11.03.2011
Справа №22-а-242/2011 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 10.3.1. Кравченко К.В.
Доповідач: Лісова Г.Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року березня місяця 11 дня колегія суддів судової плати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лісової Г.Є.
Суддів: Базіль Л.В.
Прокопчук Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Каховці та Каховському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Каховці та Каховському районі Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, -
в с т а н о в и л а:
17 липня 2008 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позивач зазначив, що відповідно до Закону України від 18.11.2004 р. «Про соціальний захист дітей війни»він є дитиною війни. Ст. 6 зазначеного вище Закону дає йому право на щомісячну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яку він не отримує.
Просив поновити пропущений строк для звернення до суду, стягнути з відповідача державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн. та зобов’язати нарахувати на його користь вищевказану соціальну допомогу з 01.01.2006 р.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. позов ОСОБА_3 задоволено частково. Поновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Каховці та Каховському районі Херсонської області (далі –Управління) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. за рахунок коштів Державного бюджету України. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши під час письмового провадження законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 має статус дитини війни.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивачу повинна виплачуватися зі збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що в Управління у 2006 році не було підстав для підвищення розміру пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік»дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 рік, а внесені зміни Законом України від 19.01.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»щодо встановлених пільг дітям війни запроваджені не були.
Ці закони неконституційними не визнавалися та діяли протягом 2006 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», мають діти війни; за 2007 рік –з 9.07.2007 до 31.12.2007 і бездіяльність відповідача щодо не нарахування вказаного підвищення за ці періоди є незаконною.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності визначеного законом фінансування цих виплат не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки не впливають на встановлене законом право позивача на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Вірним є також висновок суду, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з тим, поновлюючи позивачу строк звернення до адміністративного суду, встановленого ч.1 ст.99 КАС України, суд не врахував, що порушення прав позивача відбувалося періодично, тобто кожного місяця, починаючи з 9.07.2007 року і в нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду.
ОСОБА_3 звернувся до суду 17.07.2008 року, а тому, враховуючи річний строк звернення до суду, встановлений ч.1 ст.99 КАС України чинною на час звернення з адміністративним позовом, його права підлягають захисту з 17.07.2007 року.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до суду 17.07.2008 року. Пропуск строку звернення до суду позивач обгрунтовує тим, що про порушене право він дізнався лише після висвітлення зазначених подій у пресі. Однак, доводи щодо необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому колегія суддів вважає, що позивач пропустив такий строк без поважних причин, а отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, ч. 1 ст. 197, 198, 201, 205 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Каховці та Каховському районі Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 року змінити, викласти абзац 2 та 3 резолютивної частини постанови в такій редакції:
Відмовити ОСОБА_3 в поновленні строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Каховці та Каховському районі Херсонської області здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_3, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 17 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому КАС України, протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: