Справа № 2а-996/11

П О С Т А Н О В  А

            І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 березня 2011 року                                                                                  Цюрупинський районний суд

                                                                                                 Херсонської областi

в складi суддi                                                                                           Сіденко С.І.

при секретарi                                                                                               Дорошенко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залi суду в м.Цюрупинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про  поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності УПФ України в Цюрупинському районі щодо відмови в нарахуванні та виплаті щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни неправомірною та зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі щодо здійснення перерахунку отримуваної пенсії  як дитині війни,-                                                                        

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про  поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності УПФ України в Цюрупинському районі щодо відмови в нарахуванні та виплаті щомісячного підвищення до пенсії як дитині війни неправомірною та зобов’язання УПФ України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до отримуваної пенсії у розмірі 30% як дитині війни в період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

В позовній заяві позивачка просить розглянути  справу без її участі.

Від позивачки до суду надійшло доповнення до позовної заяви, в якому вона уточнює зміст позовних вимог, а саме: позивачка просить поновити пропущений строк звернення до суду та змінити період недоплаченої їй пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  з 01.01.2010р. по день судового розгляду справи.

Від начальника УПФ України в Цюрупинському районі надійшло письмове заперечення на позов, в якому вона просить розглянути справу за їх відсутності. Також в запереченні - позов не визнано та пояснено, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. В 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З 01.01.2008р. позивачці виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»в редакції Закону від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані неконституційними. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,10грн., з 1 липня -48,20грн., з 1 жовтня -49,80грн до цього періоду позивачці виплачується підвищення до пенсії у встановленому цією постановою розмірі. Крім того, у запереченні на позов, відповідач просить відмовити позивачці у задоволені клопотання про поновлення строку позовної давності звернення до суду без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонеркою та має статус дитини війни, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. До 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачці не нараховувалось і не виплачувалось. З 01.01.2008р. таке підвищення їй виплачується. При цьому розмір виплати складав: у січні - березні 2008 року - 47грн., у квітні - червні 2008 року - 48,10грн., у липні - вересні 2008 року - 48,20грн., а з жовтня 2008 року по даний час - 49,80грн. щомісячно, що визнано відповідачем у запереченні на позов.  

Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення, письмовим запереченням відповідача про розмір нарахованого пенсіонерці підвищення до пенсії.

           Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-І/ від 18.11.04р. встановлено, ще дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р, з урахуванням статті 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»діяли в повному обсязі, але всупереч рішенню Конституційного Суду України підвищення до пенсії позивачці з 2007 р. на день розгляду справи відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни»і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 р. вищезазначені норми Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04  року.

За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії; підлягає застосуванню .стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачці відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. -48,10грн., з 1 липня 2008р.-48,20грн., з 1 жовтня 2008р. -49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

 Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом 31.01.2011р., при цьому вона просить перерахувати підвищення до пенсії та забезпечити їй виплату в періоди: з 01.01.2010р. по день судового розгляду справи, тобто за період, який перевищує шестимісячний строк, встановленого законом для звернення до суду. В запереченні на позов відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачкою строку звернення до суду.

Посилання позивачки на те, що вона дізналася про відповідні рішення Конституційного Суду України після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у 2011 році, і що ця обставина, на її думку, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, не дають підстав для визнання судом причини пропуску строку поважною.

Таким чином, оскільки права позивачки порушуються і на теперішній час, позов підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку позовної давності, тобто з 31.07.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 99, 100, 159-163 КАС України , ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ  «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004р., суд, -       

ПОСТАНОВИВ:

   Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити  частково.

          Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду в Цюрупинському районі щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії як дитині війни та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі здійснити перерахунок належної  ОСОБА_3  пенсії з її підвищенням в 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести необхідні виплати за рахунок Державного бюджету України, починаючи з 31 липня 2010 року.

В задоволенні решти позову відмовити за необґрунтованістю  та у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

На постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного адміністративного суду через Цюрупинський районний суд з одночасним надісланням  копії  апеляційної скарги  до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                                  С.І. Сіденко