Судове рішення #13940782

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-192/11/1970

"09" березня 2011 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі колегії суддів,

головуючого судді                               Саадулаєва А.І.,

суддів:                                         Мартиць О.І.,

Баб’юк П.М.,

при секретарі Ліщинській М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача:  не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

від відповідача: не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом:           громадянина ОСОБА_2;

до:           Апарату Верховної Ради України;

про:           визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_2 (далі –позивач) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Апарату Верховної Ради України (далі –відповідач) про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся з двома запитами на адресу Апарату Верховної Ради України з метою отримання інформації про діяльність народних депутатів України з окремих питань, які не висвітлені на офіційному сайті Верховної Ради України та надання копій документів, зазначених в запитах, що стосуються розгляду звернення позивача. В порушення частини першої та другої ст. 33 Закону України «Про інформацію», упродовж десяти днів з моменту отримання запитів відповідачем, Апарат Верховної Ради України не довів у письмовій формі до позивача, що його запити буде задоволено, або запитувана інформація до задоволення не підлягає. За наведеним у позовній заяві позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність Апарату Верховної Ради України та зобов’язати відповідача надати необхідну інформацію на отримані ним запити.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.01.2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

В судове засідання, яке відбулося 09.03.2011 року, позивач та відповідач не з’явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце слухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.02.2011 року, від 02.03.2011 року, підпис позивача у розписці про призначення справи (відкладення,оголошення перерви) від 10.02.2011р., про причини неявки відповідач не повідомив, позивач надіслав клопотання (вх.1176 від 15.02.2011р.) про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 32 Закону України «Про інформацію»№2657-ХІІ від 02.10.1992 року (далі - Закон України «Про інформацію») громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.

Як вбачається із матеріалів справи, 02 січня 2011 року позивачем –громадянином ОСОБА_2 на адресу Апарату Верховної Ради України надіслано інформаційний запит з метою отримання інформації про діяльність народних депутатів з окремих питань, які не висвітлені на офіційному сайті Верховної ради України, а 04 січня 2011 року на цю ж адресу надіслано і ще один запит з метою отримання інформації, які висвітлені в документах, перелік яких зазначений в даному запиті. Обидва запити отримані Апаратом Верховної Ради України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 06.01.2011р. та 10.01.2011 року.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про інформацію»термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів. Протягом вказаного терміну державна установа письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде задоволено або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо запиту про надання письмової інформації.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач –Апарат Верховної Ради України після отримання запитів від 02.01.2011 року та 04.01.2011 року у визначений Законом України «Про інформацію»10 денний строк не надав жодної відповіді, що запити позивача будуть задоволені або що запитувана інформація до задоволення не підлягає.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідно до чинного законодавства України Апаратом Верховної Ради України надсилався на адресу позивача –ОСОБА_2 лист вих. №07/9-68 від 15.02.2011 року, яким надавалась відповідь на запит від 02.01.2011 року та лист вих. №19/6-26 від 25.01.2011 року, яким надавалась відповідь на запит від 04.01.2011 року.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача є безпідставними, оскільки відповідач –Апарат Верховної Ради України надав відповіді на запити позивача, а тому доводи позивача не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є безпідставними, спростовуються матеріалами справи, а вимоги позивача підлягають відмові.

Керуючись статтями  11, 14, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позовних вимог громадянина ОСОБА_2 до Апарату Верховної Ради України про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

2.Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.


Головуючий суддя                                        підпис                                        Саадулаєв А.І.

судді                                                                     підпис                                       О.І. Мартиць

                                                                               підпис                                       П.М. Баб’юк

копія вірна

Суддя                                                                                                    Саадулаєв А.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація