Справа №2-а-534/11р.

копія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року.                                                                          м. Ватутіне

Суддя Ватутінського міського суду Черкаської області Здоровило В.А. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії, –

в с т а н о в и в:

позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом (а.с.2-3), який обґрунтовує тим, що вона відноситься до категорії дітей війни і згідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, посилаючись на те, що такі виплати управлінням Пенсійного фонду України в м.Ватутіне Черкаської області здійснюються не у відповідності з цим Законом, просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області щодо недоплати їй, дитині війни, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за останні 6 місяців з дня звернення до суду, а також зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області здійснити їй перерахунок доплати до пенсії та забезпечити щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за останні 6 місяців з дня звернення до суду.

          Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області в своєму письмовому запереченні (а.с.10) позов не визнає, просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що відповідно до ст.6 Закону  України «Про соціальний  захист дітей  війни» (в  редакції   Закону,  що  була  чинною до 01 січня  2008  року) дітям  війни  пенсії  або щомісячне  грошове утримання чи державна   соціальна  допомога,  що виплачується замість  пенсії,  підвищувалися  на  30%   мінімальної    пенсії   за  віком.

          Проте визначення мінімального розміру пенсії за віком   було  надано   лише   ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне  пенсійне   страхування». За  ч.1 вказаної  статті за  наявності  в  чоловіків - 25,  у  жінок - 20 років   страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі  прожиткового мінімуму   для   осіб,  які  втратили  працездатність.  При  цьому   згідно з ч.3 вказаної  статті,  мінімальний    розмір   пенсії  за  віком   застосовується   тільки    для  визначення   розмірів  пенсій,    призначених за  вказаним  Законом. Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 № 27-у/2009 підтверджено, що у ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком (установленого абз.1 ч.1 цієї статті) виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом та непоширення вказаного мінімального розміру пенсії за віком на правовідносини, що виникають на підставі інших законів. Тому  підстав   для  застосування    цього   розміру   для  обчислення   підвищень    дітям   війни  не   має.

          Предметом поданого позову є нарахування та виплата підвищення до пенсії, а тому, в силу п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку скороченого провадження.

Вивчивши матеріали справи вважаю, що позов ОСОБА_1 підлягає до повного задоволення.

          Відповідно до ст. 1 Закону України  № 2195-IV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни»позивачка є дитиною війни –особою, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни –02.09.1945 року було менше 18 років, зазначена обставина підтверджується копією паспорта позивачки (а.с.4) та відповідним   пенсійним   посвідченням  (а.с.6).

          Правовий статус дітей війни, основи їх  соціального   захисту  регулюється  Законом  України «Про  соціальний  статус  дітей  війни»,  який  і  встановлює    гарантії  соціальної  захищеності дітям війни  шляхом  надання  пільг  і  державної    соціальної    підтримки.

Відповідно  до  ст.6   Закону   України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання   чи  державна    соціальна  допомога,  що  виплачується   замість  пенсії,   підвищуються   на   30%   мінімальної   пенсії  за  віком.

Наявність  такого  права  у позивачки є  визначальною  для  вирішення    вказаного спору, що  гарантується  і    ст.  46   Конституції  України,   де  зазначено,  що    громадяни   мають   право  на  соціальний  захист,  що  включає  право   на  забезпечення їх у разі  повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника,  безробіття   з  незалежних   від   них  обставин,  а  також  у  старості   та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

Відповідно до ст. 28 Закону  України  «Про  загальнообов’язкове    державне  пенсійне  страхування» визначений  мінімальний   розмір  пенсії    за  віком,   який  встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для  осіб,  які  втратили  працездатність.  Норми  ч.3  ст. 28 Закону  України  «Про  загальнообов’язкове    державне пенсійне страхування»не є перешкодою для  застосування   мінімального  розміру  пенсії за  віком до обрахування   інших  пенсій   чи    доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним   законодавством  не  встановлено  іншого, крім передбаченого ч.1 ст.  28   Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімального    розміру  пенсії  за  віком.

Однак зменшення передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розміру соціальної допомоги з 30 % до 10 % мінімальної пенсії за віком є незаконним.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону   України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами.

У 2010 році ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»жодним Законом України не була змінена чи скасована, а тому є діючою.

Прожитковий мінімум у відповідності до ст. 38 Бюджетного кодексу України визначається виключно Законом України «Про Державний бюджет».

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом                        Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади та має завдання –забезпечення призначення та виплати пенсії.

Відповідач не вчинив жодної дії щодо отримання коштів для забезпечення          виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого

            обов’язку щодо виділення коштів на здійснення виплат позивачу, гарантованих                                                          Конституцією України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно   до  ч.2 ст. 19  Конституції  України  органи  державної   влади,  органи  місцевого  самоврядування,  їх  посадові  особи   зобов’язані    діяти  лише на  підставі   і  в  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією    та  законами  України.

          Згідно з  положеннями ч.4  ст. 9  КАС  України,  у  разі  невідповідності    нормативно - правового акту Конституції України, закону  України,  міжнародному  договору,  згода  на обов’язковість, якого  надана   Верховною  Радою  України   або  іншому   правовому     акту,  суд    застосовує   правовий  акт,  який  має  вищу   юридичну  силу,  а  тому,  виходячи  з  пріоритетності   законів  над  підзаконними   актами, вважаю,  що   при  визначенні    розміру  доплати  до  пенсії   позивачці,  застосуванню   підлягає   саме  ст. 6  Закону  України  «Про  соціальний    захист  дітей  війни».

Відповідно  до     ст.6   Закону   України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»,  дітям  війни  пенсії  або щомісячне довічне грошове утримання чи  державна    соціальна  допомога,  що  виплачується   замість  пенсії,   підвищуються   на   30 % мінімальної   пенсії  за  віком,  а  тому  вихідним  критерієм   обрахування     підвищення    до  пенсії   дітям  війни    є     саме   мінімальна     пенсія  за  віком.          

Аналіз   зазначеної  норми,  яка  є  імперативною,  свідчить,  що  підставою   для  перерахунку доплати до  пенсії  позивачці,  як  дитині  війни,  є  встановлення   нового  розміру  мінімальної  пенсії  за  віком  і  цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму, в зв’язку з чим й позивачці слід  визначати  доплату  до  пенсії  як  дитині  війни,  виходячи   з  мінімальної   пенсії  за  віком, а  тому в  разі  збільшення   розміру мінімальної пенсії за віком, перерахунок доплати позивачці повинен  проводитися,  виходячи   з  нового   розміру    мінімальної  пенсії   за  віком.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 46,  92  Конституції України,  ст.6 Закону України «Про соціальний  захист дітей  війни»,  Законом України «Про Державний бюджет України на 2010  рік» та ст.ст. 2, 4,  9, 10, 11, 17, 18, 19, 89, 94, 159, 160, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, –

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії - задовольнити  повністю.

          Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне  Черкаської області, щодо недоплати ОСОБА_1, як дитині війни, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  підвищення   до пенсії в розміру 30% від мінімальної  пенсії  за  віком.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок доплати до пенсії та забезпечити щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за останні 6 місяців, а саме з 03 серпня 2010 року по 03 лютого 2011 року включно з урахуванням отриманих виплат.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідачем.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ватутінський міський суд на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя                         підпис                             В.А. Здоровило

           Суддя                                                         В.А. Здоровило