УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2022 Справа №607/17024/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, захисника ОСОБА_5 в режимі відеоконференції у м.Тернополі в залі суду під час судового засідання у кримінальному провадженні №12021211040000459 стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України, -

                                        встановив:

Прокурор ОСОБА_3 подала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого за ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_4 .

У поданому клопотанні зазначено: «Групою слідчих СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 12021211040000459 від 6 квітня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

У період часу з 9 години 00 хвилин 6 квітня 2021 року по 13 годину 20 хвилин 6 квітня 2021 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , діючи спільно та за попередньою змовою, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли у приміщення квартири АДРЕСА_1 , звідки таємно викрали 2 ноутбуки, годинники, ювелірні вироби, грошові кошти у національній та іноземній валюті, чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_7 на загальну суму 276 156 гривень.

Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211040000459 від 6 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, у період часу з 8 години 00 хвилин 6 квітня 2021 року по 14 годину 00 хвилин 6 квітня 2021 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , діючи спільно та за попередньою змовою, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли у приміщення квартири АДРЕСА_2 , ювелірні вироби та грошові кошти у національній валюті, чим спричинили матеріальну шкоду ОСОБА_8 на загальну суму 6 436, 26 гривень.

Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021211040000460 від 6 квітня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

7 квітня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України.

7 квітня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України.

21 вересня 2021 року, у зв`язку із встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень, винесено постанову про зміну правової кваліфікації кримінального провадження № 12021211040000459 від 6 квітня 2021 року, в частині епізоду за фактом викрадення майна ОСОБА_7 , з ч. 4 ст. 185 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України.

21 вересня 2021 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

21 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для обвинувачення: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нетішин Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.

Так, із врахуванням реального існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк дії якого завершується о 23 год. 59 хв. 1 лютого 2022 року.

Проте, станом на даний час, продовжують існувати обґрунтовані підстави для продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підставою до продовження відносно ОСОБА_9 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачено покарання у виді волі на строк від трьох до шести років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:

1) переховуватись від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Пунктом 58 рішення ЄСПЛ по справі «Олександр Макаров проти Росії» від 12.05.2009 визначено, що суд також має враховувати тяжкість висунутого обвинувачення, особу підозрюваного або обвинуваченого, рід занять, вік, стан здоров`я, сімейний стан та інші обставини. Так, існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, зокрема, позбавлення волі до шести років, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Крім того він ніде не працює, офіційних доходів не отримує;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки місцезнаходження всіх предметів вчинення злочинів на даний час не відоме;

3) незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 безпосередньо відомо місце фактичного проживання потерпілих, свідків та іншого обвинувачення у кримінальному провадженні та номера мобільних телефонів останніх, у зв`язку із чим, обвинувачений може впливати на них, чинити відповідний тиск, шляхом погрози, може схиляти до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду.

4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Звертаю увагу суду на те, що станом на даний час у Тернопільському міськрайонному суді перебуває на розгляді ще один обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021211040000365 від 25 березня 2021 року стосовно ОСОБА_4 , якому інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.

Вказані обставини, в цілому, свідчать про те, що визначенні в ухвалі слідчого суду Тернопільського міськрайонного суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 ризики не зменшились, а продовжують існувати та виправдовують подальше його застосування, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

Відомостей, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_10 , під вартою, на даний час не здобуто.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів».

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснив, що подане клопотання підтримує в повному обсязі посилаючись на зазначені у ньому мотиви.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо клопотання прокурора посилаючись на відсутність обґрунтування обвинувачення, відсутність задекларованих стороною обвинувачення ризиків, та не доведення обставин, що більш м`який запобіжних захід не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого, тому просить обрати запобіжний захід не пов`язаний із взяттям під варту. Також захисник ОСОБА_5 просив врахувати, що обвинувачуваний ОСОБА_4 хворіє та йому необхідно лікування.

Обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу у виді тримання на домашній арешт.

Ознайомившись із клопотанням сторони обвинувачення та сторони захисту, наявними матеріалами підготовчого провадження, заслухавши доводи та пояснення сторін, суд приходить до наступних висновків.

На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В порядку ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання мають бути додані: 1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання; 3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

На думку суду, стороною обвинувачення доведено достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, що слідує із реєстру матеріалів досудового розслідування долученого до обвинувального акту. Однак суд звертає увагу на те, що згідно ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Згідно з частиною першою статті 183 Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 грудня 2021 року ОСОБА_4 продовжено застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці до 01 лютого 2022 року.

Прокурором доведено, що ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальше його продовження щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не зменшились та продовжують існувати зокрема:

- ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, зокрема, позбавлення волі до шести років, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Крім того він не працює, офіційних доходів не отримує;

- ОСОБА_4 безпосередньо відомо місце фактичного проживання потерпілих, свідків та іншого обвинувачення у кримінальному провадженні та номера мобільних телефонів останніх, у зв`язку із чим, обвинувачений може впливати на них, чинити відповідний тиск, шляхом погрози, може схиляти до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду;

- Також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується, оскільки він ніде не працює, офіційних доходів не отримує;

- Крім цього ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки місцезнаходження всіх предметів вчинення злочинів на даний час не відоме

ЄСПЛ через призму рішень зазначає, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

В п. 74 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2021 року Справа N 800/331/16 (800/13/16) значено, що відповідно до Конвенції та практики ЄСПЛ, зокрема у справах "Нечипорук і Йонкало проти України", "Харченко проти України" та "Лабіта проти Італії", обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

Суд оцінюючи всі докази у їх сукупності вважає, що у даному випадку реальне існування ризиків, які не є абстрактними та ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого, оскільки він своїми умисними злочинними діями завдав матеріальної шкоди потерпілим, порушивши право приватної власності.

Разом з тим суд вважає, що продовження строку застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі “Летельє проти Франції" особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім цього суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, яке за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 201 КПК України та не долучив копії матеріалів, якими він обґрунтовує доводи клопотання, тому воно не підлягає до задоволення.

З метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, запобігання можливому переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, потерпілих та інших учасників кримінального провадження, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, із врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 стану здоров`я, майнового стану, інкримінованого правопорушення, соціальних зв`язків, суд приходить до переконання про необхідність продовження виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, враховуючи перебіг судового розгляду, оскільки жоден із більш м`яких не буде здатен запобігти існуючим ризикам.

Крім цього враховуючи особу обвинуваченого суд вважає за доцільне продовжити строк внесення раніше визначеної застави, яку можна внести до прийняття нового рішення щодо запобіжного заходу, яка в свою чергу слугуватиме реальною альтернативою від утримання під вартою, та буде здатна забезпечити виконання обвинуваченим своїх обов`язків.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 8, 22, 94, 177, 178, 182, 183, 198, 315 КПК України, суд -                                

постановив:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовільнити.

ОСОБА_4 продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на два місяці до 01 квітня 2022 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали закінчується 01 квітня 2022 року в 23 год. 59 хв.

Копію ухвали вручити сторонам і надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)» Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Підготовче судове засідання відкласти до 11 лютого 2022 року 11 год. 00 хв., про що повідомити сторони та учасників.

Головуючий суддяОСОБА_1