У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Оніпко О.В.
суддів - Григоренка М.П., Ковалевича С.П.
з участю секретаря - Омельчук А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 09 грудня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 09 грудня 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками .
У поданій на дане рішення апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 посилається на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що на спірній земельній ділянці розташований не придатний для проживання недобудований садовий будинок, право власності на який не зареєстроване. У ньому без її дозволу проживає відповідач, який змінив замки на огорожі та дверях садового будинку, чим створює перешкоди у користуванні земельною ділянкою.
Доводить, що відповідач без її згоди користується земельною ділянкою та здійснює добудову садового будинку, чим порушує її право власності. Стверджує, що вона неодноразово звертала на це увагу суду, однак в судовому рішенні відображено зовсім інші обставини, які не ґрунтуються на жодних доказах.
Просить рішення Рівненського районного суду від 09 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нове про задоволення її позову.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки розміром 0,0619 га та 0,0200 га в с. Городище Рівненського району Рівненської області, що підтверджується відповідними Державними актами на право власності на земельні ділянки (а.с.11,12).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
________________________________________________________________________________
Справа № 22-521/2011р. Головуючий в 1 інстанції: Красовський О.О. Категорія №2, 5 Доповідач: Оніпко О.В.
У відповідності до ч.ч 2, 3 ст. 10 та ч.1 ст. 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками, ОСОБА_1 зазначала, що відповідач порушує її право власності на спірні земельні ділянки, оскільки чинить перешкоди в користуванні ними, що підтверджується його первісним позовом (а.с.27-28) .
Вказана обставина не є доказом у даній справі та підставою для задоволення позову, окрім того, ухвалою Рівненського районного суду від 17 листопада 2010 року, яка набрала законної сили, первісний позов ОСОБА_2 про визнання дійсними договорів дарування земельних ділянок за заявою його представника судом залишено без розгляду (а.с.46, 49). Оскільки ОСОБА_1 в порушення вищевказаних вимог закону інших належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог не надала та не довела факт чинення їй відповідачем перешкод у користуванні належними їй земельними ділянками, місцевий суд обґрунтовано відмовив їй у задоволенні позову.
У зв"язку з тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених у ньому, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду від 09 грудня 2010 року відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: