донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.12.2007 р. справа №33/261
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: | Старовойтової Г.Я. |
суддів | Величко Н.Л. , Волкова Р.В. |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Іванов І.Ю. –зав. юридичним сектором, за дов. №2114 від 01.08.2007р. |
від відповідача: | Чернявський Р.О. –представник, за дов. №2033 від 05.12.2007р. |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області |
на рішення господарського суду |
Донецької області |
від | 06.11.2007 р. |
у справі | №33/261 ( суддя Новікова Р.Г.) |
за позовом: | відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області |
до відповідача: | Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи, м.Донецьк |
про | стягнення 3 388 грн. 04 коп. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 06.11.2007р. у справі №33/261 ( суддя Новікова Р.Г. ) відмовлено у задоволені позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Красноармійську Донецької області, до Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи, м.Донецьк, про стягнення суми 3 388 грн. 04 коп. в порядку відшкодування переплачених сум страхових внесків.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Красноармійську, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що рішення необгрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального права.
Скаржник зазначає, що твердження суду про те, що відділення не довело обставин, на які посилалось як на підставу своїх вимог є необгрунтованим. Відділення у позовній заяві вказало, що Донецька міжрайонна МСЕК №1 порушила п. 1.6. Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров*я, пов*язане з виконанням трудових обов*язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров*я України від 22.11.1995р. №212. Позивач зазначає, що Донецька міжрайонна МСЕК №1 вказала в виписці з акту огляду у МСЕК не всі висновки про встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, які записані в акті огляду у МСЕК.
Позивач просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, Донецький обласний центр медико-соціальної експертизи, м.Донецьк, відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в засіданні суду зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просив залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представників сторін, які прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
У зв*язку з травмою від 21.09.1995р. Красноармійська міжрайонна травматологічна МСЕК 27.03.1996р. встановила гр. Романченко А.П. 5% втрати працездатності безстроково.
Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську №56 від 29.09.2001р. гр. Романченко А.П. призначена страхова виплата частини втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності на підставі висновку МСЕК від 05.09.2001р. серія 2-18АВ №042678.
Із зазначеної постанови вбачається, що розмір щомісячних страхових виплат був вирахуваний з урахуванням того, що за висновком МСЕК встановлена стійка втрата професійної працездатності гр. Романченко А.П. в розмірі 80%.
Працівниками Красноармійського міжрайонного контрольно-ревізійного відділу була перевірена фінансово-господарська діяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську за період 2003р. –9 місяців 2004р.
За результатами цієї перевірки складений акт №53 від 30.11.2004р., в якому зазначено, що за період з 05.09.2001р. по 01.10.2004р. гр. Романченко А.П. здійснювалась виплата щомісячних страхових виплат згідно ступеню втрати професійної працездатності в розмірі 85% (5% - висновок МСЕК від 27.03.1996р. серія 2-18АА №038553, 80% - висновок МСЕК від 05.09.2001р. серія 2-18АВ №042678).
Факт виплати щомісячних страхових виплат гр. Романченко А.П. за період з 05.09.2001р. по 01.10.2004р. згідно ступеню втрати професійної працездатності в розмірі 85% підтверджений матеріалами справи.
Позивач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську, керуючисть ст. 1166 Цивільного Кодексу України звернувся до господарського суду з позовом, про стягнення з Донецького обласного центру медико –соціальної експертизи, м. Донецьк, суми 3 388 грн. 04 коп. в порядку відшкодування переплачених сум страхових внесків.
При зверненні з позовом позивач наполягав на тому, що внаслідок не визначення у висновку МСЕК від 05.09.2001р. серія 2-18АВ №042678 відомостей про те, що 80% це загальний відсоток втрати професійної працездатності за сукупністю двох травм, йому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 3 388 грн. 04 коп.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду від 06.11.2007р. по справі №33/261 відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 21 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-ХІV від 23.09.1999р. суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Відповідно до ст. 34 вищенаведеного Закону України сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я. У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до ст. 35 вищенаведеного Закону України для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність подання додаткових видів допомоги.
Згідно з пунктом 1.1 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України №212 від 22.11.1995р. (зареєстрований Мін'юст України 22.03.1996р. за №136/1161) на медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) покладено обов'язки: а) встановлення рівня обмеження життєдіяльності потерпілого, причини, часу настання та групи інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я; б) встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках потерпілим, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; в) встановлення потреби у додаткових видах відшкодування (догляд, харчування, протезування, санаторно-курортне лікування, медикаментозне лікування тощо).
Відповідно до пункту 1.4 вищенаведеного Порядку при встановленні втрати професійної працездатності у відсотках і потреби у додаткових видах відшкодування МСЕК виходить тільки з наслідків даної травми чи іншого ушкодження здоров'я потерпілого.
Відповідно до пункту 1.6 вищенаведеного Порядку у разі встановлення декількох професійних захворювань чи іншого ушкодження здоров'я у потерпілого, які він одержав, працюючи на одному підприємстві, МСЕК визначає ступінь втрати професійної працездатності по кожному захворюванню чи іншому ушкодженню здоров'я окремо та враховує загальний процент втрати професійної працездатності за сукупністю.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з виписку з акту огляду МСЕК №042678 серії 2-18АВ від 05.09.2001р. гр. Романченко А.П. був встановлений ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 80% з 05.09.2001р. у зв’язку із травмою, отриманою 06.05.2001р. Довідка МСЕК №042678 серії 2-18А не передбачає внесення інших записів.
У пункті 31 акту №2415 огляду МСЕК від 05.09.2001р. гр. Романченко А.П. було встановлено ступінь втрати професійної працездатності в розмірі 80% з 05.09.2001р. по захворюванню 2001р. Також визначено, що регрес по захворюванню 1995р. не здійснюється з 05.09.2001р.
Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №83 від 22.02.1992р., Наказу Міністерства охорони здоров*я "Про затвердження порядку участі представників Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в роботі медико-соціальних експертних комісій" №291 від 16.07.2001р., (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2001р. за №638/5829), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №291 від 16.07.2001р.) представник Фонду входить до складу комісії та має право брати участь у засіданнях МСЕК з правом дорадчого голосу; ознайомлюватися та одержувати від МСЕК інформацію і документацію, необхідну для виконання покладених на них завдань; оскаржувати рішення МСЕК у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, з медичною справою гр. Романченко А.П. ознайомився представник Фонду Михайлова під час чергового огляду 11.09.2002р., про що свідчить її підпис та згода із прийнятим рішенням.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що у разі виникнення будь-яких сумнівів щодо розміру відсотку стійкої втрати професійної працездатності за наявності двох висновків МСЕК позивач мав звернутись до медико-соціальні експертні комісії із запитом щодо загального розміру відсотку стійкої втрати професійної працездатності гр. Романченко А.П.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи –шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв’язок.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи дійшла висновку, що позивачем не доведена наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судова колегія вважає, що позивач не довів у розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України свої вимоги та заперечення щодо обгрунтування позовних вимог та апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Судова колегія вважає, що з урахуванням викладених в рішенні обставин та доводів сторін, згідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінив докази в їх сукупності та дійшов правильного висновку, що позивач не довів та не обгрунтував свої вимоги щодо заявлених позовних вимог.
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не є підставою для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Красноармійську Донецької області, на рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2007р. у справі №33/261 –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2007 р. у справі №33/261 ( суддя Новікова Р.Г. ) –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін в засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови підписаний 18.12.2007 року.
Головуючий Г.Я. Старовойтова
Судді: Н.Л. Величко
Р.В. Волков
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
2. ДАГС