Справа № 2-272/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2011 р.   Полтавський районний суд Полтавської області у складі                               головуючої судді:          Герасименко В.М.

          з участю секретаря:          Розсохи Я.С.

адвоката:                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_2 до Микільської сільської ради Полтавського району, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Микільської сільської ради, Микільської сільської ради Полтавського району, треті особи Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області, ОСОБА_2 про зобов’язання виплатити кошти за період працевлаштування та стягнення моральної шкоди, –

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду з позовом до Микільської сільської ради, треті особи –ОСОБА_4, ОСОБА_5 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, посилаючись при цьому на те, що 28.05.2010 року між нею та Микільською сільською радою Полтавського району  було укладено трудовий договір, згідно умов якого вона зобов’язувалася виконувати роботу завідувача ВОБ. 23.11.2010 року Сільським головою видано розпорядження №69, згідно якого у зв’язку з поновленням на роботі завідуючого ВОБ, згідно ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ОСОБА_4, ОСОБА_2 звільнити від обов’язків завідуючого ВОБ з 23.11.2010 року. Позивач вважає дане розпорядження незаконним, а її звільнення таким, що суперечить чинному законодавству, оскільки на роботу її було прийнято по безстроковому трудовому договору. Тому прохала суд Розпорядження Микілсьького сільського голови №69 від 23.11.2010 року визнати незаконним. Зобов’язати Микільську сільську раду Полтавського району поновити її на посаді завідувача ВОБ Микільської сільської ради Полтавського району, стягнути з Микільської сільської ради Полтавського району на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.11.2010 року по час ухвалення рішення, 3000 грн. завданої моральної шкоди та 500 грн. витрат, понесених нею на надання їй юридичної допомоги.

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Позов прохала задовольнити.

В судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, третя особа ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Микільської сільської ради про зобов’язання виплатити кошти за період працевлаштування та стягнення моральної шкоди, посилаючись при цьому на те, що з 11.04.2006 року по 11.11.2010 року вона була обрана та працювала секретарем Микільської сільської ради Полтавського району. Останнє місце роботи, до обрання її на посаду секретаря сільської ради, була посада інспектора по військовому обліку виконкому Микільської сільської ради. Відповідно до ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», за нею повинна зберігатися раніше займана посада, тобто виконком Микільської сільської ради мав право укладати лише строкові трудові договори з громадянами відносно вказаної посади до закінчення її повноважень як секретаря сільської ради. Враховуючи, що між виконкомом Микільської сільської ради та ОСОБА_2 був укладений безстроковий трудовий договір на зайняття нею посади завідуючої ВОБ, підстав для його розірвання не було, тому розпорядження сільського голови за №№68 та 69 від 23.11.2010 року є незаконними. З огляду на неможливість надання їй попередньої  роботи (посади), іншої рівноцінної роботи (посади) на тому самому, або за її згодою, на іншому підприємстві, установі, організації, відповідно до положень ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», на період працевлаштування за нею повинна зберігатися, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. Тому прохає при поновлення ОСОБА_2 на роботі, зобов’язати Микільську сільську раду Полтавського району нарахувати та виплачувати їй з місцевого бюджету Микільської сільської ради Полтавського району середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді у раді з дня поновлення ОСОБА_2 на посаді завідувача ВОБ до моменту її працевлаштування та моральну шкоду в розмірі 8000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Позов прохала задовольнити.

Представник відповідача Микільської сільської ради, третя особа ОСОБА_5 проти позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заперечив, зазначивши, що порушення було допущено попереднім сільським головою ОСОБА_6, яка всупереч вимог законодавства, уклала з ОСОБА_2 безстроковий трудовий договір. У листопаді 2010 року ОСОБА_4, в зв’язку з припиненням її повноважень, як депутата місцевої ради, скористалася своїм правом повернення на попередню роботу. З огляду на відсутність рівнозначної посади та відповідних коштів у місцевому бюджеті для виплати їй середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді, і вимушений був у ситуації, що склалася, видати розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади.

Третя особа, вона ж позивач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_2 та подану нею позовну заяву підтримала в повному обсязі, надавши суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник третьої особи –Територіальної державної інспекції праці Полтавської області в судовому засіданні пояснив, що ним, як державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці Полтавської області, було проведено перевірку дотримання законодавства про працю Микільською сільською радою, в результаті якої виявлено порушення норм трудового законодавства, а саме підстави звільнення ОСОБА_2 Тому, вважає позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 обґрунтованими.

Заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача, третіх осіб, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

28 травня 2010 року між Микільською сільською радою в особі голови сільської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було укладено безстроковий трудовий договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 була прийнята на роботу до виконкому Микільської сільської ради на посаду завідувача військово-облікового бюро (ВОБ) (а.с.3-4).

Відповідно до наданої суду копії трудової книжки ОСОБА_4, остання до 11.04.2006 року працювала на посаді інспектора по військовому обліку виконкому Микільської сільської ради Полтавського району та 11.04.2006 року звільнена з займаної посади в зв’язку з обранням секретарем виконкому Микільської сільської ради по переводу. 11.11.2010 року ОСОБА_4 звільнена з посади секретаря сільської ради в зв’язку з закінченням терміну повноважень, відповідно до положень ст.50 Закону України «Про місцеве самоврядування»(а.с.45-48).

11.11.2010 року ОСОБА_4 звернулася з заявою на ім’я Микільського сільського голови про проведення їй виплати допомоги на період працевлаштування, згідно ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», 17.11.2010 року з заявою про її працевлаштування згідно ст.33 вказаного Закону (а.с.54-55).

Відповідно до Розпорядження Микільського сільського голови №68 від 23.11.2010 року згідно ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»ОСОБА_4 надано роботу завідуючої ВОБ з 23.11.2010 року. Розпорядженням №69 від 23.11.2010 року ОСОБА_2 звільнено від обов’язків завідуючого ВОБ з 23.11.2010 року, в зв’язку з поновленням на роботу завідуючого ВОБ згідно ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»(а.с.49-50).

Згідно положень ч.1 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»з працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Статтею 36 КЗпП України передбачено підстави припинення трудового договору. В свою чергу в ст.ст.40,41 КЗпП України зазначений виключний перелік підстав розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Відповідно до пояснень представника Микільської сільської ради –сільського голови, безстроковий трудовий договір з ОСОБА_2 було розірвано саме з підстав повернення депутата місцевої ради –ОСОБА_4 на роботу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про незаконність винесених сільським головою розпоряджень за №№68 та 69 від 23.11.2010 року з огляду на відсутність законних підстав для звільнення ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Тобто позовна заява ОСОБА_2 в частині поновлення її на посаді завідувача ВОБ є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно довідки наданої Микільською сільською радою середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 становить 60 грн.80 коп. Отже на користь ОСОБА_2 слід стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу із 23 листопада 2010 року по день ухвалення рішення судом - 16 березня 2011 року,  тобто за 80 робочих днів у сумі  4864 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розглядаючи позовні вимоги у частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку, що порушення законних прав позивачки при звільненні, завдали їй моральних страждання, оскільки, незаконне звільнення призвело та призводить до психологічного дискомфорту  ОСОБА_2, втрати душевної рівноваги, і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.   

При цьому, із урахуванням глибини моральних страждань та інших обставин справи, суд приходить  до висновку про відшкодування моральної шкоди у сумі 500 грн.   

Відповідно до ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»(надалі Закон) депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.     У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

З огляду на викладене, тобто наявність укладеного сільським головою ОСОБА_6 безстрокового трудового договору з ОСОБА_2 на зайняття нею посади завідувача ВОБ, за відсутності іншої рівноцінної роботи (посади), ОСОБА_4, відповідно до положень ч.2 ст.33 Закону, повинна зберігатися середня заробітна плата, яку вона одержувала на виборній посаді у раді на період працевлаштування, але не більше шести місяців.

Вирішуючи питання про відшкодування ОСОБА_4 завданої моральної шкоди, суд виходить з того, що в даному випадку було порушено її охоронювані законом трудові права, як депутата сільської ради, що виразилося у неможливості надання їй попередньої або рівноцінної роботи (посади), тому враховуючи, що ці порушення завдали їй моральних страждань, оскільки, поновлення на роботі ОСОБА_2, відповідно, тягне за собою її звільнення з роботи, що призводить до психологічного дискомфорту  ОСОБА_4, втрати душевної рівноваги, і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.             При цьому, із урахуванням глибини моральних страждань та інших обставин справи, суд приходить  до висновку про відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн.             Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.36, 231-233, 235, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_4 –задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження Микільського сільського голови Полтавського району №69 від 23.11.2010 року про звільнення від обов’язків завідуючої військово-облікового бюро Микільської сільської ради Полтавського району.

Поновити ОСОБА_2 на посаді завідуючої військово-облікового бюро Микільської сільської ради Полтавського району.

Стягнути з Микільської сільської ради Полтавського району на користь ОСОБА_2 4864 грн. за час вимушеного прогулу, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 500 грн. на відшкодування витрат, понесених за надання юридичних послуг, а всього стягнути 5864 грн.

Зобов’язати Микільську сільську раду Полтавського району проводити виплати ОСОБА_4 середньої заробітної плати, яку вона одержувала на виборній посаді у раді, починаючи з дня поновлення ОСОБА_2 на посаді завідувача ВОБ Микільської сільської ради Полтавського району, на період працевлаштування, але не більше шести місяців. 

Стягнути з Микільської сільської ради Полтавського району на користь ОСОБА_4 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі підлягає негайному виконанню.

          Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:  В. М. Герасименко