Красилівський районний суд Хмельницької області    

                            Справа № 2-а-621/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   у К Р А Ї Н И

14.03.2011                        м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Федишина І.В.

при секретарі Коломієць Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниці сержанта міліції Заволовича Олега Петровича, УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, -

              В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з протоколом та оскаржуваною постановою, 11.02.2011 о 13 год. 53 хв. на 366 км автодороги Стрий-Знам'янка, керуючи транспортним засобом "Деу Ланос" в населеному пункті, що позначений дорожнім знаком 5.45, він рухався зі швидкістю 106 км/год., в результаті чого перевищив швидкість руху на 46 км/год., чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, швидкість вимірювалась приладом "TRUCAM" ТС 000639, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки 11.02.2011 року він дійсно, керуючи автомобілем "Деу Ланос", рухався автодорогою Стрий-Знам'янка, 364-365 км., в напрямку м.Вінниця. Рух його автомобіля здійснювався поза межами населених пунктів в межах дозволеної швидкості руху, яка згідно показника спідометра автомобіля становила 100 км/год. Спідометр автомобіля знаходиться у технічно справному стані, доказом чого є талон про проходження чергового державного технічного огляду. Наближаючись до населеного пункту с.Лукашівка, початок якого був позначений відповідним дорожнім знаком, відразу за яким дорога поділялась на дві смуги для руху в одному напрямку, він розпочав поступово зменшувати швидкість руху автомобіля. При цьому дорожніх знаків, що попереджають про фотофіксацію порушень правил дорожнього руху, патрульних автомобілів ДПС, встановлених на штативах або у інший спосіб спеціальних технічних засобів він не спостерігав. У межах населеного пункту швидкість автомобіля становила 60-65 км/год. Проїхавши с.Лукашівка (близько трьох кілометрів), він був зупинений інспектором ДПС Заволовичем О.П., який ні про що його не запитуючи та не пояснюючи причини зупинки, звинуватив його у перевищенні швидкості в межах населеного пункту, склав протокол, при цьому будь-яких доказів перевищення швидкості руху та показників спеціальних технічних засобів інспектор йому не пред'являв, що пов'язано з їх відсутністю у нього на момент складання протоколу. Більше того, так як за звинуваченням інспектора швидкість була перевищена ним на 366 км автодороги Стрій-Знам'янка в с.Лукашівка, а зупинка його автомобіля та складення протоколу здійснені ним у іншому населеному пункті на 369 км тієї ж автодороги, руху його автомобіля на місці скоєння інкримінованого йому правопорушення інспектор спостерігати та встановити факт перевищення швидкості руху фізично не міг. Не погодившись із звинуваченням інспектора та зі змістом складеного ним протоколу, він власноручно здійснив запис у протоколі про це. Не спростувавши його заперечень та не маючи будь-яких доказів перевищення швидкості руху його автомобіля, інспектор розпочав складати постанову. Лише після цього невідомі особи, на цивільному автомобілі привезли невідомий йому технічний засіб, яким зі слів інспектора в с.Лукашівка було зафіксовано перевищення швидкості руху керованим ним автомобілем. При цьому, на зазначеному приладі йому було пред'явлений для огляду фотознімок, ознайомившись із яким, він виявив, що рух зафіксованого на ньому автомобілі здійснювався за межами населеного пункту (с.Лукашівка), на дорозі із однією смугою для руху в одному напрямку, дорожній знак, що позначає початок населеного пункту, громадські та житлові забудови на знімку були відсутні, що свідчить про те, що швидкість руху його автомобіля була зафіксована даним приладом перед населеним пунктом (с.Лукашівка) та спростовує викладені у протоколі та постанові обставини вчинення правопорушення. Відповідно до п.1 "Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах ДАІ МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №33 від 01.03.2010 року серед передбачених ним технічних засобів для визначення швидкості руху прилад "TRUCAM" ТС 000639 відсутній. Пунктом 2 того ж Переліку передбачено, що даний прилад відноситься до спеціальних технічних засобів, що працюють у автоматичному режимі. Крім того, Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ МВС забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну. Як слідує із вищевикладеного, фотофіксація руху його автомобіля та визначення його швидкості здійснювались не інспектором, який документував правопорушення, а невідомою особою у ручному режимі, на значній відстані від місця зупинки автомобіля та складання протоколу, що свідчить про порушення встановленого законом порядку виявлення та фіксації правопорушень на транспорті, у зв'язку з чим отриманні при цьому дані не можуть вважатись доказами вчинення ним правопорушення. Також, кожен вимірювальний засіб повинен бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. До протоколу та постанови такі документи не долучено, що свідчить про те, що отримані фотознімки не можуть застосовуватись в якості доказів при розгляді справи. Просить скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП.

У судове засідання позивач не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився і не повідомив про причини неприбуття. З викладених підстав та відповідно до ст.128 ч.4 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнаються протиправні винні дії чи бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за які законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно ст.245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Як передбачено ст.258 ч. 6 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення вноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Відповідно до ст.279 КУпАП в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.    

У відповідності до ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи) який виніс постанову, опис обставин, установлених при розгляді справи.

У порушення вищезазначених вимог законодавства, враховуючи, що ОСОБА_1 не погодився з притягненням його до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху автомобіля, зазначивши, що цього правопорушення він не скоював, а їхав з дозволеною швидкістю, про що детально описав у позовній заяві, - відповідач у ході судового розгляду справи будь-яких доказів, які б заперечували доводи позивача, не надав.

У постанові по справі інспектором ДАІ про ці обставини не зазначено, пояснення позивача не спростовано, не вказано мотивів, з яких цей  доказ не взято до уваги, та зазначено доказ на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, - що швидкість руху автомобіля ОСОБА_1  фіксувалась приладом "TRUCAM" ТС 000639, проте, будь-яких доказів цього до суду не надано.

Згідно ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні в нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  

Відповідач будь-яких доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та спростовували його твердження щодо невинуватості в цьому, в судове засідання не надав.

За таких обставин оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою, вона підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення, згідно ст.247 КУпАП, - закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.171-2 КУпАП рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись стст.9, 33, 245, 247, 251, 279, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стст.9, 11, 69, 71, 72, 86, 94, 161-163, 171-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -

             П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії АВ1 № 039487 від 11.02.2011 інспектора ДПС роти ДПС УДАІ м.Вінниці сержанта міліції Заволовича Олега Петровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:І. В. Федишин