Копія

Справа № 2270/466/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.

при секретарі Васільєву С.В. 

за участі:представників позивача Вагіна Д.С., Кушнірука Д.В.

представників  відповідача Сеник Т.В., Белака Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом      Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврос Агро"      до  Державна податкова інспекція у Волочиському районі     про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001582301/0 та 0001592301/0 від 20.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення № 0001582301/0 та 0001592301/0 від 20.12.2010 року, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 30794 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку в сумі 17550 грн. та суму податкового зобов’язання  з податку на додану вартість в сумі 24338 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку в сумі 12258 грн.

Позивач вважає необґрунтованими викладені в акті планової перевірки ТОВ "Таврос Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.09 по 30.09.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06 по 30.06.2009 року висновки на підставі яких приймались вказані вище податкові повідомлення – рішення, оскільки останні не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, фактичних обставинах справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечували проти задоволення  позову, просили відмовити в його задоволенні. Заперечення мотивували тим, що при проведенні планової перевірки позивача встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.11.10 за № 239 державною податковою інспекцією у Волочиському районі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Таврос Агро", за результатами якої складено акт від 08.12.10 за № 1171/23/35927148,  яким встановлено, що на порушення пп.  5.2.1 п. 5.2 абзацу четвертого  пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств № 334/94-ВР від 28.12.94 (станом, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин)  (далі Закон України №334/94-ВР) підприємством завищено валові витрати на придбання за період  з 01.04.09 по 31.12.09 на суму 102 651 грн. за рахунок віднесення до валових витрат придбання по операціях, що фактично не здійснювались та не мали на меті  подальшого використання  в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а саме : придбання запасних частин від приватного підприємства "Менком Груп".

Також встановлено порушення зазначеної норми Закону  за рахунок невірного визначення суми валових витрат на придбання товарів, робіт та послуг для використання в господарській діяльності (відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують валові витрати), що підтверджено в ході перевірки регістрами бухгалтерського обліку та первинними документами, занижено суму податку на прибуток на суму 5131 грн.

В ході проведення перевірки встановлено:  за даними перевірки загальна сума скоригованого валового доходу за період з 04.01.09 по 30.09.10 становить 2115411 грн.

За даними перевірки загальна сума скоригованих валових витрат за період з 04.01.09 по 30.09.10 становить 1878995 грн.

Загальна сума амортизаційних відрахувань за період з  04.01.09 по 30.09.10 становить  28293 грн., а тому загальна сума оподаткування за визначений період становить 208124 грн. Загальна сума податку на прибуток , що підлягає нарахуванню  становить 52031 грн. За період 04.02.09 по 30.09.10  позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 21237 грн., згідно поданих декларацій з податку на прибуток. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток встановлено його заниження  всього в сумі 30794 грн.

Перевіркою встановлено завищення податковий кредит всього на суму 18115 грн. за рахунок віднесення сум ПДВ по операціях, що фактично не здійснювались та не мали на меті подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності підприємства, а саме операції по придбанню запасних частин у ПП "Менком Груп".

Також Підприємством в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  № 168/97-ВР від 03.04.97 (станом, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України про ПДВ), завищено суму податкового кредиту за рахунок віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість з придбання товарів, а саме суму податку на додану вартість в зв'язку з придбанням палива, яке використовувалось транспортними засобами, що не могли бути використанні в господарській діяльності  підприємства, що призвело до завищення суми податкового кредиту всього на 5215 грн.

За результатами встановлених порушень  керівником ДПІ у Волочиському районі прийняті податкові повідомлення – рішення № 0001582301/0 та 0001592301/0 від 20.12.2010 року, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в сумі 30794 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку в сумі 17550 грн. та суму податкового зобов’язання  з податку на додану вартість в сумі 24338 грн. та застосовано штрафні санкції з цього податку в сумі 12258 грн.

Відповідно до п.5.2 ст.5 Закону України № 334/94 до складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Статтею 3 Закону України від 16.07.99 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Досліджуючи матеріали справи суд не погоджується з позицією відповідача, щодо відсутності фактичності здійснення операцій позивача з ПП "Менком Груп".  Суд вважає, що ТОВ "Таврос Агро" правомірно віднесло до складу валових витрат витрати на придбання запасних частин у ПП "Менком Груп", що підтверджується договором № 2 купівлі-продажу від 10.02.09, яким передбачено, що доставка товарів здійснюється за рахунок продавця;  видатковими накладними. якими зафіксовано факт отримання товару від ПП "Менком Груп"; рахунками на оплату товару; платіжними документами (банківські виписки, платіжні доручення), які підтверджують факт оплати товару.

Придбані запчастини позивачем були належним чином оприбутковані ТОВ "Таврос Агро", проведені по регістрам бухгалтерського обліку, що підтверджується головною книгою ТОВ "Таврос Агро", оборотно-сальдовими відомостями. Також встановлено,що придбані запчастини позивачем за зазначеним вище договором  були в подальшому реалізовані іншим юридичним особам, що підтверджується видатковими накладними, банківськими документами про оплату проданих товарів.

Суд вважає, що відсутність лише товарно-транспортної накладної на транспортування товару, за договорами купівлі-продажу, яким передбачено доставку за рахунок продавця, не може бути підставою для висновків про фактичне не здійснення операції.

Враховуючи реальність проведеної операції з покупки запчастин у ПП "Менком Груп" суд вважає, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, нараховані на вартість товарів, отриманих від ПП "Менком Груп", на підставі отриманих податкових накладних. Також, встановлено, що ПП "Менком Груп" включило до своїх податкових зобовязань суми операцій з поставки товарів ТОВ "Таврос"Агро" та належним чином задекларувало свої податкові зобов'язання, що підтверджується додатками № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість ПП "Менком Груп".

Враховуючи зазначене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення  в частині нарахувань та застосування штрафних санкцій, відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів за результатами перевірки ТОВ "Таврос Агро" (додаток 30 до акта перевірки), по операціям з придбання запчастин у ПП "Менком Груп", підлягають скасуванню.

Керуючись приписами п.5.2 ст.5 Закону України № 334/94, де визначено, що до складу валових витрат включаються:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; а тому суд погоджується з висновками відповідача щодо заниження суми податку на прибуток на суму 5131 грн. за рахунок невірного визначення суми валових витрат на придбання товарів, робіт та послуг для використання в господарській діяльності , що визначається бухгалтерським обліком та первинними документами та відсутність яких встановлена матеріалами перевірки, та жодним чином не спростовано позивачем. Податкове повідомлення – рішення № 0001582301/0  від 20.12.2010 року в частині нарахування зазначеної суми податкового зобов'язання та відповідних штрафних санкцій є такими, що прийняті у встановленому порядку та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд також погоджується з висновками відповідача стосовно порушення позивачем п.4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону про ПДВ в частині

заниження податкових зобов'язань на суму 1004 грн., в тому числі  за рахунок: заниження податкових зобов'язань на суму 2693 грн., в т.ч. за травень 2009 року в сумі 2 грн., за серпень 2009 року в сумі 2683 грн, за вересень 2009 року на суму 8 грн;

завищення податкових зобов'язань на суму 1689 грн., в тому числі за липень 2009 року в сумі 2 грн., за жовтень 2009 року на суму 1510 грн., за листопад 2009 року на суму 138 грн., за червень 2010 року на суму 39 грн., що встановлено даними бухгалтерського обліку та зафіксовано в матеріалах перевірки, та жодним чином не спростовано позивачем.

Суд вважає правомірно встановлено відповідачем завищення ТОВ "Таврос Агро" суму податкового кредиту в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п.7.4 Закону про ПДВ, за рахунок віднесення до складу податкового кредиту податок на додану вартість з придбання товарів, а саме сум податку на додану вартість в зв'язку з придбанням палива, яке в подальшому не були використані в господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення суми податкового кредиту всього на 5215 грн.

Встановлено, що 01 березня 2009 року між ОСОБА_7 та позивачем укладений договір № 0106/1 оренди легкового автомобіля ВАЗ 21099.

23 червня 2009 року між ОСОБА_8 та відповідачем  укладений договір № 0106/2 оренди легкового автомобіля DAEWOO Lanos.

На підставі даних договорів позивачем включались до складу валових витрат, витрати на утримання та експлуатацію орендованих транспортних засобів.

В свою чергу договір найму транспортного засобу складається у письмовій формі (п. 1 ст. 799 Цивільного Кодексу). Якщо договір найму транспортного засобу складається за участю фізичної особи, то такий договір має бути нотаріально посвідчений (п.2 ст. 799 ЦК України. Пунктом 105 розділу девятого Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , визначено, що договір оренди автомобіля посвідчується нотаріусами незалежно від місця його реєстрації.

Встановлено, що зазначені договори оренди автомобілів нотаріально не посвідчувались, що підтверджується сторонами в судовому засіданні, а тому автомобілі зазначені в договорах не могли бути використанні в господарській діяльності підприємства, а суми податку сплаченого в зв'язку із  витратами на їх експлуатацію не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Суд не бере до уваги подорожні листи службового автомобіля надані позивачем, так як з останніх не можна визначити, що за цими листами автомобілі використовувались в господарській діяльності, а тому суд вважає нарахування податку на додану вартість та відповідних штрафних санкцій, в цій частині правомірними.

Суд вважає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог Закону про ПДВ у зазначених вище правовідносинах та законно здійснено відповідні нарахування по даному податку та застосовано відповідні штрафні санкції (відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів за результатами перевірки ТОВ "Таврос Агро" (додаток 30 до акта перевірки).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 99, 104, 158-163, 167, 254, 255  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі №0001592301/0 від 20 грудня 2010 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість в частині основного платежу 18117 грн. (вісімнадцять тисяч сто сімнадцять грн.) та штрафних санкцій в сумі 9059 грн. (дев'ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Волочиському районі №0001582301/0 від 20 грудня 2010 року, яким визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств в частині основного платежу 25663 грн. (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят три грн.) та штрафних санкцій в сумі 12832 грн. (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дві грн.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено  21 лютого 2011 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький

"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький