Справа № 1718/2-а-117/11
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2011 року Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя ВЛАСИК Н.М.
розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі про визнання бездіяльності протиправною, зобов"язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахування пенсії по інвалідності. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що є інвалідом другої групи, захворювання пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи. Відповідно до чинного законодавства має право на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року), що становить вісім мінімальних пенсій за віком та на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю згідно ст. 50 цього Закону в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки рішенням Конституційного Суду України визнані неконституційними положення даного Закону про те, що розмір пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії з09 листопада 2006 року по 22. 06. 2008 року та зобов»язати Управління ПФУ в Сарненському районі виплатити їй з врахуванням фактично виплаченої державної пенсії , пенсію, виходячи з восьми мінімальних пенсій за віком в сумі 61369 грн. 58 коп.
УПФУ в Сарненському районі позовні вимоги не визнало , просить в задоволенні позову відмовити . Відповідач на те, що при здійсненні повноважень в сфері соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач керується нормативними актами Кабінету Міністрів України, які є обов»язковими до виконання, зокрема, Постановою № 530 від 28. 05 .2008 року, на підставі якої нараховувалась і виплачувалась ОСОБА_1 пенсія як інваліду другої групи з листопад 2006 року та в межах коштів, які надходили з Державного бюджету на виплату державної та додаткової пенсії , що є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того , відповідач наполягає на том , що позивачкою пропущено строк звернення до суду , який встановлено ч. 1 ст. 99 КАС , і тому в позові має бути відмовлено з цих підстав.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно довідки № 804 позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі і отримує пенсію, передбачену ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( надалі Закон № 796-ХІІ) як інвалід другої групи
ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1( посвідчення серії НОМЕР_1 від 19 листопада 1998 року ) , є інвалідом другої групи по захворюванню, яке пов»язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (вкладка посвідчення НОМЕР_2 від 19. 11. 1998 року ), довідкою серії МСЕ № 209752 від 16.11.1998 року підтверджується факт призначення ОСОБА_1 другої групи інвалідності внаслідок аварії на ЧАЕС довіку .
Відповідно до ст.49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді : а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року) передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема , по другій групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року) визначено, що особам, віднесених до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірах: інвалідам другої групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року до вказаних статей Закону № 796- ХІІ було внесено зміни: ч.4 ст.54 Закону № 796- ХІІ замінено чотирма частинами, а ст.50 цього Закону була викладена в новій редакції.
В подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, внесені п.п.2 пункту 41 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України.
За таких обставин, розмір основної та додаткової пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на які посилається позивач в якості підстав свої позовних вимог, передбачені ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ в редакції, що діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року підлягали виплаті у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року включно.
Суд знаходить , що виплата пенсій інвалідам , захворювання яких пов»язано з Чорнобильської катастрофою , із коштів , виділених Державним бюджетом України Пенсійному фонду України відповідно до Законів України « Про Державний бюджет» ( на відповідні роки ) не правомірно здійснюється у розмірах , визначених Постановами КМУ № 530 від 28. 05. 2008 року та № 654 від 16. 07. 2008 року, оскільки відповідно до вимог ст.. 71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами , крім законів про внесення змін до цього закону , тому позовні вимоги підлягають задоволенню .
Позивачка зазначає , що суми пенсії , не одержані своєчасно з вини органу , що призначає або виплачує пенсію , виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким строком .
З таким твердженням позивачки суд не погоджується виходячи з того , що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх праві , свобод чи інтересів.
З адміністративним позовом до суду ОСОБА_1 звернулась 16 грудня 2010 року , позовні вимоги нею заявлені за період з 09. 11. 2006 року по 22. 06. 2008 року , тобто поза межами визначеного законом шестимісячного строку звернення до суду, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду не заявляла .
Суд з відповідача судового збору не стягує, так як в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.
Керуючись ст. 71,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом 10-ти днів з дня отримання постанови .
Суддя: підпис копія вірно
Суддя Сарненського
рвйонного суду Н.М. Власик