ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 42/482 | 11.12.07 |
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Житлово-експлуатаційне підприємство № 612 “ІККТ “Укрмонтаж” м. Києва
про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 1188262,24 грн.
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Герасименко К.Г., Радзівіло Т.О.,
від відповідача не з’явився.
СУТЬ СПОРУ:
у листопаді 2007 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 330003 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 травня 2005 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом 1 травня 2005-1 вересня 2007 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 жовтня 2007 р. 1037449,74 грн.
З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 115155,90 грн., три проценти річних з простроченої суми 35656,60 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.
Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що 1 травня 2005 р. між сторонами у справі було укладено договір № 330003 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач –щомісячно відповідно до додатка № 2 до договору оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом.
Строк дії договору відповідно до умов п.4 договору встановлений з часу його підписання до 1 червня 2006 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
З пояснень позивача, поданих ним розрахунку та облікових карток слідує, що протягом травня 2005-вересня 2007 років відповідачем було спожито теплової енергії вартістю 6233459,22 грн., а оплачено спожиту енергію у розмірі 5186009,48 грн.
Зокрема, як слідує з указаних доказів, за травень 2005 року (перший місяць після укладення договору) позивачем нараховано відповідачу за поставлену теплову енергію 2764500,78 грн. з ПДВ, з яких за теплову енергію для потреб опалення 2283673,93 грн. без ПДВ (2740408,72 грн. з ПДВ), для потреб гарячого водопостачання –20076,72 грн. без ПДВ (24092,06 грн. з ПДВ).
Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 541 від 8 квітня 2005 р. опалювальний сезон у м. Києві був завершений 11 квітня 2005 року.
Отже, опалення жилих будинків у м. Києві у травні 2005 року не проводилося, теплова енергія для цих потреб на підставі спірного договору не постачалася.
Позивачем також не подано суду доказів виникнення у відповідача обов’язку щодо сплати у травні 2005 року вартості теплової енергії для потреб опалення у заявленому розмірі. Зі змісту укладеного між сторонами договору також не слідує, що відповідачем були прийняті додаткові зобов’язання щодо сплати на підставі цього договору вартості теплової енергії, спожитої в інший період.
Виходячи з наведеного суд критично оцінює подані позивачем докази щодо обсягів споживання теплової енергії у травні 2005 року, проведені на підставі них нарахування та при вирішенні спору виходить з підтвердженого належним чином обсягу постачання теплової енергії для потреб гарячого водопостачання вартістю 24092,06 грн.
Таким чином, поданими у справі доказами підтверджується факт споживання відповідачем протягом травня 2005-вересня 2007 років теплової енергії вартістю 3493050,50 грн.
Виходячи з пояснень позивача та даних поданого ним розрахунку щодо оплати спожитої у цей період теплової енергії у розмірі 5186009,48 грн. заборгованість відповідача по оплаті за спірним договором не доведена.
За таких обставин у задоволенні позову відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
У позові Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар