У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді - Оніпко О.В.
Суддів - Ковалевича С.П., Собіни І.М.
При секретарі - Омельчук А.М.
З участю представників - адвокатів ОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду від 15 грудня 2010 р. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського районного суду від 15 грудня 2010 р. в позові ОСОБА_3 відмовлено.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивачка вважає його незаконним, оскільки суд дав невірну оцінку зібраним у справі доказам . В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 весною 2004 р. перебував у безпорадному стані, не міг самостійно пересуватися, не мав коштів на лікування, харчування, оплату комунальних платежів та потребував сторонньої допомоги, як матеріальної так і фізичної. Вказані обставини стверджуються поясненнями свідків, допитаних в судовому засіданні. Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, матері відповідача, слід оцінювати критично, оскільки вони є особисто матеріально зацікавленими у справі особами. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено , що позивачка є рідною племінницею померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_5
9.06.2010 р. ОСОБА_3 звернулася з даним позовом до суду, зазначаючи, що вона є спадкоємицею п”ятої черги за законом та просила усунути сина ОСОБА_5 , відповідача в справі, від права на спадкування в порядку вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України, оскільки він не надавав батькові необхідної матеріальної допомоги та не доглядав його, а допомогу йому надавали родичі та сторонні люди, які і поховали його.
У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, підлягає з'ясуванню судом і питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Як встановлено судом і стверджується матеріалами справи , позивачкою не доведено фактів безпорадного стану спадкодавця, його потреби в отриманні допомоги від сина за умови надання йому допомоги іншими особами та ухилення останнього від надання допомоги батьку, ураховуючи, що за змістом ч. 5 ст. 1224 ЦК України лише при одночасному настанні цих обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунений від права на спадщину.
У відповідності до вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України судом 1-ї інстанції встановлено та зазначено у рішенні, що відповідач, який протягом тривалих періодів перебував на заробітках за межами України, постійно відвідував батька у свої приїзди та надавав йому матеріальну допомогу, а у його відсутність ОСОБА_5 отримував допомогу від інших осіб, про що ствердили свідки, допитані у судовому засіданні .
Враховуючи вищенаведені обставини, суд 1-ї інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у задоволенні її позову.
Оскільки рішення місцевим судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків, наведених у ньому , не спростовують, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду від 15 грудня 2010 р. –відхилити.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий Судді