ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2007 Справа № 8/241-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М. ,Голяшкіна О.В.,
при секретарі: Прокопець Т. В.
за участю представників сторін:
від позивача: Виходцев Василь Васильйович представник, довіреність №1465 від 26.11.07;
від позивача: Пятигорець Олександ Іванович представник, довіреність №282 від 15.03.07;
від відповідача: Алєксєєнко Артем Ігорович представник, довіреність №б/н від 23.04.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпроважмаш” ім.. Артема”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2007 року у справі № 8/241-07
за позовом відкритого акціонерного товариства „Дніпроважмаш” ім.. Артема”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровська паперова фабрика”, м. Дніпропетровськ
про визнання договору укладеним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.07р. у справі №8/241-07 (суддя Дубінін І.Ю.) в позові відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що отримавши проект договору позивача, відповідач в установлений законом строк проект договору або протокол розбіжностей до нього не підписав.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідач ухилявся від укладення договору, однак користувався залізничними шляхами без оплати власнику. Скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що відповідач був незгоден з окремими умовами договору, а тому направлений йому проект залишив без підпису.
В своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В грудні 2006 року відповідач направив позивачу проект договору № 325 про експлуатацію залізничних колій від 05.12.2006р.
Отримавши проект договору відповідача, позивач в установлений законодавством строк проект договору не підписав, 16.01.2007р. направив відповідачу свій проект договору № 48/1 від 01.01.07р. про експлуатацію залізничних колій. Відповідач у даній справі договір не підписав, в зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з вимогою зобов’язати відповідача укласти договір № 48/1 від 01.01.2007р. про експлуатацію залізничних колій у редакції, запропонованій позивачем відповідачу.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.
Згідно ст.. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач користувався залізничними шляхами, які належать позивачу, що дає підстави вважати, що відповідач вчинив дію відповідно до вказаних у пропозиції умов.
Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином фактично відповідач прийняв пропозицію позивача стосовно умов запропонованого договору.
Таким чином судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, з підстав невірного застосування норм матеріального права.
Керуючись ст..ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Дніпроважпапірмаш ім.. Артема”, м. Дніпропетровськ –задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.07р. у справі № 8/241-07 –скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати договір № 325 від 05.12.2006р. про експлуатацію залізничних шляхів при станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, між ВАТ „Дніпроважпапірмаш ім.. Артема” з одного боку та ВАТ „Дніпропетровська паперова фабрика” з іншого боку укладеним.
Витрати по справі покласти на відповідача.
Стягнути з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. –витрат на державне мито в суді апеляційної інстанції.
Видачу виконавчих документів, оформлених згідно Закону України „Про виконавче провадження” та Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України.
Головуючий: І.М. Науменко
Судді: Л.М. Білецька
О.В. Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді К.С. Лукінова