РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Відкритого акціонерного товариства  “Укртранснафта” м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євро-Лайн” м. Києва

про стягнення збитків, ціна позову 2585,33 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Теплих Д.О.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у березні 2007 року Відкрите акціонерне товариство “Укртранснафта” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним, як правонаступником Державного акціонерного товариства “Придніпровські магістральні нафтопроводи” Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та відповідачем укладені договори № 55Д від 25 грудня 2000 р., згідно якого позивач виробляє, а відповідач отримує право займатися реалізацією на території України продукції торгівельної марки “Кленовий лист”, № 54 про відповідальне зберігання від 25 грудня 2000 р.

Відповідно до накладної № К-0052 від 23 січня 2001 р. відповідач прийняв у нього товар вартістю 2585,33 грн. на реалізацію та зберігання.

Всупереч умов договору протягом семи днів з дня одержання вимоги № 957 від 21 серпня 2006 р. відповідач товар йому не повернув, просив стягнути з останнього на свою користь 2585,33 грн. збитків за неналежне зберігання, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем, як правонаступником Державного акціонерного товариства “Придніпровські магістральні нафтопроводи” Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та відповідачем по справі укладені договори № 55Д від 25 грудня 2000 р., згідно якого позивач виробляє, а відповідач отримує право займатися реалізацією на території України продукції торгівельної марки “Кленовий лист” та № 54 про відповідальне зберігання від 25 грудня 2000 р.

За умовами договору про відповідальне зберігання відповідач зобов’язався зберігати переданий йому позивачем товар, за найменуванням, кількістю, терміном зберігання та іншим обов’язковим вимогам цього договору відповідно до специфікації, яка є невід’ємною частиною договору, забезпечити збереження товару, взявши на себе повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до п. 2.1 договору відповідач зобов’язаний сплачувати 0,1 % від своєї знижки до договору № 55-Д від 25 грудня 2000 р. до повної сплати вартості товару або закінчення дії (розірвання) даного договору. Також, зобов’язаний повернути прийнятий на зберігання товар по першої вимозі позивача, якщо його вартість повністю не оплачена.

Строк дії вищезазначеного договору відповідно до умов п. 5.1 договору встановлений з часу його підписання та діє на протязі 1 року.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з договору схову, врегульовані гл. 36 ЦК УРСР.

Згідно з вимогами ст.ст. 415, 419 ЦК України особа, що здала майно на схов, вправі в будь-який час зажадати його від охоронця, а охоронець зобов’язаний повернути майно на першу вимогу особи, що здала його на зберігання, незалежно від строку схову. За втрату і нестачу майна охоронець відповідає в розмірі вартості втраченого майна або майна, якого не вистачає.

Поясненнями позивача, поданими ним накладною № К-0052 від 23 січня 2001 р., довіреністю на отримання товару серія ИАЛ № 578234 від 23 січня 2001 р., стверджується факт передачі позивачем відповідачу на зберігання майна вартістю 2585,33 грн.

Доказів сплати відповідачем вартості одержаного товару суду не надано.

21 серпня 2006 р. позивач пред’явив відповідачу вимогу про повернення товару.

Доказів повернення товару за договором зберігання суду також не надано.

За таких обставин з відповідача на користь позивача стягненню 2585,33 грн. збитків.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Відкритого акціонерного товариства  “Укртранснафта” м. Києва задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євро-Лайн” (04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, код 30523251) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код 31570412) 2585,33 грн. збитків, 102 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                            П.І.Паламар