ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"11" грудня 2007 р. Справа №19/674-НА
за позовом Маківської сільської ради с. Маків Дунаєвецький район
до Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго”в особі відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні” м. Вінниця
про скасування постанови № Х-15-07 від 12.06.07р.
Суддя Розізнана І.В. Секретар судового засідання Комарніцький В.В.
Представники:
позивача: не з’явився
відповідача: Подолянюк Н.О. –за довіреністю від 29.12.06р.
В судовому засіданні, згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору:
Позивач вважає незаконною постанову від 12.06.2007 року про накладення штрафу за порушення законодавства про електроенергетику, якою було накладено штраф на Маківську сільську раду народних депутатів у розмірі 850 гривень з тих підстав, що згідно ч.З ст.27 Закону України “Про електроенергетику” суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці. В свою чергу Постановою Кабінету Міністрів “Про затвердження Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику” визначається порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику. Оскільки, відповідно до норм Господарського кодексу України, позивач не є суб’єктом господарської діяльності, неправомірно відповідачем накладений штраф. В попередніх судових засіданнях позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, вважаючи їх правомірними та обґрунтованими.
Відповідач заперечує проти вимог позивача, звертає увагу суду на те, що статтею 8 Господарського кодексу України визначена участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в господарській діяльності. У організаційно-господарських відносинах орган місцевого самоврядування є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, яка здійснюється від імені відповідної державної чи комунальної установи. При цьому, коли органи місцевого самоврядування виступають від імені держави чи територіальної громади в якості учасників господарських відносин, то діють не як органи влади, що наділені владними повноваженнями, а саме як учасники господарських правовідносин і набувають відповідну господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою здатність суб'єктів певного виду (учасників відносин у сфері господарювання) мати та здійснювати господарські права та обов'язки, що встановлені діючим законодавством, а також набувати їх в процесі здійснення господарської діяльності чи управління нею. Складовими господарської правосуб’єктності є господарська компетенція і господарська правоздатність. Тому, коли територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування стає учасником цивільних правовідносин, вона може бути притягнута до відповідальності за порушення прав і охоронюваних законом інтересів іншого учасника відносин і навпаки. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, відповідно до п.5 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування", належать самоврядні повноваження, а саме забезпечення соціально-культурних закладів, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, а також населення паливом, електроенергією, газом, тощо.
Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Відповідно до Закону України „Про електроенергетику" споживачі електроенергетики - суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії. Між позивачем та ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго” в особі Дунаєвецького РЕМ укладений договір № 316 від 01.07.2004 року про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам –суб’єктам підприємницької діяльності.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Старшим державним інспектором з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії проведено обстеження Маківської сільської ради на предмет технічного стану та організації експлуатації електроустановок про що складено Акт обстеження від 07.03.2007 року. На підставі ст.. 9 Закону України “Про електроенергетику” винесено припис в якому передбачені заходи які необхідно провести та термін їх виконання. 06.06.2007 року проведено повторну перевірку позивача, в результаті якої було встановлено, що припис від 07.03.2007 року, останній термін виконання якого закінчився 01.06.2007 року, не виконаний. 12.06.2007 року старшим державним інспектором Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Хмельницькій області винесено постанову про накладення на позивача штраф у розмірі 850 грн. та винесено припис (повторно) від12.06.2007 року про усунення допущених порушень.
Позивач вважає неправомірним накладення на нього штрафу, а тому просить постанову від 12.06.2007 року скасувати.
Аналізуючи надані сторонами докази, наведенні міркування, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до норм Закону України „Про електроенергетику" споживачами електроенергетики є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Відповідно до ст.. 27 даного Закону суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії. Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.
Постановою КМ України затверджено Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, яке відповідно до п. 1 визначає порядок накладення Національною комісією регулювання електроенергетики, державними інспекторами з експлуатації електричних станцій і мереж, державними інспекторами з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику.
Відповідно до ст.. 238 Господарського кодексу України, накладений відповідачем штраф є адміністративно –господарською санкцією, який застосовується до суб’єктів господарської діяльності. Одним з видів адміністративно-господарських санкцій є штраф, тобто грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ст.ст. 239, 241 ГК України). Підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, відповідач застосував адміністративно – господарську санкцію до органу місцевого самоврядування, керуючись, як зазначено в Постанові, ст.. 27 Закону України “Про електроенергетику” та Положенням про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 8 Господарського кодексу України, держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завдання адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень згідно третьої частини ст.2 КАС України полягає у перевірці того, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Враховуючи те, що Маківська сільська рада не є суб’єктом господарської діяльності, неправомірними є дії відповідача щодо застосування до неї адміністративно –господарської санкції на підставі Закону України “Про електроенергетику” та Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, а тому вимоги позивача є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 118, 157, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Маківської сільської ради с. Маків Дунаєвецького району до Державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго” в особі відокремленого підрозділу „Держенергонагляд у Південно-Західному регіоні” м. Вінниця про скасування постанови № Х-15-07 від 12.06.07р. задовольнити.
Скасувати постанову № Х-15-07 від 12.06.07р. Державної інспекції з енергонагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Хмельницькій області.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Розізнана
Постанова складена у повному обсязі і підписана 17.12.2007 р. Віддрук. 3 прим.: 1. до справи; 2. позивачу; 3. відповідачу