АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Заводян К. І.
Суддів: Лисака І.Н., Савчук М.В.
Секретаря: Сторожук У.Є.
З участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2 і Ягодінової І.М. - прокурорів відділу
представництва інтересів прокуратури Чернівецької області,
Романюка Д.Г. - представника ДПІ і Сторожинецькому районі,
Ісопеску К.І. - представника Державного казначейства України
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, до держави Україна в особі Державного казначейства України, прокуратури Чернівецької області, державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі, про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, на рішення Глибоцького районного суду від 05 січня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2010 року ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, подав позов до держави Україна в особі Державного казначейства України, прокуратури Чернівецької області, державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Посилався на такі обставини.
23 жовтня 2004 року йому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, обрано запобіжний захід - підписку про невиїзд та накладено арешт на соєве борошно: 12825 кг ”Сопролец 8-ТБ 3325” та 3325 кг ”Сопро ТБ - 200”.
14 березня 2005 року заступник прокурора Глибоцького району затвердив обвинувальний висновок по обвинуваченні його у вчиненні
злочину, передбаченого част.1 ст.212 КК України і справу було направлено до Глибоцького районного суду.
Під час розгляду справи прокурор відмовився від пред’явлених обвинувачень у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_6 складу злочину.
22 грудня 2005 року Глибоцький районний суд закрив провадженням кримінальну справу у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення. Запобіжний захід - підписку про невиїзд та арешт на майно було скасовано.
Позивач вважав, що кримінальну справу проти нього було порушено незаконно. Вказаними діями йому було заподіяно матеріальної шкоди в сумі 1 456 293,86 гривень. В тому числі: 340 922 грн. - упущена вигода; 42 240 грн. - збитки через реалізацію соєвого борошна для годівлі тварин із за спливу строку його придатності через арешт; витрати на проведення експертиз та адвоката - 1 030 грн.; 16 853,87г грн. - додаткові витрати на повернення банківського кредиту; витрати на виконавчі збори - 15 647,99 грн; 142 790 грн. - зменшення вартості проданої виконавчою службою нерухомості; 1 035 400 грн - вартість втраченого нерухомого майна; 400 грн. - витрати на оплату висновку спеціаліста - будівельника ; 2000 грн - оплата аудиторського висновку; висновок психологічної експертизи - 1 800 грн.
Рішенням Глибоцького районного суду від 05 січня 2011 року ОСОБА_6 в позові відмовлено.
ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Вважає, що рішення суду не відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Після залишення його позову без розгляду, у зв’язку з нетриманням позасудового порядку врегулювання питання про відшкодування матеріальної шкоди, він звернувся з відповідною заявою до податкової міліції. Повідомлення від податкової міліції він не отримував.
Суд безпідставно послався на ст..12 Закону України ”Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” та на п.11 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", які стосуються визначення розміру шкоди. Суду слід було застосувати п.2 ст.3 вказаного Закону.
Судом не встановлені та не вказані правові підстави відмови у позові.
Вважає, що суд не розглянув спір по суті, не з’ясував обставини справи, а висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Проте погодитися з таким висновком в повному об’ємі неможливо.
Суд неповно з’ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до п.п.1, 4 част.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно постанови Глибоцького районного суду від 22 грудня 2005 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого част.1 ст.212 КК України закрито у зв’язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення через відсутність складу злочину в діях ОСОБА_6, запобіжний захід - підписку про невиїзд та арешт, накладений на соєве борошно: 12825 кг ”Сопролец 8-ТБ 3325” та 3325 кг ”Сопро ТБ - 200” скасовано.
Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується в порядку, встановленому законом.
Відшкодування шкоди, завданої органами дізнання, попереднього слідства, прокуратури та суду, зокрема, передбачено Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” (далі - Закон…) та Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України N 6/5/3/41 від 04.03.96 р. (далі: Положення…).
Відповідно до ст. 2 цього Закону… у ОСОБА_6 виникло право на відшкодування завданої матеріальної шкоди.
За ст.11 Закону… у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди, орган дізнання, слідчий, прокурор або суд зобов'язані роз'яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.
Таке роз’яснення (повідомлення) було вручено Глибоцьким районним судом довіреній особі ОСОБА_6 - ОСОБА_1 25 лютого 2008 року ( а.с.395 кримінальної справи Глибоцького районного суду № 1-49/2005 р).
Відповідно до п/п 2 п.11 Положення… при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 ст.3 Закону…, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися до суду, який розглядав справу по першій інстанції, для визначення розміру шкоди, переліченої в ст..3 Закону…
Позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконним притягненням як обвинуваченого і незаконним накладенням арешту на майно ОСОБА_6 подав до суду 11 серпня 2010 року, тобто, за межами встановленого шестимісячного строку.
Відповідно до п.25. Положення… прогаяний термін, передбачений пп.11, 14 Положення для пред'явлення громадянином відповідних вимог, поновлюється тією установою або організацією, на якій лежить обов'язок по розгляду цих вимог.
Під час провадження у справі представник ОСОБА_6 ОСОБА_7 заявив клопотання про поновлення строку, передбаченого пп.11, 14 Положення… для визначення розміру шкоди ( а.с.109).
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 пропустив строк для звернення за відшкодуванням заподіяної матеріальної шкоди, однак не з’ясував причини його пропуску.
Між тим, як видно з матеріалів справи, у травні 2008 року ОСОБА_6 звертався з позовом до держави Україна про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Рішенням Глибоцького районного суду від 24 квітня 2009 року його позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди були залишені без розгляду з тих підстав, що позивачем не були дотримані положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та зазначеного вище Положення.
Відповідно до ухвал апеляційного суду Чернівецької області від 24 квітня 2009 року та Верховного Суду України від 05 жовтня 2009 року рішення суду набрало законної сили.
Однак, у зазначеному рішенні не було вказано найменування органу, до якого ОСОБА_6 слід звернутися.
Після отримання ухвали Верховного Суду України від 05 жовтня 2009 року, ОСОБА_6 двічі, 05 травня та 26 травня 2010 року, звертався до державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі із заявами про направлення йому повідомлення про порядок відшкодування матеріальної шкоди.
Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі, у видачі такого повідомлення відмовила, оскільки відповідно до п/п 2 п.11 Положення… при закритті справи судом першої інстанції таке повідомлення видає вказаний суд.
Із заявою про визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1,2 3, 4 ст.3 Закону… (про втрачений заробіток та інші грошові доходи, судові витрати та інших витрати, суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги, повернення майна, на яке було накладено арешт (соєве борошно) ОСОБА_6 до суду не звертався. Натомість звернувся з позовом до держави Україна про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, який судом був прийнятий до розгляду.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його
справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,
встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та
обов'язків цивільного характеру, а відповідно до част.5 ст.5 Конвенції кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 з поважних причин пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з приводу відшкодування збитків, заподіяних незаконним притягненням до кримінальної відповідальності і має право на їх відшкодування, незважаючи на порушення процедури звернення, яка не була дотримана судом і ОСОБА_6 не роз’яснена (ст..121 ЦПК УкраЇни, ст..11Закону п.п. 11- 13 Положення..).
Разом з тим колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_6 слід задовольнити частково.
Зокрема, задоволенню підлягають вимоги ОСОБА_6 про відшкодування різниці вартості соєвого борошна, яке прийшло у непридатність(сплив терміну реалізації), через неможливість його вчасної реалізації у зв’язку з накладенням арешту на нього, в сумі 42 240 гривень та витрати на послуги адвоката в сумі 650 грн. згідно поданих квитанцій (а.с.34).
Інші вимоги про відшкодування шкоди, зокрема, 340 922 грн. упущеної вигоди, 16 853,87г грн. - додаткових витрат на повернення банківського кредиту; витрат на виконавчі збори - 15 647,99 грн; 142 790 грн. - зменшення вартості проданої виконавчою службою нерухомості; 1 035 400 грн вартості втраченого нерухомого майна; 400 грн. витрат на оплату висновку спеціаліста - будівельника; 2000 грн витрат на оплату аудиторського висновку, 1 800 грн витрат за висновок психологічної експертизи, - задоволенню не підлягають.
ОСОБА_6 не довів, що підписка про невиїзд перешкоджала йому займатися підприємницькою діяльністю, вчасно сплачувати кредит та інші платежі.
Оплата за висновок психологічної експертизи - є витратами, пов’язаними з розглядом справи про відшкодування моральної шкоди, і може бути вирішена шляхом ухвалення додаткового рішення за наявності квитанцій чи іншого документа, що підтверджує оплату.
Керуючись ст..307, п.п.1, 4 част.1 ст.309 ЦПК України колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Глибоцького районного суду від 05 січня 2011 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Поновити ОСОБА_6 шестимісячний строк на звернення до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
Позов ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, задовольнити частково.
Стягнути з державного бюджету України через Управління з обслуговування кошторисів бюджетних установ Державного казначейства України з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_6 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до кримінальної відповідальності 42 890 (сорок дві тисячі вісімсот дев’яносто) гривень.
В решті позовних вимог ОСОБА_6, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_1, відмовити
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: