Справа №2-а-525 /11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    21 лютого   2011 року  о   14 год.  40 хв.   в  м.Ватутіне   Черкаської   області     суддя    Ватутінського  міського  суду Черкаської області   Терещенко Н.І.   розглянувши   справу за   адміністративним позовом       ОСОБА_1  до  управління    Пенсійного   фонду     України  в    м.Ватутіне     Черкаської   області    про      визнання     бездіяльності    протиправною      та     зобов*язання     вчинити  дії; –

встановив:

          позивачка          ОСОБА_1    звернулась  до  суду   з  адміністративним   позовом , в   якому  просить  суд   визнати     протиправною    бездіяльність    управління    Пенсійного   фонду   України   в  м.Ватутіне    Черкаської   області   щодо   недоплати       їй,  як   дитині  війни,  встановленого    ст.  6   Закону  України  «Про    соціальний    захист   дітей       війни»   підвищення  до  пенсії  в  розмірі    30   %  мінімальної   пенсії   за  віком   за  останні    шість  місяців   з  дня   звернення  до  суду       та    зобов*язати    управління    Пенсійного     фонду    України   в  м.Ватутіне    Черкаської   області     здійснити   їй    перерахування   та  провести  виплату     доплати  до  пенсії   в  розмірі    30  %     мінімальної   пенсії    за  віком    відповідно  до  ст.  6  Закону  України    «Про   соціальний    захист      дітей  війни» за    останні    6   місяців   з  дня  звернення  до  суду      посилаючись  на  те,  що     вона  народилася      ІНФОРМАЦІЯ_1,  являється   громадянкою  України,  а   тому, відповідно   до  ст. 1  Закону  України   «Про    соціальний     захист   дітей  війни »  являється     дитиною    війни.

          Згідно  ст.6   зазначеного   Закону  України   «Про  соціальний   захист  дітей  війни»  розмір  її  пенсії ( чи  щомісячного     довічного   грошового  утримання   чи  державна  соціальна   допомога,  що  виплачується   замість  пенсії)    повинен  бути   підвищений  на    30     відсотків      мінімальної   пенсії  за  віком,  однак    замість  зазначеної  доплати   до  пенсії   в  розмірі   30    відсотків     мінімальної    пенсії  за  віком,    передбаченої     ст.6  Закону  України  «Про  соціальний   захист  дітей  війни»,   в  2010   році  вона   щомісячно  отримувала  доплату,  як  дитині   війни,  в    розмірі    лише     49   гривень    80  коп.,  відповідно  до  п. 8   постанови  Кабінету  Міністрів  України «Про  деякі   питання     соціального  захисту    окремих  категорій    громадян»  №530    від    28  травня   2008  року.

Пунктами  1   та  6   ст.  92  Конституції   України  передбачено,  що  виключно   законами  України   визначаються   права  і   свободи   людини   і  громадянина,  гарантії   цих  прав   і  свобод,  основи   соціального  захисту,  форми  і  види   пенсійного  забезпечення,  а  тому    виключно  законами   України   повинно   регулюватись     порядок   призначення  і   виплати   пенсії.  Таким  Законом   є   Закон  України    «Про    соціальний  захист   дітей  війни».

Згідно   ч.1  ст.46   Конституції     України,  громадяни   мають  право   на  соціальний  захист,  що  включає   право   на  забезпечення   їх  у  старості   та    в  інших   випадках,  передбачених    законом.  Статтею   22  Конституції   України  визначено,  що    конституційні  права   і  свободи   гарантуються.  

Відповідно  до     ст.6   Закону   України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  дітям  війни  пенсії  або     щомісячне      довічне    грошове   утримання   чи  держана    соціальна  допомога,  що  виплачується   замість  пенсії,   підвищуються   на   30     відсотків   мінімальної   пенсії  за  віком,  а  тому  вихідним  критерієм   обрахування     підвищення    до  пенсії   дітям  війни    є   мінімальна     пенсія  за  віком.

Відповідно  до    ст. 28   Закону  України   «Про  загальнообов*язкове    державне  пенсійне  страхування» визначений  мінімальний   розмір  пенсії    за  віком,   який  встановлюється   в  розмірі   прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність.  Норми  ч.3  ст. 28 Закону  України «Про загальнообов*язкове    державне  пенсійне  страхування» не  є  перешкодою   для  застосування   мінімального   розміру    пенсії    за  віком     до  обрахування   інших  пенсій   чи    доплат,  пов*язаних   з   мінімальною     пенсією  за  віком,  оскільки  чинним   законодавством     не  встановлено  іншого,   крім    передбаченого    ч.1  ст.  28   Закону  України  «Про  загальнообов*язкове    державне  пенсійне  страхування» мінімального    розміру  пенсії  за  віком».

Виходячи  з  викладеного,  управління    Пенсійного  фонду    України  в  м.Ватутіне  повинне    було    нараховувати    та  виплачувати їй  доплату   до  пенсії  як  дитині  війни    виходячи   з  розміру      мінімальної   пенсії   за  віком.

Здійснюючи   їй  доплату  до  пенсії   в  розмірі    49  гривень     80    коп. (відповідно  до  п. 8   постанови  Кабінету  Міністрів  України «Про  деякі   питання     соціального  захисту    окремих  категорій    громадян»  №530    від    28  травня   2008  року),  управління  Пенсійного  фонду  України   порушило   норми  Конституції  України,  які  не  допускають   звуження    змісту    та  обсягу      прав  громадян  України,  а  також      норми  законодавства,  відповідно  до  яких     нормативно-правові  акти     нижчого  рівня     не  повинні  суперечити    нормативно-правовим  актам  вищого  рівня.  На  її    звернення      щодо  перерахування   їй       доплати  до  пенсії   відповідно  до    Закону    України  « Про  соціальний  захист  дітей  війни» їй    було  відмовлено,  що  і  змусило  її   звернутися  до  суду.          

Представник    відповідача    подала   в  суд   заперечення,  в   якому    позов  не  визнала  та   пояснила,  що     позивачка            ОСОБА_1     дійсно   являється     дитиною  війни. Відповідно  до  ст.6  Закону   України «Про    соціальний    захист     дітей  війни»   (в  редакції   Закону,  що  була    чинною   до  01   січня  2008  року)   дітям  війни  пенсії  або    щомісячне  грошове   утримання    чи    державна   соціальна   допомога,  що  виплачується   замість    пенсії,  підвищувалися  на  30%   мінімальної    пенсії   за  віком.

          Проте   визначення     мінімального   розміру   пенсії   за  віком   було  надано   лише   ст.28  Закону  України  «Про  загальнообов*язкове   державне    пенсійне   страхування». За  ч.1     вказаної  статті за  наявності    в  чоловіків -25,  у  жінок-   20    років   страхового   стажу  мінімальний   розмір   пенсії   встановлюється  в  розмірі  прожиткового    мінімуму   для   осіб,  які  втратили    працездатність.  При  цьому    згідно   з  ч.3   вказаної   статті,  мінімальний    розмір   пенсії  за  віком   застосовується   тільки    для  визначення   розмірів  пенсій,    призначених    за  вказаним  Законом,   тому  підстав   для  застосування    цього   розміру   для  обчислення   підвищень    дітям   війни  не   було.

Статтею  71   Закону    України   «Про    державний    бюджет     України   на  2007  рік»,  з  метою  приведення  окремих   норм     законів   у  відповідність   із    цим  Законом,  зупинено   на   2007   рік  дію    п.12   ст.6  Закону  України  «Про   соціальний    захист    дітей  війни»    з  врахуванням   ст.111   Закону    України   «Про    державний    бюджет     України   на  2007  рік, в  якій  було встановлено,  що    у  2007   році   підвищення   до  пенсії,  яка  виплачується  замість  пенсії,  відповідно   до  ст.  6  Закону   України   «Про  соціальний      захист  дітей  війни» виплачується    особам,  які  є   інвалідами (крім   тих,  на  яких  поширюється   дія  Закону   України   «Про  статус   ветеранів  війни,  гарантії    їх  соціального    захисту»)   у  розмірі    50   відсотків   від  розміру   надбавки,  встановленої     для  учасників  війни.  Відповідно  до   Закону  України  «Про  Державний   бюджет   України   на  2008   рік  та  про  внесення  змін  до  деяких   законодавчих  актів   України «,  яким   статтю   6  Закону   України   «Про  соціальний   захист  дітей  війни» викладено  в  такій  редакції- «дітям  війни (крім    тих,  на  яких     поширюється   дія  Закону    України  «Про  статус   ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту»)  до  пенсії  або  щомісячного     довічного   грошового  утримання     чи державної    соціальної  допомоги,  що     виплачується   замість  пенсії,  виплачується     підвищення   у  розмірі   надбавки,  встановленої     для  учасників  війни.»Це  підвищення   становило:  з   01  січня   2008  року-47  гривень,  з  1  квітня - 48,10  грн.

          Після  набрання    чинності   рішення  Конституційного   Суду   України    від   22.05.2008  року   №10-рн.\2008,  постановою   Кабінету   Міністрів  України   від   28.05.2008  року    №530  «Про  деякі  питання       соціального  захисту   окремих  категорій  громадян»   установлено,  що   дітям  війни  (крім  тих,  на  яких    поширюється      чинність   законів     України   «Про  статус    ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального  захисту»  та  «Про   жертви    нацистських   переслідувань»)  до   пенсії     або  щомісячного   грошового   утримання   чи  державної   соціальної  допомоги,  що  виплачується   замість  пенсії,  підвищення    проводиться  в    таких  розмірах:  з   22  травня -48,10 грн., з  1  липня   -48, 20  гривень.,  з   1  жовтня -49,80  гривень ( статтею   71  Закону   України   «Про  Державний  бюджет   України    на  2009  рік»  Кабінету   Міністрів   надано  право   у  2009  році     встановлювати   розміри   соціальних   виплат,  які  відповідно   до  законодавства   визначаються    залежно  від   розміру   мінімальної    заробітної  плати,  в  абсолютних   сумах  у  межах   асигнувань,  передбачених     відповідними  бюджетними  програмами).  Іншого   чинного  законодавством  не  передбачено,  а  тому   в  управління      Пенсійного    фонду   України   в  м.Ватутіне ,  не   було  передбачених   законом   підстав   для  проведення    перерахунку   доплат  до  пенсії                               ОСОБА_1.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що  заявлений   позов  підлягає до      часткового    задоволення. Позовні  вимоги    позивачки    за  період  часу   з     03.08.2010  року   по    31.12.2010  року  включно   законні, обґрунтовані  і  в судовому засіданні доведені,  виходячи  із   слідуючого:

           позивачка          ОСОБА_1     дійсно  являється   дитиною    війни,  що   підтверджується    відповідним   посвідченням   НОМЕР_1 (а.с.6) . Правовий  статус     дітей  війни,  основи їх  соціального   захисту      регулюється  Законом  України   «Про  соціальний  статус      дітей  війни»,  який    і  встановлює    гарантії       соціальної    захищеності     дітям  війни    шляхом  надання    пільг  і  державної    соціальної    підтримки.

Відповідно  до     ст.6   Закону   України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  дітям  війни  пенсії  або     щомісячне      довічне    грошове   утримання   чи  держана    соціальна  допомога,  що  виплачується   замість  пенсії,   підвищуються   на   30     відсотків   мінімальної   пенсії  за  віком.

Наявність   такого  права     у    позивачки    є  визначальною  для  вирішення    вказаного    спору ,   що   гарантується  і    ст.  46   Конституції  України,   де  зазначено,  що    громадяни   мають   право  на  соціальний  захист ,  що  включає  право   на  забезпечення    їх  у  разі    повної,  часткової    або  тимчасової   втрати  працездатності,  втрати  годувальника,  безробіття   з  незалежних   від   них  обставин,  а  також  у  старості   та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

Відповідно  до    ст. 28   Закону  України  «Про  загальнообов*язкове    державне  пенсійне  страхування»  визначений  мінімальний   розмір  пенсії    за  віком,   який  встановлюється   в  розмірі   прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність.  Норми  ч.3  ст. 28 Закону  України  «Про  загальнообов*язкове    державне  пенсійне  страхування» не  є  перешкодою   для  застосування   мінімального   розміру    пенсії    за  віком     до  обрахування   інших  пенсій   чи    доплат,  пов*язаних   з   мінімальною     пенсією  за  віком,  оскільки  чинним   законодавством     не  встановлено  іншого,   крім    передбаченого    ч.1  ст.  28   Закону  України  «Про  загальнообов*язкове    державне  пенсійне  страхування» мінімального    розміру  пенсії  за  віком».

Виходячи  з  викладеного,  управління    Пенсійного  фонду    України  в  м.Ватутіне  повинне    було    нараховувати    та  виплачувати   позивачці          ОСОБА_1     доплату   до  пенсії  як  дитині  війни    виходячи   з  розміру      мінімальної   пенсії   за  віком.          

Однак,   фактично     позивачка      ОСОБА_1       за  період  часу   з      01.06.2010  року  ,     щомісячно  отримувала  доплату,  як  дитині   війни,  в    розмірі    лише     49   гривень    80  коп.,  відповідно  до  п. 8 Постанови  Кабінету  Міністрів  України «Про  деякі   питання     соціального  захисту    окремих  категорій    громадян»  №530    від    28  травня   2008  року,  що   підтверджується    і     листом      управління  Пенсійного  Фонду  України  в   м.Ватутіне     .

          Відповідно   до  ч.2 ст. 19  Конституції  України  органи  державної   влади,  органи  місцевого  самоврядування,  їх  посадові  особи   зобов*язані    діяти  лише на  підставі   і  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією    та  законами  України.

          Згідно  з  положеннями    ч4  ст.9  КАС    України,  у  разі     невідповідності    нормативно-правового  акту   Конституції  України,  закону  України,  міжнародному  договору,  згода  на обов*язковість   якого  надана   Верховною  Радою  України   або  іншому   правовому     акту,  суд    застосовує    правовий  акт,  який  має    вищу   юридичну  силу,  а  тому,  виходячи  з  пріоритетності   законів  над    підзаконними   актами,    вважаю,  що   при  визначенні    розміру  доплати  до  пенсії   позивачці ,  застосуванню   підлягає   саме  ст. 6  Закону  України  «  Про  соціальний    захист  дітей  війни»,  а  не   п. 8   Постанови  Кабінету  Міністрів  України «Про  деякі   питання     соціального  захисту    окремих  категорій    громадян»  №530    від    28  травня   2008  року,  яка   істотно   звужує   обсяг   встановлених   законом  прав.

Посилання   представника  відповідача  на  те,  що   статтею   71  Закону   України   «Про  Державний  бюджет   України    на  2009  рік»  Кабінету   Міністрів   надано  право   у  2009  році     встановлювати   розміри   соціальних   виплат,  які  відповідно   до  законодавства   визначаються    залежно  від   розміру   мінімальної    заробітної  плати,  в  абсолютних   сумах  у  межах   асигнувань,  передбачених     відповідними  бюджетними  програмами   є     безпідставним ,  оскільки    надання   законодавцем    такого  права   Кабінету  Міністрів   України   не  означає,  що   Кабінет  Міністрів   України,  встановлюючи   такий  порядок,  може   допустити   звуження    змісту     та  обсягу   прав   позивачки,  встановлених   Законом  України «Про   соціальний  захист   дітей  війни». Тобто,  Кабінет  Міністрів  України   повинен    був    встановити  зазначений  порядок  не  порушуючи   положень   цього  Закону.

Крім  того,   названа   норма Закону  України  «Про  Державний   бюджет   України  на    2009 рік»  передбачає   встановлення   в  абсолютних    сумах    розмірів  лише   тих  виплат,  вихідним  критерієм   розрахунку   яких   є  розмір    мінімальної    заробітної  плати. Відповідно  її  дія   не  поширюється   на  спірні      відносини,  оскільки  розмір   зазначених   соціальних  виплат   згідно    із   Законом  України   « Про  соціальний    захист   дітей  війни»    залежить    від  розміру   мінімальної    пенсії   за  віком.          

Крім  того,  відповідач   не  може  посилатися    і  на  відсутність   коштів  щодо  забезпечення   виплати     зазначених  доплат  до  пенсій    дітям  війни     у  розмірах  передбачених   ст.6  Закону  України   « Про    соціальний  захист  дітей  війни», оскільки   органи  державної  влади   не  можуть  посилатися   на  відсутність  коштів,  як  на  причину   невиконання    своїх   зобов*язань,  які  встановлені    ст.  46   Конституції  України   та  ст.6  Закону  України   « Про    соціальний  захист  дітей  війни».

Відповідно  до     ст.6   Закону   України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  дітям  війни  пенсії  або     щомісячне      довічне    грошове   утримання   чи  держана    соціальна  допомога,  що  виплачується   замість  пенсії,   підвищуються   на   30     відсотків   мінімальної   пенсії  за  віком,  а  тому  вихідним  критерієм   обрахування     підвищення    до  пенсії   дітям  війни    є     саме   мінімальна     пенсія  за  віком.          

Аналіз   зазначеної  норми,  яка  є  імперативною,  свідчить,  що  підставою   для  перерахунку     доплати   до  пенсії      позивачці,  як  дитині  війни,  є  встановлення   нового  розміру     мінімальної    пенсії  за  віком   і  цей   перерахунок   здійснюється    з  дня   встановлення    цього  мінімуму,  в  зв*язку  з  чим   й  позивачці     слід    визначати    доплату  до  пенсії  як  дитині  війни,  виходячи   з  мінімальної   пенсії  за  віком,    а  тому в  разі  збільшення   розміру    мінімальної   пенсії   за  віком,  перерахунок   доплати  позивачці                                                          повинен  проводитися,  виходячи   з  нового   розміру    мінімальної  пенсії   за  віком.

          Враховуючи вищенаведене, вважаю  за  необхідне   визнати     протиправною    бездіяльність    управління    Пенсійного   фонду   України   в  м.Ватутіне    Черкаської   області   щодо   недоплати         позивачці,  як   дитині  війни,  встановленого    ст.  6   Закону  України  «Про    соціальний    захист   дітей       війни»   підвищення  до  пенсії  в  розмірі    30   %  мінімальної   пенсії   за  віком        та    зобов*язати    управління    Пенсійного     фонду    України   в  м.Ватутіне    Черкаської   області     здійснити     позивачці     перерахування   та  провести  виплату     доплати  до  пенсії   в  розмірі    30  %     мінімальної   пенсії    за  віком    відповідно  до  ст.  6  Закону  України    «Про   соціальний    захист      дітей  війни»за   останні  шість  місяців      з   дня   звернення   до  суду ,  а  саме :      з     03.08.2010  року     по   31.12.2010  року  включно,  однак,   з   врахуванням    отриманих       позивачкою   виплат,   оскільки       позивачці    частково    було    виплачено   підвищення  до  пенсії,  як   дитині  війни,  що   підтверджується      відповідними  довідками      з      управління   Пенсійного  фонду         в  м.Ватутіне   Черкаської   області,  а  тому      позивачці    необхідно   здійснити     перерахування   та  провести  виплату     доплати  до  пенсії,  як  дитині  війни,   з   врахуванням  отриманих  виплат.   

          Що  стосується   позовних   вимог   позивачки     за  період  часу   з        01.01.2011  року   по        03.02.2011  року(день    звернення  до  суду),  то  в  задоволенні    цієї    частини  позову   вважаю  за   необхідне    відмовити,   оскільки     позивачкою     не  представлено   жодних   доказів  про   те,  що                                                  з  01.01.2011  року   по     03.02.2011   року,  управління  Пенсійного  фонду  України  в    м.Ватутіне       виплачувало  їй,  як  дитині  війни,     підвищення   до  пенсії    в   

меншому  розмірі,  ніж   це    передбачено     ст.   6 Закону  України  «  Про   соціальний      захист  дітей  війни»,   чим,  саме     за   цей   період  часу ,   було  порушено    її    права    та   інтереси.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  46,  92  Конституції України,  ст.6 Закону  України «Про  соціальний  захист   дітей  війни»,   Законом України «Про Державний бюджет України на 2010  рік»,  Рішення    Конституційного  Суду     України   від    09  липня  2007  року   №6-рп2007  та ст.ст .2, 4,  9,10, 11, 17, 19, 159, 160, 161, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,  –

п о с т а н о в и в:             

адміністративний позов      ОСОБА_1  до  управління    Пенсійного   фонду     України  в    м.Ватутіне     Черкаської   області    про      визнання     бездіяльності    протиправною      та     зобов*язання     вчинити  дії,  задовільнити     частково .             

Визнати     протиправною    бездіяльність    управління    Пенсійного   фонду   України   в  м.Ватутіне    Черкаської   області   щодо   недоплати      ОСОБА_1,  як   дитині  війни,  встановленого    ст.  6   Закону  України  «Про    соціальний    захист   дітей       війни»   підвищення  до  пенсії  в  розмірі    30   %  мінімальної   пенсії   за  віком  .

   Зобов*язати    управління    Пенсійного     фонду   України   в  м.Ватутіне    Черкаської   області     здійснити     ОСОБА_1    перерахування   та  провести  виплату     доплати  до  пенсії   в  розмірі    30  %     мінімальної   пенсії    за  віком    відповідно  до  ст.  6  Закону  України    «Про   соціальний    захист    дітей  війни»  з     03.08.2010  року    по       31.12.2010 року    включно,     з  врахуванням  отриманих            виплат .  

В   задоволенні     позовних  вимог     ОСОБА_1     до  управління    Пенсійного   фонду     України  в    м.Ватутіне     Черкаської   області      про      визнання     бездіяльності    протиправною      та     зобов*язання     вчинити  дії,   за  період  часу    з      01.01.2011   року   по     03.02.2011   року(   день  звернення  до  суду),  включно,      відмовити.

Постанову   допустити   до  негайного  виконання.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

        Постанова     може   бути    оскаржена   в  апеляційному  порядку    також  іншими  особами  у  зв*язку  з  тим,   що    суд    вирішив    питання   про    їхні    права,   свободи      інтереси     чи  обов*язки.

          Строк    для  подання    апеляційної  скарги    стороною   або  іншою   особою,   яка    брала    участь  у  справі     обчислюється   з  моменту   отримання    копії   постанови.

Суддя                                                                 Н. І. Терещенко