Судове рішення #13942023

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "15" березня 2011 р.                                                                      по справі  № 04/47-85

             Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до Підприємця ОСОБА_2

          Підприємця ОСОБА_3

          Підприємця ОСОБА_4

          Підприємця ОСОБА_5

          Підприємця ОСОБА_6

          Підприємця ОСОБА_7

          Підприємця ОСОБА_8

          Підприємця ОСОБА_9

          Підприємця ОСОБА_10

    третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Луцької міської ради

    третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_11

про виділення частки.

                                                                                Головуючий суддя: Філатова С.Т.

                                                                                              Судді: Пахолюк В.А.

                                                                                                       Якушева І.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_13, дов. №1051 від 11.06.2009р.

від підприємця ОСОБА_2: ОСОБА_11, дов. №1177 від  20.05.2009р.

від підприємця ОСОБА_3: н/в

від підприємця ОСОБА_4: н/в

від підприємця ОСОБА_5: н/в

від підприємця ОСОБА_6: н/в

від підприємця ОСОБА_7: н/в

від підприємця ОСОБА_8 н/в

від підприємця ОСОБА_9: н/в

від підприємця ОСОБА_10: н/в

від третьої особи Луцької міської ради: н/в

від третьої особи ОСОБА_11: ОСОБА_11

За клопотанням відповідача підприємця ОСОБА_2 від 11.01.2011р. здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.


                    СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Волинської області від 07.07.2008р. порушено провадження у справі №04/47-85 за позовом Підприємця ОСОБА_1 до Підприємця ОСОБА_2, третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Луцької міської ради, про виділення в натурі частки у спільній частковій власності в приміщенні "Книжкового пасажу" в АДРЕСА_3

          Ухвалою суду від 18.11.2008р. провадження у справі було зупинено до вирішення справи господарського суду Волинської області №06/24-75 за позовом Підприємця ОСОБА_1 до Підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності та за зустрічним позовом Підприємця ОСОБА_2 до Підприємця ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по первісному позову: ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_5; ОСОБА_16; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_6; ОСОБА_4; ОСОБА_17; ОСОБА_3; ОСОБА_18 про розірвання договору інвестування будівництва.

          

          Ухвалою суду від 29.11.2010р. провадження у справі поновлено у зв’язку з тим, що 30.08.2010р. по справі (06/24-75) №4/47-75 винесено рішення, яким первісний позов задоволено та визнано за підприємцем ОСОБА_1 право власності на 2/15 частки приміщення "Книжкового пасажу" в АДРЕСА_3; у зустрічному позові підприємця ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору інвестування будівництва відмовлено.

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. рішення господарського суду Волинської області від 30.08.2010р. по справі №4/47-75 залишено без змін.

          Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2010р. касаційна скарга підприємця ОСОБА_2 повернута заявнику.

          Розпорядженням голови господарського суду Волинської області №01/4/114 від 07.12.2010р., розгляд справи призначено колегіальному складу суду у складі головуючої судді Філатової С.Т., суддів Пахолюк В.А., Якушевої І.О.

          

          Позивач звернувся до суду з заявою від 14.12.2010р. про збільшення розміру позовних вимог та просить:

          - виділити в натурі суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 у власність об'єкти нерухомого майна, а саме приміщення № 1 площею 8,7 кв. м. та приміщення № 14 площею 8,9 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_3

                    - залишити у спільному користуванні суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 приміщення загального користування № 9 площею 8,8 кв. м., № 10 площею 1,1 кв. м., № 11 площею 1,3 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_3

          Заяву мотивує наступним:

          Під час провадження даної справи всіма співвласниками (за виключенням підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) була досягнута спільна згода та був підписаний Договір від 04.08.2010р. про виділ у натурі кожному співвласнику.

          Сторони за Договором з урахуванням інтересів усіх суб'єктів домовились про виділення кожній із сторін Договору, а також відповідачу ОСОБА_5 окремих приміщень з окремим виходом в будівлі "Книжкового пасажу", відповідно до позначеної нумерації приміщень будинку НОМЕР_3 на поверховому плані Волинського БТІ від 05.02.2004р Технічного паспорту "Книжкового пасажу", а саме:

          1. СПД ФО ОСОБА_1 (1/15) - виділити в натурі приміщення № 1;

          2. СПД ФО ОСОБА_4 (1/15) - виділити в натурі приміщення № 2;

          3. СПД ФО ОСОБА_5 (2/15) - виділити в натурі приміщення № 3;

          4. СПД ФО ОСОБА_3 (2/15) - виділити в натурі приміщення № 4, № 5;

          5. СПД ФО ОСОБА_19 (1/15) та ОСОБА_7 (1 /15) - приміщення № 6;

          6. СПД ФО ОСОБА_9 (1/15) - виділити в натурі приміщення № 7;

          7. СПД ФО ОСОБА_10 (2/15) - виділити в натурі приміщення № 8;

          8. СПД ФО ОСОБА_6 (1/15) - виділити в натурі приміщення № 13;

          9. СПД ФО ОСОБА_1 (1/15) - виділити в натурі приміщення № 14.

          Сторони за Договором також досягли спільної згоди про те , що

          - в цілому вся будівля "Книжкового пасажу", як цілісний майновий комплекс, в тому числі всі її приміщення ( за виключенням виділених сторонам за даним договором приміщень), а також спільні інженерні комунікації та обладнання, благоустрій залишаються спільною частковою власністю сторін за даним договором.

          - за виключенням виділених сторонам за договором приміщень, володіння та користування будівлею «Книжкового пасажу», всіма її приміщеннями, а також спільними інженерними комунікаціями, обладнанням, благоустроєм, крім того, порядок спільної експлуатації та поточного ремонту будівлі "Книжкового пасажу" та зазначених приміщень, а також спільних інженерних комунікації, обладнання, а також порядок внесення орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташований "Книжкового пасажу", плати за користування спільними інженерними комунікаціями та обладнанням, а також плати за охорону будівлі між сторонами договору буде визначатись окремим договором.

          Відповідно до чч. 1, 3 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Крім того, ст. 364 ЦК України встановлене право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

          Так, відповідно до умов договору інвестування, укладеного між позивачем та відповідачем, як забудовником, п. 1.1., позивач надає забудовнику кошти пропорційні відповідним часткам витрат забудовника на проведення робіт по будівництву "Книжкового пасажу" в м. Луцьку по вул. Л. Українки.

          Відтак, з вищевикладеного вбачається, що інвестори проінвестували будівництво всього "Книжкового пасажу" в цілому.

          Разом з тим, як вбачається з технічного паспорта на дану будівлю - приміщення загального користування № 9 площею 8,8 кв. м., № 10 площею 1,1 кв. м., № 11 площею 1, 3 кв. м., по своїй суті є допоміжними - запроектовані у відповідності до чинних ДБН України та служать для обслуговування основних торгових приміщень.

          Вважає, що всі ці службово-побутові та технічні приміщення повинні перебувати у спільному користуванні всіх власників приміщень на Книжковому пасажі.

          Відповідно до умов договору інвестування від 22.07.2002 року, укладеного між сторонами, 2/15 частки позивача в натурі із спільної часткової власності будівлі "Книжкового пасажу", загальною площею 144 кв. м., складає 19, 2 кв. м., виходячи з розрахунку 144 кв. м. : 15 часток помножити на 2.

          Просить виділити в натурі приміщення № 1 площею 8, 7 кв. м. та приміщення № 14 площею 8, 9 кв. м., позначені на технічному паспорті "Книжкового пасажу".

          Вказує, що перевищення частки відсутнє.

          Долучає копію договору між інвесторами від 04.08.2010р.

          

          Ухвалою суду від 16.12.2010р. за заявою позивача від 14.12.2010р. залучено до участі у справі в якості відповідачів підприємців: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,           ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

          

          Відповідач ОСОБА_2 у запереченні  від 13.01.2011р. позов заперечує, вказує, що позовна заява про виділення в натурі частки та заява про поновлення провадження у справі № 04/47-85 були подані до суду передчасно, оскільки рішення суду по справі № 06/24-75 (4/47-75), згідно якої було зупинено провадження у справі, на даний момент оскаржується у суді касаційної інстанції.

          Стверджує, що сплативши значно менші кошти, ніж інші інвестори за аналогічні частки, та не виконавши умов п. 1.1. договору інвестування, позивач порушив свої договірні зобов'язання, і аж ніяк не має права на отримання приміщення вдвічі більшого, ніж він оплатив, оскільки ця вимога обмежує права інших інвесторів щодо розподілу майна.

          Заява позивача про збільшення позовних вимог ґрунтується на копії договору від 04.08.2010 р., який не має юридичної сили, як доказ, оскільки не підписаний трьома власниками "Книжкового пасажу", однак підписаний особами, за якими остаточно ще не визнано право власності, та не затверджений нотаріально, отже є нікчемним та містить в собі умови, які перешкоджають його підприємницькій діяльності;

          Пунктом 2.1 договору від 04.08.2010 р. особи, які його підписали, досягли спільної згоди про те, що адміністративне приміщення № 9 та допоміжні приміщення № 10 та № 11 мають залишитись в спільному користуванні. Крім того, вони погодили, що згідно п.2.3 даного договору, між ними також буде визначатись порядок оплати орендної плати за користування земельною ділянкою, за користування електроенергією та водопостачанням.

          Отже, положеннями п.п.2.1 та 2.3 договору від 04.08.2010 р., так і заявою від 14.12.2010 р. про відчуження адміністративного приміщення № 9, яке насправді, згідно технічного паспорта не є допоміжним, та допоміжних приміщень № 10 та № 11, ПП ОСОБА_1 обмежує його законні права та інтереси, як директора-адміністратора, оскільки намагається перешкоджати його підприємницькій діяльності.

          Оскільки, згідно договору оренди земельної ділянки (копія додається) від 22.04.2002р. з Луцькою міською радою, він є єдиним розпорядником ділянки, на якій розташований "Книжкового пасажу". Дана ділянка була надана йому не тільки для влаштування, а і для обслуговування "Книжкового пасажу", якому, згідно рішення №143 від 29.04.2004р. виконкому Луцької міської ради, наданий статус ринку (копія додається). Крім того, з квітня 2004р. по квітень 2027р. він отримав Дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі (копії дозволів додаються).

          Отже, до 2027р. він є законним директором-адміністратором ринку "Книжкового пасажу", і проводить свою господарську діяльність, уклавши договори з підприємствами «Волиньобленерго», «Луцькводоканал», «Луцькспецкомунтранс» та іншими організаціями для подачі на Книжковий пасаж електроенергії, водопостачання, вивіз сміття та інші послуги, які сплачує щомісячно, як і орендну плату за землю.

          Зазначає, що ніхто не забороняє укласти з адміністрацією ринку, згідно чинного законодавства, договір оренди торговельного місця, як це зробили добросовісні орендарі (копія договору оренди з ПП ОСОБА_6 додається), і вільно користуватись допоміжними приміщеннями, регулярно сплачуючи комунальні послуги. Без даного договору доступ до даних приміщень сторонніх осіб суворо заборонений.

          

          Відповідач ОСОБА_5 у запереченні від 13.01.2011р. просить у позові відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного:

          Позов ПП ОСОБА_1 був поданий передчасно, так як, на скільки йому відомо, рішення господарського суду по справі №4/47-75 про визнання права власності на 2/15 частки майна "Книжкового пасажу", на якому ґрунтується позов про виділення в натурі, на даний момент оскаржується в суді касаційної інстанції. Отже, позов не може бути розглянутий по суті, а розгляд справи № 04/47-85 повинен бути зупинений до остаточного винесення рішення судом касаційної інстанції.

          Вказує, що будучи інвестором будівництва "Книжкового пасажу", на відміну від ПП ОСОБА_1, добросовісно виконав всі умови договору інвестування, в тому числі і згідно п.1.1., де зазначено, що інвестор надає забудовнику кошти пропорційні 2/15 суми витрат забудовника, і сплативши 48 100,00 грн. отримав, згідно акту прийому передачі від 30.03.2004 р., у приватну власність приміщення № 3 площею 18,1 кв.м. Книжкового пасажу.

          Водночас ПП ОСОБА_1, сплативши значно меншу суму коштів (26 742,96 грн.) та не виконавши умов п.1.1. договору інвестування, претендує на виділення йому в натурі такої самої частки майна Книжкового пасажу, і тим самим намагається обмежити його права, як співвласника.

          Заява позивача про збільшення позовних вимог ґрунтується на копії договору від 04.08.2010 р., який не має юридичної сили, як доказ, оскільки не підписаний всіма власниками Книжкового пасажу, не затверджений нотаріально, та містить в собі умови, які перешкоджають підприємницькій діяльності ПП ОСОБА_2, як директора-адміністратора ринку Книжковий пасаж. Дії щодо відчуження адміністративного приміщення, яке насправді не є допоміжним, згідно технічного паспорта, на користь сторонніх осіб обмежують законні права та інтереси ПП ОСОБА_2

          Крім того, згідно приписів ст. 1, 2 ГПК України позивач вправі звертатись до господарського суду виключно за захистом своїх особистих прав та  інтересів. Отже, позовні вимоги щодо залишення в спільному користуванні приміщень Книжкового пасажу не лише в своїх інтересах, є неприпустимими.

          

          Відповідач ОСОБА_6 у запереченні  від 13.01.2011р. просить у позові відмовити у повному обсязі, виходячи з наступного:

          Позов ПП ОСОБА_1 був поданий передчасно, так як, на скільки йому відомо, рішення господарського суду по справі № 4/47-75 про визнання права власності на 2/15 частки майна Книжкового пасажу, на якому ґрунтується позов про виділення в натурі, на даний момент оскаржується в суді касаційної інстанції. Отже, позов не може бути розглянутий по суті, а розгляд справи № 04/47-85 повинен бути зупинений до остаточного винесення рішення судом касаційної інстанції.

          Зазначає, що будучи інвестором будівництва Книжкового пасажу, на відміну від ПП ОСОБА_1, добросовісно виконав всі умови договору інвестування, в тому числі і згідно п. 1.1., де зазначено, що інвестор надає забудовнику кошти пропорційні 1/15 суми витрат забудовника, і сплативши 23 420,00 грн. отримав право власності на приміщення № 13 площею 9,2 кв.м. Книжкового пасажу (копія постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. по справі № 06/65-75 додається).

          Водночас ПП ОСОБА_1, сплативши не набагато більшу суму коштів                             (26 742,96грн.) та не виконавши умов п.1.1. договору інвестування, претендує на виділення йому в натурі частки майна Книжкового пасажу вдвічі більшої, ніж отримав він, і тим самим намагається обмежити його права, як співвласника майна.

          Вказує, що заява позивача про збільшення позовних вимог ґрунтується на копії договору від 04.08.2010р., який не має юридичної сили, як доказ, оскільки не підписаний всіма власниками Книжкового пасажу, не затверджений нотаріально, та містить в собі умови, які перешкоджають підприємницькій діяльності ПП ОСОБА_2, як директора-адміністратора ринку Книжковий пасаж. Дії щодо відчуження адміністративного приміщення, яке насправді не є допоміжним, згідно технічного паспорта, на користь сторонніх осіб, обмежують законні права та інтереси ПП ОСОБА_2

          

          Луцька міська рада у поясненні №07/01-11 від 14.01.2011р. зазначає, що на підставі рішення Луцької міської ради від 29.03.2002 р. № 20/8 «Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_2 для влаштування та обслуговування "Книжкового пасажу" на вул. Л. Українки» між Луцькою міською радою та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 25 років.

          Згідно рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.05.2002 р. № 183 ОСОБА_2 надано дозвіл на початок будівельних робіт по будівництву "Книжкового пасажу" з наступною здачею в експлуатацію.

          Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір про інвестування будівництва "Книжкового пасажу", предметом якого була реалізація суб'єктами інвестиційної діяльності прав і обов'язків суб'єктами інвестиційної діяльності прав і обов'язків, що випливають із Закону України «Про інвестиційну діяльність»і мають на меті вкладення інвестором коштів для будівництва забудовником "Книжкового пасажу" для набуття права спільної часткової власності на об'єкт будівництва.

          Статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір.

          Оскільки договір від 22.07.2002 р. інвестиційної діяльності укладений між позивачем та відповідачем, оскаржувався в судовому порядку, тому виконавчим комітетом Луцької міської ради не могло бути оформлено право власності на 2/15 частини "Книжкового пасажу" за позивачем.

          Рішенням господарського суду Волинської області від 30.08.2010 р. у справі 4/47-75 первісний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було задоволено і визнано право власності на 2/15 частки приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_3

          Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

          Як вбачається з ухвали господарського суду Волинської області від 16.12.2010р., між підприємцями за виключенням було досягнута спільна згода та був укладений Договір від 04.08.2010р. про виділ у натурі приміщень "Книжкового пасажу".

          Згідно якого позивачу було виділено в натурі приміщення №1, 14, що відповідає 2/15 частки "Книжкового пасажу".

          Позивач просить виділити в натурі його частку (2/15) саме у вигляді приміщень під  № 1, 14.

          Вважає, що по суті спір вирішено в позасудовому порядку, що дає підстави відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України закрити провадження.

          Стверджує, що права Луцької міської ради при вирішенні даного спору ніяким чином не порушуються, оскільки земельна ділянка, що знаходиться в оренді у підприємця ОСОБА_2 використовується відповідно до цільового призначення, виділення в натурі окремих приміщень позивачу не тягне зміну цільового призначення і зміну правового режиму використання земельної ділянки.

          Зазначає, що "Книжкового пасажу" прийнятий в експлуатацію згідно акту технічної комісії про прийняття в експлуатацію "Книжкового пасажу", затвердженого наказом від 14.04.2004 р. № 101/1 управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Луцької міської ради.

          

          11.01.2011р. представник підприємця ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотаннями:

          - про проведення запису судового процесу по справі №04/47-85 за допомогою технічних засобів.

          Господарський суд, керуючись п.811 ГПК України, клопотання задовольнив.

          

          - про долучення до матеріалів справи рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2010 р. по цивільній справі № 2-9535/ 2010, в підтвердження того, що за ОСОБА_11 визнано право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті її дочки ОСОБА_18, приміщення №12 площею 18,4 кв.м. Книжкового пасажу по АДРЕСА_3

          Господарський суд, керуючись ст.22 ГПК України, клопотання задовольнив.

          

          - про зупинення провадження у справі, мотивуючи зверненням до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою з вимогою про скасування рішення господарського суду Волинської області від 30.08.2010 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 р. по справі № 4/47-75 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

          Доказів порушення касаційного провадження суду не надав.

          Позивач зупинення розгляду справи заперечив.

          Суд клопотання відхилив, як необгрунтоване та таке, що суперечить ч.1 ст.79 ГПК України.

          

          Позивач у поясненні від 14.02.2011р. щодо надання для огляду поверхового плану КП "Волинське обласне БТІ" від 05.02.2004 р. до технічного паспорту "Книжкового пасажу", повідомляє, що в сторони позивача наявна лише копія даного плану, яка приєднана до матеріалів справи у вигляді додатка до договору про виділ у натурі часток від 04 серпня 2010р. Долучає платіжне доручення №28251772 від 15.02.2011р. про доплату державного мита на суму 450,08грн.

          

          Відповідач ОСОБА_2 звертається до суду з клопотанням від 25.01.2011р. про залучення ОСОБА_11 до участі у справі № 04/47-85 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

          

          Суд, керуючись ст.27 ГПК України, залучає її до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, зважаючи на те, що рішення у справі може вплинути на її права та обов’язки щодо однієї з сторін.

          

          В судовому засіданні 14.02.2011р. ОСОБА_11 у запереченні зазначає, що свідоцтва підприємця вона немає, оскільки підприємницькою діяльністю не займається.

          Вказує, що, як співвласник Книжкового пасажу, вона отримала своє право не як інвестор, а як спадкоємець по праву, про що свідчить рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12. 2010 р. по цивільній справі № 2-9535/2010.

          Заперечує позов, як передчасно поданий, оскільки на даний момент остаточно за ПП ОСОБА_1 право власності на частку майна Книжкового пасажу не може бути визнано, тим більше, що рішення господарського суду по справі № 4/47-75, на якому ґрунтуються позовні вимоги про виділення в натурі, оскаржується в суді касаційної інстанції.

          Вказує, що не може погодитись з вимогами позивача про виділення в натурі йому двох приміщень Книжкового пасажу, які становлять 2/15 частки від всіх торгових приміщень, хоча б з тих міркувань, що ПП ОСОБА_1 вартість даних приміщень в повному обсязі не оплачена. А, сплативши 26 742,96 грн., позивач оплатив лише не набагато більше половини вартості даних приміщень в цілому, тим самим порушив умови п.1.1. договору інвестування, де зазначено, що інвестор надає забудовнику кошти пропорційні 2/15 суми витрат забудовника.

          Зазначає, що на відміну від позивача, її дочка ОСОБА_18 оплатила повну вартість 2/15 часток майна, сплативши 47 832,00 грн., що на 21 089,04грн. більше, ніж вніс ПП ОСОБА_1

          Зауважує, що заява про збільшення позовних вимог ґрунтується на копії договору від 14.08.2010 р., який, як доказ, не має юридичної сили, оскільки не тільки не підписаний всіма співвласниками, але й не затверджений нотаріально, як передбачено чинним законодавством.

          Крім того, пункти 2.1 та 2.3 даного примірника суперечать чинному законодавству, оскільки спільне користування адміністративним приміщенням та інженерними комунікаціями передбачає безкоштовне використання співвласниками як енерго-, так і водопостачання, хоча оплата за електроенергію та послуги водоканалу здійснюються через адміністрацію ринку Книжкового пасажу, як між іншим і внесення орендної плати за землю. Що також підтверджується листом начальника Волинського ТП НКРЕ ОСОБА_20 від 11.10.2006 р. № 30-02-19/206(копія додається).

          Вважає, що положення примірника договору від 14.08.2010 р. перешкоджає законній господарській діяльності ПП ОСОБА_2, як директора-адміністратора ринку Книжковий пасаж.

          Стверджує, що позивач не вправі звертатись до суду з вимогами про залишення приміщень № 9, 10 та 11 в спільному користуванні, оскільки дана вимога є порушенням ст. 1,2 ГПК України, і він не в праві звертатись до суду від імені інших співвласників.

          Просить в позові відмовити в повному обсязі.

          

          Представник підприємця ОСОБА_2 звертається до суду з повторним клопотанням про зупинення провадження у справі в зв'язку з неможливістю подальшого розгляду справи до касаційного розгляду рішення по справі №4/47-75 за позовом ПП ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/15 частки приміщення Книжкового пасажу та зустрічним позовом ПП ОСОБА_2 до ПП ОСОБА_1 про розірвання договору інвестування.

          Долучає повідомлення Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. про направлення касаційної скарги по справі № 4/47-75 до Вищого господарського суду України.

          Суд вдруге клопотання відхиляє, як таке, що необгрунтоване та суперечить ч.1 ст.79 ГПК України.

          Позивач у поясненні від 15.03.2011р. зазначає, що договір про виділ у натурі часток від 04 серпня 2010 р. є домовленістю інвесторів про порядок виділення приміщень із спільної власності. Оскільки у правовідносинах, що склалися між сторонами, єдиним юридичним фактом та правовстановлюючим документом згідно чинного законодавства є рішення суду про виділення в натурі приміщень - то всі інвестори будівництва змушені звертатися до суду за захистом свого права. Дана домовленість, у вигляді договору, забезпечує права і третьої особи ОСОБА_11, та відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6

          Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи  та розглянувши долучені до справи докази, господарський суд, -

                                                            встановив:

          На підставі рішення Луцької міської ради від 29.03.2002 р. № 20/8 “Про надання земельної ділянки на умовах оренди підприємцю ОСОБА_2 для влаштування та обслуговування "Книжкового пасажу" на вул. Лесі Українки, між Луцькою міською радою та підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 25 років.

          Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №183 від 21.05.2002р. підприємцю ОСОБА_2 надано дозвіл на початок проведення будівництва "Книжкового пасажу" з наступною здачею об’єкта в експлуатацію.

          22.07.2002 р. підприємцем ОСОБА_2 та підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір інвестування будівництва "Книжкового пасажу", предметом якого була реалізація суб’єктами інвестиційної діяльності прав і обов’язків, що випливають із Закону України “Про інвестиційну діяльність” і мають на меті вкладення інвестором коштів для будівництва забудовником "Книжкового пасажу" для набуття права спільної часткової власності на об’єкт  будівництва.

          Інвестор (позивач), згідно п. 1.1. даного договору, надає забудовнику (відповідачу) кошти, пропорційні 2/15 суми витрат забудовника на проведення робіт по будівництву "Книжкового пасажу" в м. Луцьку по вул. Лесі Українки.

          В п. 3.2. договору сторони погодили, що перерахунок коштів на будівництво здійснюється інвестором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок забудовника, або готівкою в сумі  5220 у.о. по курсу гривні, встановленому НБУ. В цьому ж пункті сторони дійшли згоди, що кошти вносяться поетапно, а саме - у сумі 4220 у. о. по курсу гривні до 22.07.2002 р., залишок суми вноситься в 5-денний термін після підписання акту про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкта.

          Сторони погодили, що вказана сума коштів є попередньою і у випадку, якщо після прийняття "Книжкового пасажу" в експлуатацію виясниться, що витрати забудовника є більшими, то інвестор зобов’язується протягом 3-х днів з дня повідомлення забудовника провести додаткову оплату.

          Підприємцем ОСОБА_1 до 31.10.2002р. був здійснений перший внесок в сумі 4220 у.о. по курсу в гривнях, що засвідчується підписами відповідача та позивача на  першій сторінці договору. В травні-червні 2003 року позивачем сплачено 4254,58 грн., що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів.

          За умовами п. 4.1.10. договору по закінченні будівництва інвестор (позивач) набуває право спільної часткової власності на 2/15 об’єкта інвестиції.

          Забудовник, згідно п. 5.2.1. договору зобов’язувався здійснити будівництво об’єкта в тримісячний термін з дня підписання  договору.

          14.04.2004 р. наказом 101/1  управління містобудування та архітектури виконкому Луцької міської ради затверджено акт технічної комісії про прийняття в експлуатацію "Книжкового пасажу".

          В зв’язку з невиконанням  відповідачем (забудовником) умов договору, позивач звернувся до господарського суду з вимогою зобов’язати ОСОБА_2 передати у спільну часткову власність 2/15 приміщення "Книжкового пасажу".

          В силу приписів ст. 9 Закону України “Про інвестиційну діяльність” основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір.  

          Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

          Умови договорів, укладених між суб'єктами інвестиційної діяльності, згідно ст. 18 Закону України “Про інвестиційну діяльність” зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб'єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

          Сторони, укладаючи спірний договір інвестування, дійшли згоди всіх його істотних умов та взяли на себе зобов’язання з їх виконання.  

          Виходячи з умов договору, інвестиційний вклад в сумі 5220 у.о. по курсу гривні, встановленому НБУ, був визначений забудовником згідно з кошторисом (п.3.2. договору).

          Відповідно до умов п. 5.2.3. договору на забудовника (відповідача) покладено обов’язок розробки проектної документації на будівництво "Книжкового пасажу", яка включає в себе і кошторисну документацію, зміни до якої повинні були бути погоджені з інвестором.

          Факт існування кошторису підтверджується дозволом міської інспекції Державного архітектурного-будівельного контролю на виконання будівельних робіт №77 від 10.07.2002р., згідно з яким, проектна документація  погоджена та зареєстрована Луцьким міським управлінням містобудування та архітектури за № 226/103/1 від 25.03.2002р..

          Відповідач не змінивши умов укладеного договору інвестування, як щодо його ціни, так і щодо строків виконання будівництва об’єкта, не розірвавши його у встановленому законом порядку, відмовився від виконання його умов, після здачі об’єкта в експлуатацію 14.04.2004р., не передав частку (2/15) "Книжкового пасажу" інвестору – підприємцю ОСОБА_1

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов в силу приписів ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В пункті 10.4 договору сторони передбачили, що у разі виникнення обставин, які потребують зміни умов договору, одна сторона повинна попередити письмово про це другу сторону за  три  дні. Про зміни до умов договору складається додаткова угода, яка підписується сторонами і є невід’ємною частиною договору.  

          Доказів звернення до суду про зобов’язання змінити умови договору чи про його розірвання відповідачем суду не надано.

          В силу приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

          Факт невиконання відповідачем умов договору щодо термінів здійснення будівництва та передачі інвестору згідно акту прийому-передачі 2/15 приміщення "Книжкового пасажу" у власність після завершення будівництва, встановлені судом у справі №4/47-75 та підтверджені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. (Т.1 а.с. 136-139), мають для суду преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування.

          Відповідно до статей 161, 162 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, ст. 526 Цивільного кодексу України, що застосовується до спірних правовідносин в силу п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          У відповідності із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" визначено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

          Договором (п.7.5) передбачено, що після завершення будівництва забудовник за актом прийому-передачі передає інвестору у спільну часткову власність 2/15 приміщення Книжкового пасажу в м.Луцьку, по вул.Лесі Українки.

          Згідно з ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

          Відповідно до ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

          Таким чином, враховуючи невиконання підприємцем ОСОБА_2 зобов’язань за договором інвестування від 22.07.2002р. щодо передачі після завершення будівництва інвестору - підприємцю ОСОБА_1 у спільну часткову власність 2/15 приміщення "Книжкового пасажу", приймаючи до уваги те, що рішенням господарського суду від 30.08.2010р. у справі №4/47-75 та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. за позивачем визнано право власності на 2/15 частини спільної часткової власності "Книжкового пасажу", у позивача виникло право на виділ  йому в натурі його частки із майна, а тому вимога про виділ йому в натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності, обгрунтована і підлягає до задоволення в силу ст.ст.356, 364 ЦК України, п.п.1.2, 7.1 договору інвестування будівництва "Книжкового пасажу" від 22.07.2002р.

          При цьому судом  взято до уваги таке:

          З поверхового плану на будинок №35а по вул.Лесі Україники (Т.2 а.с.25), виготовленого КП “Волинське ОБТІ” 05.02.2004р. видно, що будівля складається з 14 приміщень, а  саме: з основних торгових приміщень - магазинів (приміщення з №1 по №8, з №11 по №14) та допоміжних приміщень (адміністративного - №9, коридору - №10, санвузла - №11), які служать для обслуговування магазинів.

          Площа всіх приміщень будівлі складає  144 кв.м.

          Виходячи з умов договору від 22.07.2002р., 2/15 частки позивача в натурі із спільної часткової власності будівлі "Книжкового пасажу" загальною площею 144 кв.м. складають 19,2 кв.м., виходячи з розрахунку: 144 кв.м.: 15 часток х 2 частки.

          Позивач просить виділити йому в натурі приміщення загальною площею 17,6 кв.м., а саме: приміщення №1 площею 8,7 кв.м. та приміщення №14 площею 8,9кв.м.

          З наведеного вбачається, що площа приміщень, які просить виділити йому в натурі позивач (17,6), максимально наближена до частки, на яку позивач має  право за договором інвестування від 22.07.2002р. (19,2), а тому можлива для виділення в натурі.

          Виділити  позивачу приміщення, яке б відповідало його ідеальній частці за договором - 19,2 кв.м. неможливо, оскільки серед приміщень "Книжкового пасажу" приміщення саме такої площі відсутнє та решта приміщень розподілена з урахуванням інтересів інвесторів згідно рішень господарського суду Волинської області.

          

          Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про залишення у спільному користуванні підприємця ОСОБА_1 приміщення загального користування №9 площею 8,8кв.м., №10 площею 1,1 кв.м., №11 площею 1,3кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_3, зважаючи на те, що:

          Вказані приміщення, зокрема коридор та вбиральня, за своїм функціональним призначення забезпечують використання торгових приміщень (магазинів) і є відповідно у користуванні їх власників.

          Щодо адміністративного приміщення № 9 площею 8,8 кв.м., то на сьогоднішній день, виходячи із пояснень відповідача підприємця ОСОБА_2 та представника відповідача, в адмінприміщенні знаходиться обладнання (загальні лічильники, вимикачі, пульти пожежної та охоронної сигналізації), за яке згідно укладених договорів з відповідними службами несе відповідальність ОСОБА_22

                    Крім того, судом враховано те, що договором інвестування будівництва "Книжкового пасажу" від 22.07.2002р. визначено передачу у власність позивачу 2/15 частини приміщення. Обов’язку забудовника щодо передачі у спільне користування адмінприміщення даним договором не передбачено.

          В силу приписів ст. 1, 2 ГПК України позивач вправі звертатись до господарського суду виключно за захистом своїх особистих прав та інтересів. В даному ж випадку, ОСОБА_1, виходячи із змісту вимоги, звернувся з позовом про залишення в спільному користуванні приміщення, не лише в своїх інтересах, а й в інтересах інших співвласників.

          Суд не приймає твердження відповідачів 1, 4, 5 про невиконання позивачем п.1.1 договору інвестування, оскільки вказані обставини досліджені та спростовані судом у справі №4/47-75 за позовом підприємця ОСОБА_1 до підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності за зустрічним позовом підприємця ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по первісному позову: ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_5; ОСОБА_16; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_6; ОСОБА_4; ОСОБА_17; ОСОБА_3 про розірвання договору інвестування будівництва, що на час розгляду спору набрало чинності згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. і має преюдиціальне значення для суду в силу ст.35 ГПК України.

          Водночас суд зауважує, що з урахуванням обставин, досліджених господарським судом Волинської області у справі №4/47-75, відповідач затримав виконання зобов'язань за договором, що спричинило значне подорожчання будівництва та поніс витрати, розцінені судом, як відповідальність за ризик, пов'язаний із здійсненням будівництва, визначений п. 5.2.6. договору. На думку суду, недоплата інвестором залишку в сумі 201,62 дол. США або 1074,43грн. по курсу НБУ 5,329грн. (сторонами визнається), не може вважатися поважною причиною для відмови в передачі інвестору у власність згідно договору 2/15 частини приміщення, оскільки ОСОБА_1 поштовим переказом перевів кошти в сумі 1066,00грн. ОСОБА_2, однак останній відмовився їх прийняти.

          Виходячи із кошторисної вартості будівництва забудовником-підприємцем ОСОБА_2 протягом 2002-2003р.р. були укладені договори інвестування зі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_4, ОСОБА_23, ОСОБА_6 та ОСОБА_18 на 15/15 частки.

          Не розірвавши договори інвестування з інвесторами І черги, підприємцем ОСОБА_2, без згоди інвесторів, всупереч ст.358 ЦК України, що поширюється на правовідносини, які продовжують існувати, були укладені договори інвестування цього ж будівництва з ОСОБА_5, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та 03.07.2007р. між ОСОБА_16, ОСОБА_24 та ОСОБА_22 було укладено договір заміни інвестора у зобов’язанні.

          На час слухання справи рішенням господарського суду Волинської області від 04.08.2010р. у справі №2/31-91 визнано за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_8 право власності на 1/15 частину спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_3; за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 право власності на 1/15 частину спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_3; за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_9 право власності на 1/15 частину спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_3; - за суб'єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_10 право власності на 2/15 частини спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_3;

          Виділено в натурі суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 у спільну часткову власність, по 1/2 кожному, об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення № 6 площею 16,6 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_3;

          - в натурі суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_9 у власність об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення № 7 площею 8, 2 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_3;

          - в натурі суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_10 у власність об'єкт нерухомого майна, а саме приміщення № 8 площею 16,6 кв. м., що знаходиться в АДРЕСА_3

          Рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р.

          Рішенням господарського суду Волинської області від 15.09.2010р. у справі №01/63-55 постановлено виділити підприємцю ОСОБА_3 в натурі частку з майна та визнати за ним право власності  на об’єкт нерухомого майна: магазин, позначений №4 площею 17,7 кв.м. та кладову, позначену  №5 площею 1,6 кв.м. на технічному паспорті "Книжкового пасажу".

          Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р. в цій частині рішення залишено без змін.

          Рішенням Луцького міськрайонного суду від 17.12.2009р. у справі №2-486/9 встановлено, що договір інвестування від 22.07.2002р. між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_17 є неукладеним. ОСОБА_17 відмовлено в позові про визнання права власності на частину нерухомого майна "Книжкового пасажу", виділення частки в натурі.

          Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 02.03.2010р. рішення суду залишено без змін.

          Рішенням господарського суду Волинської області від 01.03.2011р. у справі   №6/75/11-75 визнано за суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_4 право власності на 1/15 частину спільної часткової власності приміщення "Книжкового пасажу", що знаходиться в АДРЕСА_3;

          виділено у власність частку з об’єкту нерухомого майна – приміщення "Книжкового пасажу": приміщення магазину, позначеного на технічному паспорті "Книжкового пасажу" під № 2 пл. 8,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_3

          Рішенням господарського суду Волинської області від 17.08.2010р. у справі №06/65-75 постановлено визнати за підприємцем ОСОБА_6 право власності на об’єкт нерухомого майна: приміщення  № 13 площею 9,2 кв.м. "Книжкового пасажу", що знаходиться за адресою АДРЕСА_3.

          Рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р.

          Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2010р. визнано за ОСОБА_11 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_18, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на нежитлове приміщення №12 площею 18,4 кв.м. "Книжкового пасажу" по АДРЕСА_3.

          Рішенням господарського суду Волинської області від 20.05.2009р. у справі №07/19-92 визнано недійсними договори інвестування будівництва "Книжкового пасажу", укладені між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_15,    ОСОБА_5 та зобов’язано підприємців ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_5 повернути підприємцю ОСОБА_2 приміщення №1, площею 8,7кв.м., №14, площею 8,9 кв.м., №2, площею 8,7 кв.м., №3, площею 18,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_3.

          При перегляді рішення за нововиявленими обставинами 02.06.2010р. рішення скасовано частково в частині визнання недійсним договору з підприємцем ОСОБА_5 та встановлено, що у зв’язку з відсутністю укладеного договору з ОСОБА_17, ОСОБА_5 набув прав і обов’язків інвестора будівництва "Книжкового пасажу".

          Тобто, на даний час судовими органами визначено остаточне коло інвесторів забудови "Книжкового пасажу" та визнано право власності і виділені частки в будівлі "Книжкового пасажу" наступним чином:

          -          приміщення №1 (8,7кв.м.) - підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення господарського суду Волинської області від 30.08.2010р. по справі №4/47-75 про визнання права власності (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р.);

          -          приміщення №2 (8,7кв.м.) - підприємцю ОСОБА_4 згідно рішення господарського суду Волинської області від 01.03.2011р. по справі №6/75/11-75 (апеляційне провадження);

          -          приміщення №3 (18,1кв.м.) - підприємцю ОСОБА_5 (акт прийому-передачі від 30.03.2004р., рішення господарського суду Волинської області по справі №07/19-92 від 02.06.2010р.);

          -          приміщення №4, 5 (17,7кв.м. та 1,6кв.м.) - підприємцю ОСОБА_3 згідно рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010р. по справі №01/63-55 (в цій частині залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р.);

          -          приміщення №6 (16,6кв.м.) - підприємцям ОСОБА_8 та ОСОБА_7;

          -          приміщення №7 (8,2кв.м.) - підприємцю ОСОБА_9;

          -          приміщення №8 (16,6кв.м.) - підприємцю ОСОБА_10

згідно рішення господарського суду Волинської області від 04.08.2010р. по справі №2/31-91 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2010р.);

          -          приміщення №9, 10, 11 (8,8кв.м., 1,1кв.м. і 1,3кв.м відповідно) - адмінприміщення, допоміжні приміщення;

          -          приміщення №12 (18,4кв.м.) - ОСОБА_11 згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.12.2010р. (апеляційне провадження);

          -          приміщення №13 (9,2кв.м.) - підприємцю ОСОБА_6 згідно рішення господарського суду Волинської області від 17.08.2010р. по справі №06/65-75 (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р.);

          -          приміщення №14 (8,9кв.м.) - підприємцю ОСОБА_1 на підставі рішення господарського суду Волинської області від 30.08.2010р. по справі №4/47-75 про визнання права власності (залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2010р.).


          Суд не приймає твердження відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, третьої особи ОСОБА_11 про порушення їх прав укладенням договору про виділення в натурі часток з нерухомого майна - будівлі "Книжкового пасажу", що знаходиться в спільній частковій власності від 04.08.2010р. між підприємцями ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 щодо розподілу приміщень "Книжкового пасажу", оскільки за змістом ч.2 ст.358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

          У договорі враховані інтереси всіх співвласників, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та залишено без розподілу частку (з урахуванням прав на спадщину після ОСОБА_18, яка була оформлена вже після укладення договору в грудні 2010р.)

          Твердження відповідача 1, 4, 5 про нікчемність договору, як не посвідченого нотаріально, судом не приймається, оскільки вказаний договір не є правовстановлюючим документом; визнання права власності та виділення часток відбулось в судовому порядку, про що свідчать зазначені вище рішення судів.

          Твердження підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про порушення їх інтересів сплатою ОСОБА_1 за 2/15 частки меншої суми в розмірі 4 220 у.о. по курсу в грн. до 31.10.2002р. спростовано змістом їх договорів, а саме: ОСОБА_6 по договору від 22.07.2002р. за 1/15 частку визначена оплата у розмірі 2 110 у.о. (половина від суми ОСОБА_1.), яка внесена до 25.01.2004р., а ОСОБА_5 (інвестором ІІ черги) договір укладено 27.10.2003р. на 2/15 частки та оплату здійснено до 25.01.2004р. в сумі 42800грн.

          Тобто, твердження цих осіб не враховують невідповідність співвідношення гривні до умовної одиниці на час сплати, та й те, що розмір частки визначався не інвесторами, а забудовником - відповідачем ОСОБА_2

          Аналізуючи матеріали справи та враховуючи те, що порушення провадження у справі відбулось 07.07.2008р., суд відхилив клопотання відповідача - підприємця ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до розгляду другої касаційної скарги по справі №4/47-75 за позовом підприємця ОСОБА_1 до підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності за зустрічним позовом підприємця ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_1 треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по первісному позову: ОСОБА_14; ОСОБА_15; ОСОБА_5; ОСОБА_16; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_6; ОСОБА_4; ОСОБА_17; ОСОБА_3 про розірвання договору інвестування будівництва (в провадженні з 2004 року), зважаючи на те, що це не відповідає ч.1 ст.79 ГПК України, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу та суперечить вимогам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

          Оскільки спір, в частині задоволених вимог, до суду доведений з вини забудовника - підприємця ОСОБА_2, витрати по сплаті державного мита в сумі 267,54грн. та 59грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на нього (пропорційно задоволених вимог) відповідно до ст. 49 ГПК України.


          Враховуючи викладене, керуючись ст.9 ЗУ "Про інвестиційну діяльність", ст.ст. 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст. 35, 44, 49, 79, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                            вирішив:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

          2. Виділити в натурі суб’єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у власність об’єкти нерухомого майна, а саме: приміщення №1 площею 8,7кв.м. та приміщення №14 площею 8,9кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_3 .

          3. У позові про залишення у спільному користуванні суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 приміщення загального користування №9 площею 8,8кв.м., приміщення №10 площею 1,1кв.м., приміщення №11 площею 1,3кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_3, відмовити.

          4. Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 код НОМЕР_2) на користь суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 267,54грн. витрат по сплаті державного мита та 59грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Головуючий суддя                                                                       Філатова С.Т.

          Судді                                                                                          Пахолюк В.А.

                                                                                                      Якушева І.О.


          Повнийтекст рішення виготовлено

                                 18.03.2011р.          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація