ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.03.11 р. Справа № 10/9пн
за позовом: Прокурора Микитівського району м.Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м.Горлівка, ЄДРПОУ 04342810
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка, код НОМЕР_1
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Гаврилов Д.О. – по дов.
від відповідача: не з’явився
В засіданні суду брали участь:
прокурор: не з’явився
СУТЬ СПРАВИ:
Прокурор Микитівського району м.Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою (з урахуванням заяви б/н від 02.03.2011р.) до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка про зобов’язання звільнити самовільно зайняту під розміщення нежитлової будівлі земельну ділянку загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, у тому числі, шляхом зносу будівель.
В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, внаслідок чого було встановлено факт самовільного використання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 спірної земельної ділянки без відповідних правоустановчих документів, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
Позивач надав пояснення без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду Донецької області 19.01.2011р., відповідно до яких позов прокурора підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання 19.01.2011р., 02.02.2011р., 22.02.2011р., 02.03.2011р, 14.03.2011р. не з’явився, будь-яких заперечень проти позову не надав. При цьому, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать поштові повідомлення №8300108880301, №8300109376437.
Крім того, згідно із довідкою №820 від 04.02.2011р. Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) зареєстрований за адресою: 84644, АДРЕСА_1
На вказану адресу господарським судом на виконання положень ст.ст.64, 87 Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвали від 05.01.2011р., 19.01.2011р., 02.02.2011р., 22.02.2011р., 02.03.2011р., 14.03.2011р.
За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до п.11 листа №01-08/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Приймаючи до уваги наявність на ухвалах від 05.01.2011р., 19.01.2011р., 02.02.2011р., 22.02.2011р., 02.03.2011р., 14.03.2011р. штампів канцелярії господарського суду про відправку процесуальних докуменів учасникам судового процесу, враховуючи, що вказані ухвали направлялись господарським судом за адресою, яка вказана у довідці №820 від 04.02.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа розглядається по суті відповідно до норм ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.15 Земельного кодексу України, ч.1 ст.5 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно із ч.ч.1, 4 ст.9 вказаного Закону України державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, зокрема, шляхом проведення перевірок.
За змістом ст.10 зазначеного нормативно-правового акту державні інспектори у сфері державного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель наділені правом, в тому числі, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.
Як встановлено судом, 12.04.2010р. головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у м.Горлівка Донецької області було здійснено обстеження земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, що оформлено актом №12/04-10.
12.04.2010р. вказаною уповноваженою особою контролюючого органу було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким, зокрема, встановлено, що відповідач самовільно займає та використовує під розміщення нежитлової будівлі земельну ділянку загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 без правоустановчих документів, що є порушенням вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України.
За приписами ст.10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у тому числі, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання привести земельну ділянку у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.
12.04.2010р. уповноваженою особою контролюючого органу було видано припис №000010 на усунення порушень вимог земельного законодавства, про виконання якого порушника зобов’язано повідомити до 12.05.2010р.
З вимогами припису №000010 від 12.04.2010р. відповідача повідомлено належним чином, про що свідчить підпис Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на вказаному документі.
Про зазначене адміністративне правопорушення головним державним інспектором сектору Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у м.Горлівка Донецької області було складено протокол №000001 від 12.04.2010р. та 13.04.2010р. прийнято постанову №12 про накладення адміністративного стягнення.
19.05.2010р. та 03.06.2010р. уповноваженою особою контролюючого органу було проведено перевірки дотримання вимог земельного законодавства, результати яких оформлені актами від 19.05.2010р. та від 03.06.2010р. відповідно.
Перевірками встановлено, що відповідачем вимоги припису №000010 від 12.04.2010р. не виконано.
Таким чином, за висновками суду, станом на час проведення перевірок, результати яких оформлено актами від 19.05.2010р. та від 03.06.2010р., відповідач вимоги припису №000010 від 12.04.2010р. не виконав, встановлені порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України не усунув.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог припису №000010 від 12.04.2010р. на теперішній час.
Одночасно, як свідчать матеріали справи, 17.10.2007р. відповідач на підставі договору купівлі-продажу нежитлового будинку набув право власності на нерухоме майно – шл.бл. будинок А-ІІ, загальною площею 157,9 кв.м та прибудови: прибудова а, ганок а1, ганок а2, навіс Б, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3
Приймаючи до уваги, що предметом позовних вимог по цій справі є, крім іншого, приведення земельної ділянки в придатний для використання стан, у тому числі, шляхом зносу будівель, судом враховано, що споруда, яка розташована на спірній земельній ділянці, не входить до складу нерухомого майна, право власності на яке Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 набув на підставі договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 17.10.2007р.
Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи поясненнями відповідача б/н від 02.07.2010р., наданими Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства, план-схемами земельної ділянки, складеними в акті обстеження земельної ділянки №12/04-10 від 12.04.2010р., акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.04.2010р.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Згідно із ч.1 ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 1 ст.3 вказаного Кодексу встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень місцевих рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування з земель комунальної власності, а також передача земельних ділянок у власність громадянам та юридичним особам.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Тобто, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.1 ст.124 вказаного нормативно-правового акту передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом с.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину.
Крім того, відповідно до вимог вказаної статті право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, пояснення без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду Донецької області 19.01.2011р., Горлівської міської ради орендні відносин між позивачем та відповідачем стосовно спірної земельної ділянки відсутні.
Одночасно, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів набуття Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.
При цьому, судом враховано відсутність підстав для набуття у власність або у користування спірної земельної ділянки в порядку ст.120 Земельно кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що відповідач не є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та стосовно якої заявлені вимоги про знесення.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельних ділянок – це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
За таких обставин, враховуючи приписи ст.1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, приймаючи до уваги матеріали перевірки дотримання вимог земельного законодавства, судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, зайнята та використовується відповідачем самовільно.
Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено імперативне правило, відповідно до якого самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.
Згідно із ч.3 ст.212 вказаного Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, позовні вимоги про зобов’язання Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту під розміщення нежитлової будівлі земельну ділянку загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, у тому числі, шляхом зносу будівель, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов прокурора Микитівського району м.Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської міської ради, м.Горлівка до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Горлівка про зобов’язання звільнити самовільно зайняту під розміщення нежитлової будівлі земельну ділянку загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, у тому числі, шляхом зносу будівель, задовольнити повністю.
Зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (84644, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту під розміщення нежитлової будівлі земельну ділянку загальною площею 0,001 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан, у тому числі, шляхом зносу будівель.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84644, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85 грн. 00 коп.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (84644, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківські реквізити невідомі) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м.Донецька, код бюджетної класифікації 22050003) витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236 грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 14.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Любченко М.О.
Повне рішення складено 14.03.2011р.