Справа № 2-а-1353/11

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" березня 2011 р.Глобинський   районний   суд   Полтавської   області в складі :

       головуючого           - судді Левицької  Т.В.   

       при секретарі                 Папенко Л.І.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до   інспектора  ДПС Полтавської роти ВДАІ  України Полтавської області Верхоли Володимира Юрійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 11.02.2011 року звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до відповідача –інспектора  ДПС Полтавської роти ВДАІ  України Полтавської області Верхоли Володимира Юрійовича  про визнання протиправною та скасування постанови інспектора ДПС  Полтавської роти відділу ДАІ України Полтавської області Верхоли Володимира Юрійовича серії ВІ1 №  014435 від 05.02.201 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що ним не було порушено ПДР, а саме: не здійснювалася зупинка на пішохідному переході, про що він вказав інспектору ДПС при складанні протоколу. Жодних доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем порушення ПДР в протокол та постанові про адміністративне правопорушення не зазначено., свідки не були присутні. Крім гого, були порушені вимоги ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою.

           Позивач ОСОБА_1 надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач –інспектора  ДПС Полтавської роти ВДАІ  України Полтавської області Верхола В.Ю.  у судове засідання повторно не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно п. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого  про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що справу можливо вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за відсутності відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

           В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача ОСОБА_1 інспектором ДПС Полтавської роти ДПС старшим сержантом  Верхола В.Ю. 05.02.2011 року складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, згідно якого 05.02.2011 року о 06 год. 00 хв. на 347 км автодороги Київ-Харків ОСОБА_1 керував автомобілем МАН державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснив зупинку  на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9 Правил дорожнього руху.

          Одночасно після складання протоколу про адміністративне правопорушення цим же інспектором ДПС Полтавської роти ДПС старшим сержантом  Верхола В.Ю.  була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.   Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта,  речовими доказами,   показаннями       технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

Єдиним доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з адміністративного позову,  ОСОБА_1 в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення зазначав, що з порушенням не згоден. Проте, в порушення вимог ст. 251 КУпАП інспектором ДПС ДАІ не були встановлені та опитані свідки, які б могли підтвердити факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Пункт 1.6 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ»зазначає «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР України (фото, -відеоматеріалів, показів свідків тощо). Жодного з цих доказів при розгляді адміністративної справи відносно позивача не має.   

Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 185 від 22.02.2001 року зазначає: «У випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків».

Пунктом 24 Постанови ПВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у постанові потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, винесеній відносно позивача, відсутні докази порушення ним правил дорожнього руху. Окрім того, він заперечував свою вину, однак інспектором ДАІ його заперечення не були прийняті до уваги, та не було наведено жодних мотивів відхилення наданих ним пояснень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкту владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.  Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.    

Докази того, що позивачем було здійснено зупинку на пішохідному переході, в матеріалах справи відсутні, відповідач відзив на позов не надав.

 Враховуючи викладене, суд вважає не доведеною винність позивача у скоєнні правопорушення, вказаного в постанові по справі про адміністративне правопорушення, тому адміністративний позов підлягає задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14-1, 280 КУпАП, ст. ст. 10, 69-71, 158-163, 167 КАС України,-   

П О С Т А Н О В И В:

           Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора  ДПС Полтавської роти ВДАІ  України Полтавської області Верхола Володимира Юрійовича  про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.   

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВІ1 №  014435 від 05.02.2011 року, винесену  інспектором  ДПС Полтавської роти ВДАІ  України Полтавської області Верхола В.Ю.  про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень - скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.   

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.              

          Суддя                                                                                Т. В. Левицька