Судове рішення #13949753

1/2218/287/11

Вирок

15 лютого 2011 року                                                  Хмельницький міськрайонний суд в складі:

                                                                            головуючого-судді       Вітюка В.Ж.

                                                                            при секретарі                        Боднар А.П.

                                                                            з участю прокурора      Якубинця О.С.                                                                                          захисника                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лука, Монастирського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого,  не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 19.10.2009 року Хмельницьким  міськрайонним судом за ч.1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження волі, ст.. 75 КК України на  3 роки іспитового строку, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки,

за ч.1 ст.389  КК України,

встановив:

          

29 червня 2010 року о 20 год. 30 хв. ОСОБА_2, будучи  позбавленим права керування транспортними засобами строком на 3 роки згідно вироку Хмельницького  мсіькрайонного суду від 19 жовтня 2009 року, ухилився  від  призначеного  судом додаткового покарання та керував автомобілем Форд, держномер НОМЕР_1по вул.. Шевченка в м.Дунаївцях Хмельницької області з ознаками алкогольного сп’яніння та від проходження медичного огляду ухилився, вчинивши правопорушення, передбачене ст.. 130 КУпАП.

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_2 вину свою не визнав та показав, що від призначеного  судом покарання  у  виді  позбавлення  права керування  транспортними засобами не ухилявся, посвідчення  водія  він здав працівникам  Дунаєвецького МРЕВ.   29 червня 2010 року транспортним засобом Форд він не  керував взагалі, а сидів лише з правого боку від водія, як пасажир.

Вина  підсудного доводиться сукупністю зібраних по справі  та досліджених в  суді  доказів:

- показаннями свідка ОСОБА_3, який  зазначив, що  як працівник кримінально-виконавчої інспекції ознайомив  підсудного під розписку про відповідальність за невиконання вироку  суду в частині  призначення додаткового покарання  у  виді позбавлення  права керування транспортними засобами, яка датована 12.03.2010 року;

- вироком Хмельницького   міськрайонного  суду від 19 жовтня 2009 року згідно якого ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 286 КК України на 2 роки обмеження  волі  з позбавленням  права керування транспортними засобами строком на 3 роки та на підставі ст.. 75 КК України звільнено від  відбування основного покарання  строком на 3 роки, який  набув  чинності  згідно ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 9.02.2010 року;

- постановою Дунаєвецького районного  суду Хмельницької області від 3 серпня 2010 року відповідно до якої ОСОБА_2  визнано  винним у  вчиненні  правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчинене ним 29 червня 2010 року.

Посилання  ОСОБА_2 на те, що вказаного адмінправопорушення  він не вчиняв, суд відкидає, так як постанова Дунаєвецького районного суду  Хмельницької області не скасована та набула законної сили, в зв’язку  із чим  зазначений у ній  факт вчинення підсудним  даного правопорушення є встановленим.  

Таким чином дії ОСОБА_2  кваліфікуються за ч.1 ст. 389 КК України,  як ухилення від права займатися  певною діяльністю особою, засудженою до цього  виду  покарання.

          При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину, обставини справи, особу підсудного, обставини, що  пом’якшують та обтяжують покарання.

          Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину, особою, що перебуває у стані  алкогольного спяніння.

          Суд враховує, що ОСОБА_2 позитивно характеризується, має на утриманні  малолітню доньку, хворіє та є інвалідом третьої групи, однак  ухилився  від  відбування додаткового покарання  в  період іспитового строку звільнення  від відбування  основного покарання  призначеного за вироком суду, і вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства.

            За таких обставин підсудному слід призначити покарання у  виді обмеження волі.          

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,суд

засудив:

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.389  КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року обмеження волі.

          Відповідно до ст.. 71 КК України до призначеного  покарання частково  приєднати невідбуту  частину  основного покарання  та невідбуту частину додаткового покарання за вироком Хмельницького  міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року та остаточно визначити його ОСОБА_2 у  виді 2 років 3 місяців обмеження  волі з позбавленням права керування  транспортними засобами строком на 2 роки.

          Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком чинності, залишити попередню – підписку про невиїзд.          

          На вирок може бути подана апеляція  протягом 15 діб.

Суддя:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація