Справа   № 2-а-667/11  року

П О С Т А Н О В А

         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          11 березня  2011 р.

        в складі:

         головуючого –судді       Парфененко О.Я.           

         при секретарі                   Зубкович Н.Ф.            Менський районний суд    Чернігівської області     

         розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання  провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи,

                                                                В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011  року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління  Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи з 06.11.2010 року по день розгляду справи, з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії та раніш виплачених сум. Свій позов мотивує тим, що він є інвалідом 3-ї групи  по захворюванню, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби в період ліквідації  аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в  управлінні пенсійного фонду України в Менському районі, де і одержує пенсію. На даний момент позивач отримує значно нижчий  розмір пенсії, ніж на його думку повинен був би отримувати.  УПФ України в Менському районі нараховує і виплачує йому державну пенсію згідно ч.1 ст. 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі відшкодування фактичних збитків, не враховуючи вимог ч.4 ст. 54. При зверненні до відповідача з вимогою перерахувати розмір пенсії, позивач отримав відмову, тому за захистом своїх позовних вимог, позивач звернувся до суду.

            Позивач у судове засідання не з’явився, просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засіданні не з’явився, але направив письмове заперечення на позовні вимоги, де зазначено, що  позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Менському районі з 06.07.2010 року  як одержувач пенсії по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС, в мінімальному розмірі. Позивачу призначена пенсія відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та обчислена на підставі норм п.6 постанови КМУ „Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року №530.  Статтею 23 Бюджетного кодексу України  передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Згідно з п.5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Виплата  додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи потребує фінансування з Державного бюджету України, обсяги якого не можуть визначатися будь-яким  іншим законом, крім закону про Державний бюджет України. Тому на думку відповідача, позивач правомірно отримує додаткову пенсію по категорії 1 в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Сторони, будучи належним чином повідомлені  про дату , час та місце  розгляду справи, у судове засідання не з’явилися , надали суду заяви про можливість розгляду справи за їх відсутності .   

            За таких обставин, враховуючи заяви сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи без участі сторін , за наявних у справі доказів.   

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання сторін, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню.

Судом встановлено, що позивач внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році, визнаний інвалідом 3 групи та належить до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Менському районі як одержувач пенсії по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС в мінімальному розмірі з 06.07.2010 року.   

          Пенсія позивача ОСОБА_1 станом 01 січня 2011 року  становить 1092,50 грн. з яких: 980 грн. основний розмір пенсії згідно постанови КМУ №654 від 16.07.2008 року, 112,50 грн. додаткова пенсія інваліду 3 групи.

         Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи” №796 від 28.02.1991 року передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсії.

Згідно зі статтею 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Відповідно до ч. 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильською катастрофи”, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від шести мінімальних пенсій за віком, та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України, відповідно з якою  громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, а значить відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок призначеної позивачеві пенсії.  

Згідно зі змінами, внесеними до статті 54 цього ж Закону України було визначено, що у всіх випадках розміри пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по 3 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими  180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, визнати дії відповідача неправомірними та  зобов'язати здійснити перерахунок та виплату  ОСОБА_1., як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду 3 групи пенсії та додаткової пенсії за шкоду, та привести їх розмір у відповідність до розмірів, встановлених ст.ст. 49, 50, 54 ч. 4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 06.11.2010 по 11.03.2011 рік.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 152 Конституції України, ст.ст. 49, 50, 53, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст.ст. 6, 9, 11,  69-71, 94, 97, 100, 160-163 КАС України, суд –

                                                                         В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання дій відповідача неправомірними, зобов’язання  провести перерахунок пенсії та додаткової пенсії, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи -  задовольнити.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України в Менському районі  Чернігівської області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Менському районі перерахувати та виплатити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інваліду ІІІ групи державної пенсії відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 цього Закону у розмірі 50 %, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 06 листопада 2010 по 11 березня 2011 року з урахуванням раніше здійсненних виплат.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Менський районний суд Чернігівської області, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

           Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя:                 О. Я. Парфененко