Справа № 2018/2-1060/11

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"14" березня 2011 р.

          Київський районний суд м. Харкова

головуючий   -   суддя                                                  Золотарьова Л.І.

за участю секретаря -                                              Сергеєвої В.С.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач 29.11.2010 року звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, вказуючи на те, що у них різні погляди на життя, через постійні суперечки, вони втратили взаєморозуміння, а з часом і повагу один до одного, з весни 2008 року сім'я розпалася та існує формально, відновлення шлюбу не бадає. Від сумісного проживання мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу буде проживати з матір*ю.

    В судовому засіданні позивач вимоги підтримав. Не заперечує, щоб  син залишилася проживати з матір*ю.

    Відповідач позовні вимоги визнала, просила після розірвання шлюбу її прізвище залишити «ОСОБА_2».

           Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Як зазначено в свідоцтві про укладення шлюбу, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрували шлюб 16 березня 2002 року.

    ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у графі „батько” записаний ОСОБА_1, „мати” –ОСОБА_2.

   Згідно досягнутої письмової домовленості, неповнолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження буде проживати з матір’ю ОСОБА_2.

    Згідно до ст. 105 ч. 3 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності до ст. 109 цього Кодексу.

    Відповідно до ст. 112 ч.ч. 1,2 СК України суд з’ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя.  

          Сімейні відношення припинені з весни 2008 року, на примирення не згодні, сумісного господарства не ведуть, втратили один до одного почуття любові та поваги.

          Суд, оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів в їх сукупності, вважає, що підстави, на які посилається позивач, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, збереження сім'ї не можливо, шлюб фактично розпався та існує формально, позов підлягає задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212 –215, 218 ЦПК України, ст. 105 ч. 3, ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Шлюб, зареєстрований 16 березня ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис № 178, між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 - розірвати.

   Син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, після розірвання шлюбу буде проживати з матір’ю ОСОБА_2.

   Після розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 буде іменуватись прізвищем  - «ОСОБА_2».

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.  

    Головуючий-