Лебединський районний суд Сумської області    

                            Справа № 1-63/11

В И Р О К

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

 17  березня 2011 року                                Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

                              головуючого Подопригори Л.  І.

                              при секретарі Лєсна Н. В.,

                              з участю прокурора Радковського В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та мешканця  АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  освіта середня спеціальна,  не  одруженого, не  працюючого,  раніше  судимого 06.11.2007 року  за ст.ст. 186 ч.3, 69, 296 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України  до 3 років  позбавлення  волі; 15.10.2009 року  за ст.ст. 390 ч.1, 71, 72 КК України до 1 року 1 місяця  позбавлення волі,

                                           за ч.2 ст.190  КК України,-

                                           В С Т А Н О В И В :

Підсудній ОСОБА_1 разом з особою матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 14.12.2010 року, близько 14 години  перебуваючи в с. Михайлівка, Лебединського району, Сумської області розпивали спиртні напої. Під час вживання спиртного, особа матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, вирішив взяти в борг гроші у знайомої ОСОБА_2, після чого переслідуючи цю мету він та ОСОБА_1 пішли до господарства ОСОБА_2 Перебуваючи в даному господарстві ,  яке розташоване в с. Михайлівка, Лебединського району, Сумської області і в якому мешкає ОСОБА_2, у ОСОБА_1 виник умисел на незаконне заволодіння грошима ОСОБА_2 шляхом обману останньої. Діючи умисно,  ОСОБА_1 запропонував особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження заволодіти грошима ОСОБА_2 шляхом обману. На дану пропозицію той погодився , таким чином вступивши в попередню змову з ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_1, умисно, шляхом обману, в присутності особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження відрекомендувався ОСОБА_2 працівником міліції та повідомив їй , що він в даний час перевіряє господарства і виявляє незаконне зайняття самогоноварінням,  при цьому ОСОБА_1  вказав на ємність яка стояла на ганку будинку, як на пристрій для самогоноваріння. В свою чергу особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження взяв дану ємність та заніс до будинку ОСОБА_2, а в цей час  ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2, що її необхідно доставити до Лебединського МВ за незаконне зайняття самогоноварінням,  при цьому ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2, що в разі негайної сплати 300 гривень штрафу,  вона до Лебединського МВ доставлятися не буде.  Після чого будучі введена в оману ОСОБА_2 віддала ОСОБА_1 гроші в сумі 300 гривень. Заволодівши  грошима шляхом обману  підсудний  та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження вийшли з господарства ОСОБА_2 та   розпорядилися грошима на власний розсуд , а саме спільно витратили гроші  на спиртне та продукти харчування  чим завдали ОСОБА_2  матеріальної шкоди на  суму 300 гривень.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою визнав повністю та пояснив, що 12 грудня 2010 року в с. Михайлівка Лебединського району він познайомився з ОСОБА_3 і протягом декількох днів вживали з ним спиртні напої. 14 грудня 2010 року  близько 14 години в них закінчилось спиртне і ОСОБА_3 вирішив сходити до його знайомої , щоб позичити в неї грошей та купити горілки. Він вирішив сходити разом з ним.  Вже потім дізнався це була ОСОБА_2, яка проживає поруч. Зайшовши на подвір’я господарство потерпілої ОСОБА_3 постукав в двері будинку. З будинку вийшла потерпіла.  Як йому здалося вона перебувала в нетверезому стані. Потім ОСОБА_2 зайшла в будинок і за нею зайшли і вони. Зайшовши в одну з кімнат ОСОБА_2 присіла на диван. В цей час в нього виник умисел обдурити потерпілу та заволодіти її грошима.   Він сказав ОСОБА_3 , щоб той зачекав його в сусідній кімнаті і ОСОБА_3 вийшов в іншу кімнату. Потім  він представився потерпілій працівником міліції і повідомив, що  в даний час провожу перевірку громадян  на предмет самогоноваріння.  Запитав в неї чи гонить вона самогон на що потерпіла відповіла, що ні і також  сказала, що лише п’є його.  Зайшовши в сусідню кімнату він  взяв   ємність для води, так  як йому здалося це був самогонний апарат і заніс його в кімнату де була ОСОБА_2 та поклав  на підлогу перед нею.  Запитав  чи даний пристрій належить  їй,  потерпіла  відповіла, що ні.  Потім  запропонував потерпілій  поїхати зі мною в відділ міліції , а саме в м. Лебедин і там розібратися у всьому. Після цього ОСОБА_2 запропонувала  вирішити дане питання на місці,   і він сказав, щоб вона йому дала 300 гривень. Потерпіла  з кишені дістала гаманець і з нього витягла та передала гроші в сумі 300 гривень купюрами по 50 гривень. Сказавши , що все добре, він почав виходити з будинку. В сусідній кімнаті стояв ОСОБА_3 і вони разом з ним вийшли в двір , а потім пішли  з господарства. Він показав ОСОБА_3 гроші. Вважає, що  ОСОБА_3 чув його розмову з потерпілою. В послідуючому  ці гроші вони разом витратили на покупку спиртного і продуктів харчування.  Вину свою з вчиненому визнає повністю, розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу  і які ніким не оспорювались.

          Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи що характеризують особу підсудного, дійшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 190 ч 2 КК України так як він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

          При призначені покарання підсудному ОСОБА_1  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те  що підсудний раніше  судимий, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину,тяжких наслідків від злочину не настало, збитки відшкодовані, думку потерпілої,  

          Враховуючи всі ці обставини, суд вважає за необхідне обрати йому покарання у вигляді позбавлення волі. Суд вважає, що саме таке покарання є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

          Міру запобіжного заходу відносно підсудного суд вважає необхідним залишити тримання під вартою.

На підставі наведеного і керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України, -

                                          П Р И Г О В О Р И В :

ОСОБА_1 визнати  винним  у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання за цим законом  у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

Міру запобіжного заходу залишити тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 17 березня 2011 року.

                    На вирок суду може бути подана апеляція до  апеляційного суду Сумської області  протягом 15 діб з моменту оголошення, а засудженим з часу вручення копії вироку через Лебединський районний суд Сумської області.

СуддяЛ. І. Подопригора