Справа №22-а-1574 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кривцова Г.В.
Код категорії 10.3.1 Суддя-доповідач - Хвостик
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Хвостика С. Г.,
суддів - Дубровної В. В., Лузан Л. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області (далі-відповідач)
на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2009 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни та поновлення пропущеного строку для звернення до суду, –
встановила:
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поновлено позивачці строк звернення до адміністративного суду.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести їй відповідні виплати за 2007 рік, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп., і за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно в сумі 780грн. 40 коп., а всього зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачці за 2007-2008 роки в сумі 1523 грн. 05 коп.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог позивачки відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Місцевим судом вірно встановлено, що позивачка є пенсіонеркою, яка перебуває на обліку у відповідача, отримує мінімальну пенсію за віком та має статус «Дитини війни», тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме: підвищення до пенсії у вигляді надбавки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Протягом 2007 року позивачка не отримувала підвищення до пенсії у вигляді надбавки як дитині війни. З січня і по травень 2008 року включно позивачка отримувала підвищення до пенсії в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», що є меншим, ніж 30% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивачки права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення їй доплати до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
На думку колегії суддів, місцевим судом вірно застосовано положення ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік», «Про державний бюджет України на 2008 рік».
Судом першої інстанції правильно встановлена відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відмову у задоволенні позову через порушення позивачкою строку звернення до суду, виходячи із змісту ухваленого судового рішення та з огляду на вимоги ст.46 ч.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача про нарахування і виплату надбавки позивачці у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти мають відповідати Конституції України та законам України, в а разі їх невідповідності мають застосовуватися відповідні положення, закріплені в законі.
Вирішуючи спір та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що відповідач як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і здійснити позивачці відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог вищевказаних законів таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність.
Такі висновки суду узгоджується з матеріалами справи та відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність механізму та коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки відповідач повинен був діяти у відповідності з вимогами ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Питання надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом не розглядалися.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні, враховуючи наступне.
Відповідно до статей 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанцій правильно визнав такі його дії протиправними та зобов’язав відповідача діяти відповідно до закону, але помилково ухвалив рішення про зобов’язання нарахувати та виплатити конкретні суми, чим фактично виконав повноваження, покладені на відповідача, чого робити був не вправі. Слід також зазначити про те, що розмір названих у постанові сум не відповідає вимогам закону.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є, зокрема, правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвалена у справі постанова підлягає зміні.
Керуючись ст.ст.195, 197, п.2 ч.1 ст.198, ст.ст.201, 205, 207 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу XII "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області задовольнити частково.
Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2009 року в даній справі змінити, виклавши її резолютивну частину щодо вимоги про зобов’язання відповідача провести позивачці перерахунок пенсії як дитині війни в такій редакції:
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Глухові Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести їй відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В іншій частині постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 03 листопада 2009 року в даній справі залишити без мін.
Постанова суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -