суду через Городищенський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя Л. П. Синиця